ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2009 року № 22а-18682/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів: Онишкевича Т.В., Обрізка І.М.,
при секретарі судового засідання Тарнавській Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.11.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про перерахування та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2008 року ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про перерахування та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка посилалась на те, що являється матір'ю малолітньої дитини - доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 01.01.1993 року (із наступними змінами та доповненнями, внесеними Законами України), їй як матері малолітньої дитини, що здійснює догляд за дитиною, повинна надаватися допомога в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом. Проте, зазначена грошова допомога виплачувалась їй відповідачем у неповному розмірі, оскільки п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на вказаний рік дію частини 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що суперечить Рішенню Конституційного Суду України № 6- рп/2007 від 09 липня 2007 року. Зазначеним Рішенням визнані неконституційними положення п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ч.1 ст. 12, ст. 15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Позивачка просила зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради зробити перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і виплатити її у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09 липня по грудень 2007 року.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.11.2008 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не може погодитись з таким рішенням суду і вважає, що суд, виносячи таку постанову, порушив норми матеріального права.
Апелянт звертає увагу на те, що за 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці призначена та виплачена вірно. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Апелянт просить скасувати постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.11.2008 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивачки.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що вона являється матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично здійснює за нею догляд. Дані обставини стверджуються свідоцтвом про народження від 06.04.2007 року, виданим відділом РАЦСу по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області.
Колегія суддів відзначає, що згідно з вимогами ст.ст.13,14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно з вимогам ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року - 434 грн., з 1 квітня 2007 року - 463 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470 грн.. Отже, позивачці слід провести перерахунок та виплатити допомогу в розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1щодо перерахунку та виплаті їй недоплаченої грошової допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду по даній справі скасуванню не підлягає.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.11.2008 року у справі № 2а-408/08 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В.Ніколін
Судді Т.В.Онишкевич
І.М.Обрізко