Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-996/2009р.                                       Головуючий у першій

                                                                  інстанції Проценко О.І.

Категорія                                                          Доповідач у апеляційній

                                                              інстанції Єфімова В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

01 жовтня 2009 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста  Севастополя в складі:

головуючого:         Єфімової В.О.,

суддів:             Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,

при секретарі:     Петренко Г.Г.,

за участю:     представника позивача ОСОБА_1. - ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 30 червня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права власності на об'єкт нерухомості,

ВСТАНОВИЛА:

    У травні 2006 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, у якому просив визнати за ним право власності на кам'яний гараж, розташований біля АДРЕСА_1

    Вимоги позову мотивовані тим, що чоловіку матері позивача ОСОБА_3. при житті на підставі рішення СМР від 26.08.1975 року було надано дозвіл на будівництво гаражу по зазначеній вище адресі. Після смерті матері, яка настала після смерті ОСОБА_3, позивач прийняв спадщину, але отримати свідоцтво про право власності на гараж не зміг, у зв'язку з відсутністю будь-яких правовстановлюючих документів на нього. На даний час по АДРЕСА_1 розпочате будівництво іншою особою, за таких обставин позивач вважає, що його право на позачергове отримання земельної ділянки під належним йому гаражем є порушеним.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 30 червня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

    Не погодившись з рішення суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав невідповідності нормам матеріального права, та ухвалення нового про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

    Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.     

    Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., суд першої інстанції виходи з їх незаконності та необґрунтованості.

    З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що гараж, розташований біля АДРЕСА_1, збудований чоловіком матері позивача ОСОБА_3. на підставі Рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів працюючих № 582 від 26 серпня 1975 року, у порядку виключення без права передачі гаража іншим особам(а.с.9).

02 червня 1981 року, не здійснивши при житті реєстрацію права власності на збудований гараж, у порядку передбаченому законом, ОСОБА_3. помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_4 (а.с.13,14).

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України , яка відповідає вимогам ЦК України у редакції 1963 року, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

    На підставі викладеного, а також враховуючи те, що земельна ділянка, на якій розташований спірний гараж не знаходиться у користуванні або власності ОСОБА_1. на підставах, передбачених законом, та виходячи з ненадання позивачем протягом розгляду справи правовстановлюючих документів на спірне майно, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., оскільки підстави для визнання за позивачем права власності на спірне майно відсутні.

    Доводи позивача про те, що спірний гараж входив до складу спадкового майна після смерті його батьків, колегією суддів не можуть бути прийняти до уваги, оскільки позивачем не були надані належні докази підтверджуючи ці факти.

    Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду не спростовують.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України підстав для його скасування не має.     

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 30 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.

Головуючий :                     В.О.Єфімова

Судді:                         Н.Г.Алєєва

                            Л.М.Водяхіна