ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017 року Справа № 904/6272/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М., – доповідача

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чус О.В.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №14-109 від 18.04.2014 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №40 від 05.01.2017 р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2016 року у справі № 904/6272/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 29 229 601,24грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2016р. (суддя Ліпинський О.В.) у даній справі позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" основний борг у розмірі 9 630 612,95 грн., пеню у розмірі 4 000 000,00 грн., три відсотки річних у розмірі 921 568,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 12 252 555,52 грн., витрат зі сплати судового збору у розмірі 199 444,62 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано порушенням з боку Відповідача господарського зобов’язання встановленого умовами договору № 688/14-ТЕ-4 купівлі-продажу природного газу від 10.12.2013., сума основного боргу у розмірі 9 630 612,95 грн. пені у розмірі 5 398 874,15 грн., трьох відсотків річних у розмірі 921 568,71 грн., інфляційних втрат у розмірі 12 252 555,52 грн. підтверджена матеріалами справи, судом враховано те, що відповідач є комунальним підприємством, соціально значущим підприємством в життєдіяльності міста Дніпропетровська. Крім того, відповідач не є кінцевим споживачем теплової енергії, а є підприємством, яке було створено органами місцевого самоврядування саме для забезпечення надання таких важливих послуги. Здійснення розрахунків перед постачальником енергоносіїв, залежить від розрахунків кінцевих споживачів таких послуг. Врахувавши майновий стан відповідача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд зменшив розмір стягуваної пені на 50%.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині, зменшення розміру пені на 1 590 851,52 грн. та частині відмови у стягнені інфляційних втрат у розмірі 774 092,47 грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" 1 590 851,52 грн. пені та 774 092,47 грн. інфляційних в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що керуючись ст. 224 ГК України, до збитків НАК «Нафтогаз України» за операцією купівлі-продажу природного газу за спірним договором слід віднести понесені інфляційні втрати у розмірі 13 026 647,49 грн. Крім того, штрафні санкції у вигляді 5 590 851,52 грн. пені менші за понесені позивачем фактичні збитки у вигляді 13 026 647,49 грн., а тому застосування в даній справі положень ст. 223 ГК України є порушення матеріального права.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.16р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.02.2017р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді доповідача Верхогляд Т.А.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_3 у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б., Білецької Л.М.

Розпорядженням керівника апарату суду від 03.02.2017р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв’язку з перебуванням у відпустці судді Білецької Л.М.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_3 у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б., Чус О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.17р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Науменко І.М. (доповідач) суддів: Паруснікова Ю.Б., Чус О.В. та призначено апеляційну скаргу до розгляду.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення – без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, колегією суддів встановлено наступне:

06.12.2013 між Позивачем (Продавцем) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу природного газу №688/14-ТЕ-4.

Згідно п. 1.1. договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ ввезений на митну території України ПАТ „Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами. (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, Продавець передає Покупцю в період з 01 січна 2014 по 31 грудня 2014 газ обсягом до 44 034,002 тис.куб.м., в тому числі по місяцях кварталів визначених в графіку, що міститься в договорі (а.с.20).

За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб. м), приведений до стандартних умов (t)-20 градусів Цельсія, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика)(101,325 кПа). (п. 2.3. Договору).

Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу у розмірі +/-5% від узгодженого сторонами згідно з пунктом 2.1. цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (пп. 2.1.2 договору).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що кількість газу, яка продається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця.

Згідно з пунктом 5.2. договору, ціна за 1000,0 куб. м. газу становить 1 118,974грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу – 1 118,974 грн., крім того ПДВ – 17% - 190,226грн., всього з ПДВ 1 309,20 грн.

Відповідно до пункту 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.3. договору, сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. договору).

Крім того, сторонами укладено додаткову угоду №1 від 28.01.14 до договору купівлі-продажу природного газу №688/14-ТЕ-4 від 10.12.2013, згідно зі змістом якої внесено зміни до п.п.5.2 договору, та викладено п.п.5.2 договору в наступній редакції:

„п.5.2 Ціна за 1000,0 куб. м. газу становить 1 091,00грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додатну вартість.

До сплати за 1000,0 куб. м. природного газу – 1 091,00грн., крім того ПДВ – 20% - 218,20грн., всього з ПДВ 1 309,20грн.

