ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14:23 м.Чернівці Cправа 2а-310/09/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Ковалюка Я.Ю.,
при секретарі -Федаш Лесі Ярославівній,
за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2.,
представників відповідача - ОСОБА_3., ОСОБА_4. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_5 до державної податкової інспекції у Заставнівському районі про скасування рішення від 29.07.08р. НОМЕР_1про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму - 2040,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Заставнівському районі винесено рішення про застосування до приватного підприємця - ОСОБА_5 штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2008 року НОМЕР_1на суму 2040,00 гривень за порушення вимог ст.2, п 3 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які виявлені 11.07.2008 року при проведенні перевірки
Вважаючи рішення незаконними позивач звернулася до суду з позовом про його скасування.
В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали заявлені вимоги й просили їх задовольнити.
Сторона відповідача не визнала позовних вимог, просила відмовити в їх задоволенні.
Суд, вислухавши доводи представників позивача, заперечення представників відповідача та давши належну оцінку зібраним доказам, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
11 липня 2008 року працівниками податкової інспекції проведена планова перевірка залу гральних автоматів належних позивачу, на підставі якої прийнято рішення НОМЕР_1.Доводи сторони позивача, що вищезазначена перевірка повинна проводитись у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509 - ХІІ від 04.12.1990 року, із змінами та доповненнями суд спростовує наступним.
До перевірок органів державної податкової служби, здійснених з метою контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) слід застосовувати положення ст. ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), п. 3 Наказу ДПА України № 355 від 27.05.2008 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», а не положеннями ст. ст. 11, 111 Закону України «Про державну податкову службу», які передбачають підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів підприємницької діяльності.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним, а отже інші акти законодавства, у тому числі і Закон України «Про державну податкову службу в Україні», застосовується тільки в частині, не врегульованій Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У відповідності до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно зі ч.1 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
У відповідності до ч.4 ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
У відповідності до ч.4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ДПА України був прийнятий наказ № 355 від 27.05.2008 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків». В п.п. 3.1 п. 3 «Взаємодії підрозділів органів ДПС при проведенні перевірок щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі - продажу іноземної валюти та касових операцій, наявності свідоцтв про державну реєстрацію, патентів та ліцензій» додатку №1 до вищевказаного наказу ДПА України, зазначено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, до перевірок органів державної податкової служби, здійснених з метою контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) слід застосовувати положення ст.ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та наказу ДПА України № 355 від 27.05.2008 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», а не положення ст. ст. 11 , 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», які передбачають підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів підприємницької діяльності щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Виключний перелік податків і зборів визначений ст. ст. 13, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», в той час як порядок проведення розрахунків за товари (послуги), який в даному випадку перевірявся службовими особами ДПА в Тернопільській області, не відноситься до даного переліку.
Згідно п. 1 ч. 1. ст. 11 даного Закону органи державної податкової служби мають право здійснювати «... планові та позапланові перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)», а п.2 ч. 1 ст. 11 вищевказаного Закону зазначає, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому Законом порядку.
Отже, планові і позапланові перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та планові і позапланові перевірки щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) передбачені різними нормативними актами, різними є підстави та порядок їх проведення, різними вони є за своєю суттю, призначенням, метою проведення.
Отже, положення ст. ст. 11, 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» не застосовуються до планових і позапланових перевірок органів державної податкової служби щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги).
Згідно з преамбулою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і не є законом про оподаткування.
Таким чином, у питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним, а отже, усі інші акти законодавства, в тому числі й Закон України «Про державну податкову службу в Україні», застосовується тільки в тій частині, що не врегульована Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та підзаконними нормативними актами, які ґрунтуються на ньому.
Крім цього, за результатами перевірки було встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1999 р. № 265, а саме, не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Роблячи аналіз ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», гральний автомат є різновидом реєстратора розрахункових операцій і в ньому мають бути реалізовані фіскальні функції. Тобто, гральний автомат має забезпечувати одноразове занесення, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій (п. 2 ст. 17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Згідно із ст. 11 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.2001 року «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановлено термін впровадження реєстраторів розрахункових операцій у гральному бізнесі з 1 січня 2007 року, однак, абзацом 2 пункту 2 зазначеної вище постанови КМУ Міністерству промислової політики до 1 лютого 2003 року належало забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Міністерство промислової політики повідомило, що покладений на нього обов'язок Мінпромполітики не змогло виконати через те, що «розробити універсальний фіскальний пристрій для більше 30 типів гральних автоматів, які використовуються в Україні, практично неможливо.
Відповідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 ст. 9 КАС України вказує, що суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз свідчить, що дані відносини регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» N 265/95-ВР від 06.07.1995 року та Постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» № 121 від 07.02.2001 року.
На даний час вищезазначені нормативно-правові акти є чинними. Не виконання Міністерством промислової політики обов'язку щодо забезпечення до 1 лютого 2003 р. організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють не тягне за собою скасування положень постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» № 121 від 07.02.2001 року.
Дане твердження підтверджується судовою практикою, а саме постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008 року по справі № 22-а-4355/08 (копія постанови знаходиться в матеріалах справи).
Крім цього, суд вважає, що підприємець ОСОБА_5 взагалі немала права надавати послуги у сфері грального бізнесу, так як відповідно до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000р. №1775-ІІІ (із змінами та доповненнями) даний вид діяльності підлягає ліцензуванню. В акті перевірки від 11.07.08р. зазначено, що встановлено порушення п. 29 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», тобто здійснювалась діяльність без отримання ліцензій.
Отже, суд приходить до висновку, що проведення перевірки приватного підприємця ОСОБА_5 11.07.2008 року здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції НОМЕР_1від 29.07.2008 року прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормативними документами, з використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Таким чином, суд вважає, що представники відповідача надали переконливі докази правомірності своїх рішень, які узгоджуються з матеріалами справи, спростовують доводи представників позивача в їх протиправності.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору і доказів на підтвердження цих обставин, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В позові ОСОБА_5 до держаної податкової інспекції у Заставнівському районі відмовити за безпідставністю заявлених вимог.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо заява про апеляційне оскарження була подана, але апеляційна скарга у строк, встановлений цим Кодексом, не була подана, постанова набирає сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Я.Ю. Ковалюк