Справа №2-679\2009р.

Р   І   Ш   Е   Н   Н  Я

І  М Е Н Е  М          У  К  Р  А  Ї  Н  И

16 квітня 2009 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого-судді Сотської С.О.

                 при секретарі –  Биковій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

    У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

    Позивачка вказувала, що працювала лікарем-серологом в лабораторії в Первомайській районній державній лікарні ветеренарної медицини з 16 травня 2000 року.

    Наказом № 1-К від 12 січня 2009 року її звільнено з займаної посади за п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов»язків.

    Посилаючись на те, що наказ про звільнення та видані накази від 11.07.2008 року, 24.12.2008 року про накладення дисциплінарних стягнень є незаконними і їй вручені не були, тому вона не змогла своєчасно оскаржити їх до суду, позивачка просила визнати її звільнення незаконним та задовольнити позовні вимоги.

    В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.

    Представник відповідача позов не визнав. Вважає, що звільнення ОСОБА_1 12 січня 2009 року було проведено з дотриманням вимог трудового законодавства.

    Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов до слідуючого.

    Встановлено, що відповідно до наказу від 16 травня 2000 року позивачка була призначена на посаду ветеренарного лікаря-серолога районної ветеренарної лабораторії Первомайської районної державної лікарні ветеренарної медицини ( надалі – лікарня).

    Наказом № 155 від 11.07.2008 року виконуючої обов»язки директора лікарні ОСОБА_2, ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни у зв»язку з несвоєчасним складанням та здачі звітності.

    24.11.2008 року наказом № 242 директора лікарні, ОСОБА_1, також, оголошено догану за зіпсування проб крові, взятих на дослідження на напругу імунітету до хвороби Ньюкасла; зіпсування плексиглазових пластин, невідповідність данних у звітах.

    Незважаючи на те, що позивачка своєчасно ознайомлена з наказами, про що вона не заперечувала в судовому засіданні, у встановлений ст. 233 КЗпП України строк вона їх не оспорила.

    Вказані в наказах обставини щодо неналежного виконання ОСОБА_1 обов»язків, покладених на неї трудовим договором, знайшли підтвердження поясненями позивачки в судовому засіданні, свідка ОСОБА_3, завідуючого лабораторією де безпосередньо працює позивачка, письмовими доповідними ОСОБА_2

    За такого у відповідача були підстави для застосування стягнень.

    Наказом № 1-К від 12 січня 2009 року ОСОБА_1 звільнена з посади за систематичне неівиконання своїх посадових обов»язків за п.3 ст. 40 КЗпП України.

    За передбаченими п.3 ст. 40 КЗпП України вимогами, працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

    В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що нових фактів порушення трудової дисципліни, невиконання посадових обов»язків після винесення догани 24.12.2008 року до звільнення 11.01.2009 року допущено позивачкою не було, а приводом до звільнення стали порушення, за які на останню були накладені дисциплінарні стягнення.

    Такі ж пояснення в судовому засіданні надав ОСОБА_4 голова профспілкового комітету, завідуючий лабораторією ОСОБА_3

    Із змісту наказу про звільнення, також, не вбачається, який проступок став приводом для звільнення позивачки.

    Викладене свідчить, що підстави для звільнення позивачки за ч.3 ст. 40 КЗпП України були відсутні.

    Відповідно до ч.1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборчого органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

    Встановлено, що згоду на розірвання трудового договору з позивачкою було надано не профспілковим комітетом, а зборами профспілкової організації.

    Із змісту протоколу зборів не вбачається, що члени комітету голосували за данне подання адміністрації, чи взагалі вони були присутні на цих зборах. Як було встановлено в судовому засіданні, реєстрація присутніх на зборах не велася, а список був складений для надання його суду по пам»яті.

    Данні обставини підтвердив голова профспілкового комітету ОСОБА_4, який також засвідчив, що підставою для дачі згоди на звільнення ОСОБА_1 були обставини неналежного виконання нею посадових обов»язків (кров не досліджувалася на напругу імунітету до хвороби Ньюкасла, звіти оформлені не належним чином і здавалися несвоєчасно), за які до останньої застосовувалися вже дисциплінарні стягнення.

    Крім того, суд вважає, що відповідно до ч.3 ст. 184 КЗпП України на позивачку поширюються гарантії для одинокої матері, поскільки вона має дитину до 14 років, яка забороняє звільнення такої категорії жінок за ініціативою власника або уповноваженого ним органу.

    Так, згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_5 має сина – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого виховує сама, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу та довідкою КП «Житло», а тому вона відноситься до категорії одиноких матерів відповідно до визначення цього поняття у п.5 ч. 12 ст. 10 Закону України «Про відпустки», тому що тлумачення терміну «одинока матір» дане законом діючим у сфері трудових відносин.

    Аналізуючи викладене суд дійшов висновку, що при звільненні позивачки відповідачем були порушені її трудові права, які підлягають захисту шляхом поновлення її на роботу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідно до частин 1,2 ст. 235 КЗпП України.

    Виходячи із довідки про середню заробітну плату позивачки, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 з наступними змінами, середньоденна заробітна плата складає 45,35 грн.

( заробітна плата за 2 місяці 1289,21 + 1114,78 = 2403,99;

 кількість робочих днів 53, кількість днів вимушеного прогулу 69,

2403,99 / 53 = 45,35 грн. х 69 = 3129,15 грн.)

    Відповідно до положень ст. 237 КЗпП України, беручи до уваги обставини справи, характер та тривалість страждань позивача, необхідність прикладення ним додаткових зусиль для захисту порушеного права, суд вважає необхідним стягнути з відповідача моральну шкоду, розмір якої з урахуванням конкретних обставин справи, встановлює в сумі 500 грн.

    На підставі вимог ст. 88 ЦПК України, пунктів 1, 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сплати позивачкою при зверненні до суду 8,50 грн. судового збору, та 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи слід стягнути з відповідача на її користь, а також 31,30 грн. судових витрат на користь держави.

    Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Поновити ОСОБА_1 на роботі в Первомайській районній державній лікарні ветеринарної медицини на посаді лікаря-серолога ветеринарної медицини з 13 січня 2009 року.

    Стягнути з Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 3129 (три тисячі сто двадцять дев»ять) грн. 15 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням необхідних платежів, 500 (пятсот) грн. моральної шкоди, судові витрати в сумі 8,50 грн. та виртати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн.

    Стягнути з Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь держави витрати на інформайно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 31,30 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК  України.

                                                                                 Суддя : підпис

Копія вірна

Суддя Первомайського міськрайонного суду

Миколаївської області                                                                                                              С.О.сотська