Справа №2-а-1850\2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2009 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі : головуючого-судді Сотської С.О.
при секретарі - Биковій О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду , визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області неправомірними , щодо відмови у нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки,-
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області та просив прийняти постанову, якою визнати незаконними дії по невиплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки, та поновити пропущений строк для звернення до суду, який він пропустив з поважних причин в зв’язку з юридичною необізнаністю.
В обґрунтування позову пояснив , що він має статус осіб, яких віднесено до категорії громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому він має право на щорічну допомогу на оздоровлення . Але відповідач у 2007 -2008 роках таку допомогу не виплатив.
Посилаючись на порушення своїх прав, ОСОБА_2, просив стягнути з відповідача 3630 грн., щорічної допомоги на оздоровлення .
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.
Представник відповідача заперечував проти позову, поскільки рахує , що він не має права на її отримання, так як не є безпосередньо учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Посвідчення позивачу, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було видане відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 674 від 02.12.1992 року, як особі яка приймала участь у ядерних випробуваннях.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи дійшов до слідуючого.
Судом встановлено , що позивач має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується виданим йому посвідченням із № 095637 від 22 травня 1997 року, відповідно до якого він відноситься до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІІ категорії (а.с.5).
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, із змінами (далі Закон) щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІІ категорії - в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно ч 3 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 року № 489 -V « Про Державний бюджет на 2007 рік» була призупинена виплата грошової допомоги учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІІ категорії.
Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року вказана стаття Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік» втратила чинність, визнана не конституційною.
Законом України « Про Державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 року в ч 4 ст. 48 Закону внесено зміни і викладено в слідкуючій редакції:
«одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та сім»ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та смерть , яка пов"язана із Чорнобильською катастрофою допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України ».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни внесені підпунктом 11 і пунктом 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до ч 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти , що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.2007 року та 22.05.2008 року – дати ухвалення рішення Конституційного Суду України вищевказані норми Законів України «Про Держаний бюджет на 2007 рік» та «Про Держаний бюджет на 2008 рік» втратили чинність, а отже з цього часу відновлено дію ст. 48 п 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Викладене свідчить, що ОСОБА_1Т має статус особи яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії, а тому має право на отримання щорічної допомоги за 2007 та 2008 роки в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати суд визначає на час виникнення права вимоги, а саме на 31 грудня 2007 року – 460 грн., та 31 грудня 2008 року- 605 грн., що відповідає положенню ч 4,7 ст. 48 Закону, що відповідно буде становити 3195 грн.
Згідно ч 1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень , та застосування практики Європейського суду з прав людини » - суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи дот неї і практику Європейського Суду як джерела права.
Суд не може взяти до уваги пояснення представника відповідача в частині того, що позивач не має права на отримання допомоги так як він не є безпосередньо учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи , поскільки Законом не розділено на безпосередніх учасників і тих , що безпосередньо не приймали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської аварії , а визначено статус учасника ліквідації , який підтверджується посвідченням , яке і видане позивачем.
Відповідно до ст.. 1 Протоколу до Конвенції «кожна … особа має правомірно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права ».
Розглядаючи борги у інституті понять «власності», яке міститься у частині 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції і яке необмежене лише власністю на фізичні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно можуть також розглядатися як «майнові права», і таким чином, як власність.
Поскільки компенсація на оздоровлення є власністю позивача, то згідно ст.. 257 ЦК України загальний строк звернення до суду позивача встановлюється у три роки.
Тому суд вважає, що ОСОБА_1 не пропустив строку позовної давності щодо вимог виплат на оздоровлення за 2007 рік.
Керуючись 6-11, 159-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області неправомірними щодо відмови у виплаті компенсації на оздоровлення за 2007-2008 роки відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області на користь ОСОБА_1 компенсацію на оздоровлення за 2007, 2008 роки в сумі 3195 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду всіма учасниками процесу через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
СУДДЯ: підпис
Суддя Первомайського міськрайонного суду
Миколаїської області ОСОБА_3