справа № 2-а-1518/09 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2009 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Куртлушаєва М.І.
при секретарі Клімовій Ю.О.
за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим, третя особа - ПСП «Зеленогірське», про визнання дій Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в Білогірському районі Автономної Республіки Крим не правомірними, зобов'язання здійснити певні дії
ВСТАНОВИВ:
позивач просить суд визнати неправомірними дії УПФУ в Білогірському районі АР Крим щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії на пільгових умовах за віком; визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим від 20 липня 2007 року за протоколом № 3064/07-17-5; зобов'язати УПФУ в Білогірському районі АР Крим призначити пенсію на пільгових умовах за віком згідно ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» с 26 квітня 2007 року.
Свої вимоги мотивує тим, що він звертався до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, оскільки він працював ковалем ручного кування, тобто виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за віком.
Просить врахувати 7 років періоду роботи ковалем ручного кування, починаючі з грудня 1984 року по 1991 рік, оскільки порядок проведення обов’язкової атестації, що було передбачено ЗУ «Про пенсійне забезпечення» був встановлений лише – 01 серпня 1992 року.
Відповідач відмовив йому в призначенні пільгової пенсії за віком, що підтверджується листом від 20 липня 2007 року за № 3064/07-17-5 і протоколом від 16 липня 2007 року за № 4/13, в якому вказані підстави. Вважає, що дії відповідача неправомірні, оскільки відповідач поклав в основу своєї відмови той факт, що основним видом діяльності підприємства є - виробництво сільськогосподарської продукції, а професія коваль ручного кування не внесена до відповідного розділу Списку № 1 , але при цьому не прийнявши до уваги те, що підприємство для забезпечення основного виду діяльності використало в своєму складі цехи, виробництва на правах цехів, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах за віком.
Згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року і Постановами Кабінету Міністрів України від 11.04.1994 року № 162 і від 16.01.2003 року № 36, відноситься ковальсько-пресове виробництво, де позивач був зайнятий по професії коваль ручного кування і що підтверджується довідкою, виданою підприємством для надання її в органи пенсійного фонду з метою підтвердження спеціального стажу роботи.
У судовому засіданні представники позивача свої вимоги підтримали, суду пояснили, що позивач працював в шкідливих умовах праці ковалем ручного кування. У судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» у віці 53 років набуває право на одержання пенсії на пільгових умовах, оскільки – 7 років роботи ковалем ручного кування підтверджуються даними трудової книжки та довідкою, починаючі з 03 грудня 1984 року. Порядок проведення обов’язкової атестації був встановлений на підставі постанови КМУ № 442 – 01.08.1992 року. При наявності достатнього підтвердження 10 річного стажу роботи ковалем ручного кування, то позивач би мав право на пільгову пенсію з 50 років, але якщо враховувати 7 років роботи то право на пільгову пенсію виникає з 53 років. Просить врахувати 7 років періоду роботи ковалем ручного кування, починаючі саме з грудня 1984 року по 1991 рік, оскільки порядок проведення обов’язкової атестації, що було передбачено ЗУ «Про пенсійне забезпечення» був встановлений лише – 01 серпня 1992 року.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і суду пояснив, що відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцевих положень» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058 – IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, що працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників і за наслідками атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах здійснюється згідно окремому законодавчому акту через професійні і корпоративні фонди. До введення пенсійного забезпечення через професійні і корпоративні фонди, вищезгаданим особам пенсії призначаються по нормам Закону № 1058 – IV, у разі досягнення пенсійного віку і наявності трудового стажу, передбаченого ЗУ від 05.11.91 року № 1788-Х11 «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон). Згідно ст.13 ч.1 пункту «а» Закону, право на пенсію за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України і за наслідками атестації робочих місць. Також вважає, що якщо Списком № 1 посада - коваль ручного кування у виробництві «сільське підприємство» не передбачена, а відносить до розділу «Металообробка», то позивач і з цих підстав не має право на пільгову пенсію.
