Судове рішення #6242297

                                                                                                                                                                            

 

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  

02 жовтня 2009 року                                                                                         Справа №2а-1663/09/0970

м.Івано-Франківськ

 

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кафарського В.В.

при секретарі: Барчук Т.Г.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом:   Управління ПФУ в Тисменицькому районі

до відповідача : відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Івано-Франківську

про зобов»язання включити акт щомісячної звірки по особовій справі потерпілого за січень 2009 року витрати позивача в сумі 1088,00 грн. до відшкодування., -   

      ВСТАНОВИВ:

                Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Івано-Франківську про зобов»язання включити акт щомісячної звірки по особовій справі потерпілого за січень 2009 року витрати позивача в сумі 1088,00 грн. до відшкодування.

       Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно відмовлено включення до актів щомісячної звірки витрат, понесених позивачем на виплату допомоги на поховання сім'ї померлого пенсіонера ОСОБА_3, якому виплачувалась пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

    У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.

    Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала, мотивуючи тим, що позивачем порушено вимоги пункту 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та пенсій  у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за № 5-4/4 та зазначив, що позивач не може вимагати здійснення дій по підписанню акту звірки за січень 2009 року витрат по особовій справі потерпілого, оскільки даний порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні тобто, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України. Просила в задоволенні позову відмовити.

    Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

    Судом встановлено, позивач звернувся до відповідача про прийняття до відшкодування витрат Пенсійного фонду України пов'язаних з виплатою допомоги на поховання сім'ї померлого пенсіонера за січень 2009 року по особовій справі ОСОБА_3 Відповідачем складено таблицю розбіжностей до актів щомісячної звірки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень 2009 року.

    Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

    Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є: пенсійне страхування, страхування у  зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття.

    Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

    За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті, медичні профілактично-реабілітаційні заходи, допомога на поховання пенсіонерів.

    Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, відновлення здоров'я та працездатності потерпілого, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

    У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

    Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

    Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

    Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

    Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомога чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При  цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

     Спільною постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 року затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій із втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі - Порядок). Даний порядок встановлює механізм відшкодування виплачених пенсій.

    Пункт 5 Порядку передбачає, органи Пенсійного фонду щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі Списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та Списку померлих осіб, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводить з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

    Головні управління Пенсійного фонду України та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі акту щомісячної звірки узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат пов'язаних з виплатою пенсій та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

    Відповідно до пункту 7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на централізованому рівні перераховує витрати пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання Пенсійному фонду України.

    Згідно статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» збір та акумуляція коштів та їх розподіл здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на централізованому рівні.

    Як вбачається з вищенаведеного, позивач по справі обрав спосіб захисту своїх прав, який не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо понесених ним витрат. Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій із втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не регулює спірних відносин між Фондами в даному випадку, оскільки даний Порядок щодо підписання Актів звірки розрахунків між Фондами, підлягає застосуванню лише при відсутності спору між ними.

     Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають до задоволення. За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.

                    На підставі ст.124 Конституції України, ст.ст.158-163, ст.167, ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                                     

                                                                    ПОСТАНОВИВ:

          в задоволенні позову відмовити.

          Постанова відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

         Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                  

   

                                    Суддя                                                   В.В. Кафарський   

 

 

              

Постанова в повному обсязі  складена 07.10.2009 року.

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація