ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2009 року № 22а- 16846/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Онишкевича Т.В., Обрізка І.М.,
при секретарі судового засідання Тарнавській Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2008 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Рівненська авіакомпанія «Універсал-Авіа» до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 10.10.2007 року № 0000772351/3, -
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2007 році позивач Відкрите акціонерне товариство «Рівненська авіакомпанія «Універсал-Авіа» звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 10.10.2007 року № 0000772351/3.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Відкрите акціонерне товариство «Рівненська авіакомпанія «Універсал-Авіа» покликається на те, що у першому абзаці на сторінці 2 Акта перевірки згадується Ухвала Господарського суду Рівненської області від 12.03.07 р. по справі № 8/19 про порушення справи про банкрутство Позивача. У зв'язку з цим вважає, що частина третя преамбули Закону 2181 не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України від 14.05.92 р. № 2343-ХП "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі у тексті Закон 2343).
Такаж посилається на абзац четвертий частини четвертої ст. 12 Закону 2343 протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Оскаржуваною постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2008 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Рівненська авіакомпанія «Універсал-Авіа» задоволено частково, а саме визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі від 10.10.2007 року № 0000772351/3 в частині визначення податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств, усього на загальну суму 18150 грн., з якої 12100 грн. - основний платіж, 6050 грн. - штрафна санкція. В задоволені решти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Рівненська авіакомпанія «Універсал-Авіа» - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач Державна податкова інспекція у Рівненському районі подала апеляційну скаргу на нього.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства «Рівненська авіакомпанія «Універсал-Авіа», покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Під час перевірки враховувалися дані податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2005р., за півріччя 2005р., за 3 квартал 2005р., за 2005р. та додатку К1/1 до Декларації про прибуток таблиці 1. "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" і встановлено розбіжність у відображенні запасів, використаних не у господарській діяльності між даними задекларованими підприємством та даними перевірки, що призвело до заниження приросту балансової вартості запасів за 2005р. на 48300 грн. в т. ч. 2 кв. - 11900 грн., 3 кв. - 3700 грн., 4 кв. - 32700 грн.
В судовому засіданні першої інстанції перевіряючи на підставі даних головної книги доведено, що підприємство допустило розбіжність у відображенні запасів, використаних не у господарській діяльності, що призвело до заниження приросту балансової вартості запасів за 2005р. на 48300 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, дані головної книги ґрунтуються на даних первинних документів.
Суд першої інстанції обмежився посиланням на п.п. 2.3.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (затв. наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зар. в Мін'юсті України 25.08.2005р. за №925/11205.)
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що піддягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включається до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Неврахування вищевказаних норм призвело до безпідставного звільнення позивача від відповідності та від сплати податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 18150 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Рівненському районі здійснено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.12.2006 року, про що складено акт перевірки № 46/23-141/13987597 від 17.04.2007 року. В ході проведення перевірки було встановлено порушення п.п. 5.2.5. пункту 5.2, пункту 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме:
позивачем ВАТ "Рівненська авіакомпанія "Універсал - Авіа" невірно визначено приріст балансової вартості запасів за II- IV квартали 2005р., за рахунок не вірного відображення запасів, використаних не у господарській діяльності. Згідно Додатку К1/1 до Декларації про прибуток таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" встановлено розбіжності у відображенні запасів, використаних не у господарській діяльності між даними задекларованими підприємством та даними перевірки, що призвело до заниження приросту балансової вартості запасів за 2005р. на 48300 грн. в т. ч. II кв. - 11900 грн., III кв. - 3700 грн., IV кв. - 32700 грн. Дані розбіжності відображено в таблиці № 2 акту перевірки (а.с.10);
позивач в Декларацію про прибуток підприємства за 2005р. по коду рядка 04.6 (сума податків зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4." зайво включено 1100 грн. плати за землю, використаної не у господарській діяльності, а саме: 700 грн. по будинку відпочинку (АДРЕСА_1) та 400 грн. по приватному сектору працівника підприємства ОСОБА_1.
Розрахунки по вказаних земельних ділянках подаються підприємством до Демидівської ДПІ та ДПІ м. Рівне.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000772351/3 від 10.10.2007 року, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств всього на загальну суму 18600,00 грн., з яких 12400 грн. - основний платіж та 6200,00 грн. - штрафні санкції.
Позивач не оспорює фактичних обставин щодо зайвого включено до валових витрат 1100 грн. плати за землю, використаної не у господарській діяльності, а саме: 700 грн. по будинку відпочинку (АДРЕСА_1) та 400 грн. по приватному сектору працівника підприємства ОСОБА_1. Крім того, наявність факту такого правопорушення підтверджуються матеріалами справи (а.с. 29-54).
Позивач покликаючись на п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вважає, що до нього не можуть застосовуються санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Судом першої інстанції встановлено, що 12.03.2007 року Господарським судом Рівненської області у справі № 8/19 винесено ухвалу про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Універсал - Авіа» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначене (в оспорюваному податковому повідомленні - рішенні) податкове зобов'язання є поточним та на нього не поширюється дія абзацу четвертого частини четвертої статті 12 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
До такого висновку суд першої інстанції прийшов з аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Так, абзацом двадцять четвертим ст. 1 названого Закону визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до п.1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту постанови - Закон 2181) податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків, щодо сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідної суми коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом (у випадку, якщо дані документальної перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (абзацом третій підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону 2181).
З вказаного слідує, що у випадку визначення податкового зобов'язання для платника податків контролюючим органом за наслідками перевірки, термін виконання такого зобов'язання - наступає протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
З матеріалів справи вбачається, що податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток у розмірі 12400, грн. та штрафної санкції в розмірі 6200,00 грн. визначене у податковому повідомленні - рішенні № 0000772351/3 від 10.10.2007 року за наслідками документальної перевірки позивача проведеної 17.04.2007 року. Мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів введено 12.03.2007 року. Отже, до дня порушення провадження у справі банкрутство та введення мораторію строк оплати податкового зобов'язання визначеного в оспорюваному податковому повідомленні - рішенні не настав, обумовлене-податкове зобов'язання є поточним та на нього не поширюється дія абзацу четвертого частини четвертої статті 12 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (щодо не застосування санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів, обов'язкових платежів).
За даними перевірки порушення щодо невірного визначення приросту балансової вартості запасів за ІІ-ІУ кв. 2005 року, за рахунок невірного відображення запасів, використаних не у господарській, що призвело до заниження приросту балансової вартості запасів за 2005р. на 48300 грн., то позивач заперечує проти фактичних обставин наявності такого порушення. При цьому, зазначає, що відповідачем не наведено жодного первинного документу, що підтверджує невірне відображення позивачем запасів, використаних не у господарській діяльності.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач всупереч п.п. 2.3.2. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 ) не виклав в акті документальної планової перевірки від 17.04.2007 року зміст порушення із посиланням на конкретні первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (а також не навів кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність фактичних обставин щодо вищевикладеного порушення. Поряд з тим, в акті перевірки, відповідач не зазначив про відсутність первинних документів або ненадання їх для перевірки, що підтверджують факт такого порушення.
Частина 1 ст. 70 КАС України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Акт перевірки від 17.04.2007 року, на підставі якого винесено оспорюване рішення, не містить чіткої інформації щодо предмету доказування, а зокрема переліку первинних документів на підставі яких відповідач встановив назване порушення.
Згідно до ч.2. ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, в супереч обумовленому, не надав первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші докази, що достовірно підтверджують наявність фактичних обставин щодо виявлених за даними перевірки розбіжностей у відображенні позивачем запасів, використаних не у господарській діяльності, що призвело до заниження приросту балансової вартості запасів за 2005р. на 48300 грн.
Таким чином, відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення в частині визначення позивачу податкового зобов'язання, всього на загальну суму 18150 грн., з якого 12100 грн. - основний платіж, 6050 грн. - штрафна санкція.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими і тому не підлягають задоволенню .
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду по даній справі скасуванню не підлягає.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2008 року у справі №2а-888/08 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В.Ніколін
Судді Т.В.Онишкевич
І.М.Обрізко