Сторонами укладено додаткову угоду №2 від 29.04.14 до договору купівлі-продажу природного газу №688/14-ТЕ-4 від 10.12.2013, згідно зі змістом якої внесено зміни до п.п.1.2 статті 1 „Предмет договору” в наступній редакції: „1.2 Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням”

На виконання умов договору, Позивач передав у власність Відповідача протягом січня-грудня 2014, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 43 787 433,82 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі, які містяться в матеріалах справи (а.с.28-41).

Відповідач зобов’язання за договором щодо оплати поставленого природного газу належним чином не виконав, здійснив частковий розрахунок 34 156 820,87 грн. Заборгованість складає 9 630 612,95 грн.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано: здійснено розрахунок пені (за загальний період з 13.01.14 по 19.04.16 по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо), згідно якого, її розмір склав 5 590 851,52 грн. Також, проведено нарахування 3% річних (за загальний період з 13.01.14 по 19.04.16 по кожному акту окремо), розмір яких слав суму 981 489,28 грн. Крім того, Позивач вимагає стягнення суми інфляційних втрат (за загальний період з лютого 2014 по березень 2016 по кожному акту окремо) у розмірі 13 026 647,49 грн.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Під час розгляду справи судом першої інтенції відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені до 50% згідно ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

Клопотання мотивовано тим, що комунальне підприємство є соціально значущим підприємством в життєдіяльності міста Дніпропетровська. Крім того, відповідач не є кінцевим споживачем теплової енергії, а є підприємством, яке було створено органами місцевого самоврядування саме для забезпечення надання таких важливих послуги. Здійснення розрахунків перед постачальником енергоносіїв, залежить від розрахунків кінцевих споживачів таких послуг перед відповідачем. Причиною прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого Позивачем газу, є скрутне фінансове становище підприємства, яке пов'язано із несвоєчасними розрахунками споживачами міста за послуги з постачання теплової енергії. Станом на 01.09.2016 заборгованість за послуги теплопостачання населення складає 64 442 431,23 грн. Загальний розмір заборгованості споживачів теплової енергії перед Відповідачем складає 81 983 418,65 грн.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору купівлі-продажу природного газу, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов’язанні має право вимагати доказів того, що обов’язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків не пред’явлення такої вимоги.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

Матеріалами справи доведено, що відповідач неналежним чином виконав свої обов’язки щодо оплати переданого позивачем у власність відповідачу природного газу у спірному періоді, чим порушив умови укладеного із позивачем та вищевказані приписи діючого законодавства. Відтак, належним чином доведено наявність боргу у розмірі 9 630 612,95 грн.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат за загальний період з лютого 2014 року по березень 2016 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення цієї вимоги частково у сумі 12 252 555,52 грн. оскільки, відповідне нарахування здійснено не лише на суму основного боргу, але й суму втрат від інфляції, нараховану за попередні місяці прострочення виконання грошового зобов’язання, що є неправомірним.

Також при проведені нарахування 3% річних за загальний період з 13.01.14р. по 19.04.16р., позивачем не враховано те, що день фактичної сплати суми заборгованості не повинен включатися в період часу, за який здійснюється стягнення відповідних нарахувань (п. 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року.) Відтак, розмір відповідних нарахувань становить 921 568,71 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 5 590 851,52 грн. за загальний період з 13.01.14р. по 19.04.16р.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зменшуючи розмір пені, яка підлягає стягненню, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що затримка виконання грошового зобов`язання відповідачем була зумовлена простроченням оплати населення за теплову енергію, та беручи до уваги те, що населення звільнене від сплати пені, у зв'язку з несвоєчасною оплатою теплової енергії, що свідчить про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем та про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов`язань перед позивачем, тому, суд на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України частково задовольнив заяву відповідача про зменшення розміру пені та зменшив розмір пені від належної до стягнення, що буде становити суму 4 000 000,00 грн.

З огляду на встановлені обставини, судова колегія вважає, що суд правомірно задовольнив позов в частині стягнення основного борг у розмірі 9 630 612,95 грн., пеню у розмірі 4 000 000,00 грн., три відсотки річних у розмірі 921 568,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 12 252 555,52 грн. та застосував п.3 ст. 83 ГПК України та зменшив заявлену до стягнення суму пені, що становить 4 000 000,00 грн, врахувавши матеріальні інтереси сторін.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2016р. у справі №904/6272/16 – залишити без змін.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" – залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя                                                    Ю.Б. Парусніков

Суддя О.В. Чус