КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.10.2009                                                                                           № 42/382

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача –           Радзівіло Т.О.          

 від відповідача –            Єщенко І.О.          

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.08.2009

 у справі № 42/382 (суддя  

 за позовом                               Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

 до                                                   Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс"

              

             

 про                                                   стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язанні, ціна позову 754152,46 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Позивач АЕК „Київенерго” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до КП по УЖФ „Липкижитлосервіс” про стягнення заборгованості  з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 754152,46 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2009 року позов був задоволений повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 652599,89 грн. основного боргу, 13643,72 грн. 3% річних, 87908,85 грн. – інфляційних витрат, 7541,52 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій  вказує, що  рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення скасувати.

          Представником позивача відзив на апеляційну скаргу суду не надано.

          Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановив наступне:

01.01.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 520307 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати та оплати відповідно до умов договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що при виконанні умов цього договору, а також вирішені всіх питань, що обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладання договору по приладах обліку та розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Пунктом 2.3 договору сторони встановили, що відповідач зобов’язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2, відповідно до якого за теплову енергію, яка використовується населенням оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Проте, як зазначає позивач в позовній заяві та не заперечується відповідачем, у останнього виникла заборгованість перед АЕК „Київенерго” за період з 01.11.2007 року по 01.05.2009 року  в розмірі 652599,89 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва, зазначає, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 30.05.2007 року № 640, від 30.05.2007 року № 641, № 642, №643 про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.01.2009 року скасовані рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а тому він заявляв клопотання в суді першої інстанції про зупинення провадження по даній справі до розгляду вказаного спору по суті.

Проте, в суді першої інстанції було відмовлено в задоволені даного клопотання в зв’язку з тим, що розгляд вище зазначеної адміністративної справи не перешкоджає розгляду даного господарського спору.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, вважає його правомірним та обґрунтованим.

Строк дії договору відповідно до умов п. 4 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2006 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями позивача, не запереченими відповідачем, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі даних особових карток (табуляграм) споживання теплової енергії за листопад 2007–квітень 2009 років, довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію, стверджується факт постачання позивачем відповідачу теплової енергії за договором вартістю 2055006,96 грн., а також оплати останнім спожитої теплової енергії у розмірі 1402407,07 грн., з урахуванням переплати 42329,27 грн., що існувала на початок листопада 2007 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем не було надано ані суду першої інстанції ані при розгляді апеляційної скарги доказів погашення заборгованості за вказаний період чи існування заборгованості в меншому розмірі ніж заявлено до стягнення.

Таким чином, враховуючи приписи ст.  526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вважає, що позовні вимоги АЕК „Київенерго” в частині стягнення  суми основного боргу в розмірі 652599,89 грн. підлягають задоволенню.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні витрати в розмірі 87908,85 грн. та 3 % річних в розмірі 13643,72 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється   від   відповідальності   за   неможливість   виконання   грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, оскільки відповідач дійсно прострочив виконання зобов’язання перед позивачем, то з нього підлягає стягненню на користь позивача 3% річних в розмірі 13643,72 грн. та 87908,85 грн. - інфляційні витрати за весь час прострочення платежу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з’ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно  задоволені позовні вимоги АЕК „Київенерго”, а тому апеляційна скарга Комунального підприємства по утриманю та експлуатації житлового фонду „Липкижитлосервіс” не підлягає задоволенню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманю та експлуатації житлового фонду „Липкижитлосервіс”  залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2009 року у справі № 42/382 – без змін.

Матеріали справи № 42/382 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді