ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2009 року Справа № 2а-2233/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Григорука О.Б.
при секретарі Пікович Л.Р.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі
до відповідача: ВАТ «Будівельні матеріали»
про стягнення заборгованості в сумі 1714,51грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали» про стягнення заборгованості в сумі 1714,51 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ «Будівельні матеріали» не було відшкодовано в повному обсязі позивачу суму виплаченої робітнику підприємства щомісячної пенсії по інвалідності в розмірі 1714,51 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Позов просив задовольнити.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив та пояснив суду, що заборгованість відповідача в сумі 1714,51 грн. вважається погашеною, так як вона не була заявлена як кредиторська заборгованість у строки, передбачені ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в справі № Б-1/348 про банкрутство ВАТ «Будівельні матеріали». В задоволені позову просить відмовити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
01.09.1994 р. стався нещасний випадок на підприємстві ВАТ «Будівельні матеріали», який був зафіксований актом № 6 форми Н-1 (а.с.4-5). В наслідок нещасного випадку, потерпілий був визнаний інвалідом другої групи і йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» було призначено та виплачувалась пенсія по інвалідності.
Заборгованість по сумам пенсії потерпілого невідшкодованим відповідачем на користь позивача за період з листопада 1998 р. по березень 2001 року складала 2649,46 грн. На момент пред'явлення позову до суду, заборгованість відповідача склала 1714,51 грн., що підтверджено довідками (а.с.8,10,12,15,17,19,21).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2003 р. по справі № Б-1/348 про банкрутство ВАТ «Будівельні матеріали» було затверджено мирову угоду, згідно якої були встановлені кредитори, чия заборгованість підлягає списанню, відстрочки, розстрочки у відповідному порядку, встановленому Мировою угодою. Також п. 1.2. Мирової угоди вказано, що кредиторська заборгованість не заявлена кредиторами, не включена до реєстру вимог кредиторів і не затверджена господарським судом вважається погашеною.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлена заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду в Надвірнянському районі Івано-Франківської області за період з листопада 1998 р. по березень 2001 р. в сумі 1714,51 грн. виникла до порушення справи про банкрутство і не була заявлена позивачем в порядку передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та не включена в реєстр вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343 від 14.05.1992 р. (зі змінами та доповненнями) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення..
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Григорук О.Б.
Постанова в повному обсязі складена 09.10.2009 року.