Представник третьої особи - ПСП «Зеленогірське» суду пояснила, що згідно існуючих документів /наказів, особових карток, трудової книжки/ - позивач працював ковалем ручного кування з 1984 року. Перша атестація на підприємстві була проведена - 11 липня 2004 року. На заперечує, що позивач протягом 7 років починаючі з 1984 року працював - ковалем ручного кування повний робочий день, оскільки на підприємстві були обладнані спеціальні майстерні для ковальських робіт.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги ОСОБА_4 відповідають вимогам ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», тому позов підлягає задоволенню по наступних підставах.
Судом було встановлено, що згідно трудової книжки позивач працював ковалем з 03 грудня 1984 року у радгоспі «Зеленогірский», де - 08.10.1991 року був привласнений – 5 розряд коваля. З 13 червня 2006 року працював ковалем сезонно. Відповідно до довідки від 11 квітня 2007 року № 87 зазначено, що позивач працював на посаді коваля ручного кування (а.с.7). За результатом перевірки ПФУ в Білогірському районі позивач працював на підставі наказу № 115-к від 03.12.1984 року по 16.10.2000 року - ковалем. За цей період суміщення професій не було /а.с. 39/, також відповідно до особистих рахунків, будь-які факти утримання зі заробітної платні позивача, встановлені не були.
Згідно «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 № 67 - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки , виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Разом з тим на підставі протоколу № 2 від 11 липня 2004 року «Про атестацію робочого місця за умовами праці» комісією по атестації було встановлено, що позивач не має право на пенсію на пільгових умовах, оскільки вплив шкідливих факторів на нього складає – 66,6 %.
Але, приймаючі до уваги, що за вимогами пункту 4 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою КМУ № 442 від 01 серпня 1992 року - атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років, суд вважає, що її висновки не можуть розповсюджуватись на 7-річний період роботи позивача ковалем з 03 грудня 1984 року. Крім того, в самому протоколі атестації взагалі не зазначений період впливу шкідливих факторів на позивача.
Крім цього, суд не може прийняти до уваги доводи щодо застосування 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцевих положень» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 – IV, який передбачає проведення атестації на підставі окремого законодавчого акту через професійні і корпоративні фонди, оскільки ці положення стосуються осіб, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років. В даному ж випадку право на пільгову пенсію у позивача набуває під час діючого ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991року № 1778. Що ж стосується позиції представника відповідача відносно невідповідності запису посади у трудовій книжці як – «коваль» з встановленою назвою посади Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженому Кабінетом Міністрів, як – «коваль ручного кування», то ці розбіжності були усуненні у судовому засіданні через уточнення повної назви посади позивача згідно представленої довідки № 75 від 16 липня 2007 року за підписом керівництва підприємства ПСП «Агрофірма Зеленогірське».
Пункт 3 Порядку застосування списків № 1, № 2 передбачає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки дійсні на період роботи особи. Посада – коваль ручного кування передбачена списком № 1 розділом ХІ, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1179 від 22.08.1956 року.
Згідно статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» - працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону /60 років/, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Викладені обставини на думку суду свідчать про правову обґрунтованість позовних вимог, оскільки факт роботи ОСОБА_4 – ковалем ручного кування на протязі 7 років з 03 грудня 1984 року цілком підтверджується існуючими доказами, то він має право на одержання пенсії на пільгових умовах з 26 квітня 2007 року тобто у віці – 53 років, /дата звернення у пенсійний фонд - 17 квітня 2007 року/.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.13, 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст.13 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1179 від 22.08.1956 року, « Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженим постановою КМУ від 12 серпня 1993 № 67, ст.ст. 9-12, 17, 71, 99 ч.2, 162, 167, 186 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим щодо відмови ОСОБА_4 в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим від 20 липня 2007 року за протоколом № 3064/07-17-5.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим призначити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження пенсію на пільгових умовах за віком згідно ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», з 26 квітня 2007 року.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження до Севастопольського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту проголошення постанови. Апеляційна скарга може бути поадана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження через Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Головуючий: