Судове рішення 22-ц-4292 від 19.10.2009

Судове рішення #6240743

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 вересня 2009 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: - Коваленко І.П.

Суддів : - Коровіна С.Г.

Довгаль Г.П.

При секретарі: - Голіковій О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 23червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,ОСОБА_3 третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуприна Галина Олександрівна про звернення стягнення на майно, стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2009 року представник ОСОБА_2. - ОСОБА_4. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_3. про визнання дійсним договору позики від 24.02.2003 року № 668, договору застави комп'ютерного обладнання від 24.02.2003 року №672, договору застави квартири від 24.02.2003 року. він також просив визнати чинними вказані договори, стягнути солідарно з відповідачів 20302,15 грн. що складає 3% річних за період з 12.01.2005 року по 30.04.2008 року, стягнути з відповідачів солідарно 118 007,09 грн. збитків від інфляції за період з січня 2005 року по квітень 2008 року, визначити порядок стягнення на заставлену АДРЕСА_1, стягнути солідарно з відповідачів 50000 грн. - витрат на сплату юридичних послуг.

Позивач змінював позовні вимоги і остаточно просив звернути стягнення на заставлене майно, що належить ОСОБА_3 за договором застави квартири від 24.02.2003 року для погашення заборгованості ОСОБА_1. перед ОСОБА_2. за договором позики від 24.02.2003 року у розмірі 150189 грн., 20302, 15 грн. відсотків за період з 12.01.2005 року по 31.03.2009 року. Він також просив стягнути з ОСОБА_1. на його користь 1605 грн. витрат на виконавчий напис, 118 007,09 грн. збитків від інфляції за період з січня 2005 року по лютий 2009 року, 40 000 грн. витрат на юридичну допомогу. З ОСОБА_3. позивач просив стягнути 10000 грн. витрат на юридичну допомогу. Позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що ОСОБА_1безпідставно не повертає борг у сумі 160500 грн., та затягує своїми діями виконавче

ОСОБА_1 від власного імені та як представник ОСОБА_3. проти позову заперечував. Наполягав на тому, що гроші не отримував, ОСОБА_3 сплатила свою часту боргу, яка відповідає вартості квартири і її зобов'язання за договором застави припинено.

ОСОБА_1. просив застосувати позовну давність, вважаючи, що поважних причин для її продовження чи поновлення позивач не навів, ніщо не перешкоджало йому своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом.

Представник позивача просив визнати поважною причину пропуску строку позовної давності. Він посилався на те, що відповідачи перешкоджають виконавчому провадженню, яке відкрито на підставі виконавчого напису від 11 січня 2005 року про звернення стягнення на заставлене майно для погашення заборгованості в сумі 160500 грн. ОСОБА_1. перед ОСОБА_2. за рахунок заставленого майна боржника, та майнового поручителя ОСОБА_3.

Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_2. задоволені у повному обсязі. Суд поновив ОСОБА_3 строк на звернення до суду з позовом до ОСОБА_1.,ОСОБА_3. про звернення стягнення на майно та стягнення грошових коштів.

Суд звернув стягнення на заставлене майно, що належить ОСОБА_3 за договором застави квартири від 24.02.2003 року, який зареєстрований в реєстрі за №670, укладений між ОСОБА_3. та ОСОБА_2. - АДРЕСА_1 для погашення заборгованості ОСОБА_1. перед ОСОБА_2. за договором позики від 24.02.2003 року у розмірі 150189 грн., 20302 грн.15 коп. відсотків.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 1605 грн. - витрат понесених на здійснення виконавчого напису.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 118007 грн.09 коп. у якості збитків від інфляції за період з січня 2005 року по лютий 2009 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_2. з ОСОБА_1. 40000 грн. а з ОСОБА_3. 10000 грн. витрат на юридичну допомогу та по 865 грн. витрат на сплату судового збору та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення і відмовити у задоволенні позовних вимог. Він вважає, що суд безпідставно поновив ОСОБА_3. позовну давність. Підстав до її поновлення не було. Позивач мав можливість своєчасно звернутися до нотаріуса з вимогою про вчинення виконавчого напису. Ніщо не перешкоджало йому звернутися до суду з відповідним позовом. Посилання позивача про те що позовну давність він пропустив внаслідок того, що державний виконавець не має можливості тривалий час виконувати виконавчий напис суд безпідставно прийняв до уваги. Відповідач вважає, що порушене право позивача вже захищено виконавчим написом на підставі якого відкрито виконавче провадження про звернення стягнення на майно боржника та поручителя.

Позовна давність на звернення до суду з зазначеним позовом сплинула у позивача 31.12.2007 року. Він звернувся до суду з позовом у квітні 2009 року. Виконавче провадження за виконавчим написом відкрито, але декілька разів зупинялося з поважних причин. У поясненнях до апеляційної скарги відповідач також посилається на те що суд безпідставно стягнув з відповідачів 50000 грн. як витрати на юридичні послуги.

Заслухавши доповідача, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. було укладено договір позики на суму 160500 грн., які відповідач зобов'язався повернути до 30 грудня 2004 року (а.с.11). У той же день було укладено договір застави комп'ютерного обладнання, яке належало ОСОБА_1 та квартири, яка належала ОСОБА_3 (а.с.12-15). Оскільки відповідач своєчасно не повернув позику то ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса і 11 січня 2005 року видано виконавчий напис (а.с.16). За цім виконавчим написом відкрито виконавче провадження 15.01.2005 року (а.с.17). Виконавче провадження за цім виконавчим написом неодноразово зупинялося, виконувалося, але на час розгляду справи не виконано і не закрито.

З позовом про стягнення заборгованості за договором позики, та зверненням стягнення на майно відповідачів представник ОСОБА_2. вперше звернувся до суду 03.04.2009 року. З заявою про поновлення строку позовної давності представник позивача звернувся до суду 26.05.2009 року (а.с.135). В обґрунтування свого клопотання він посилався на те, що неможливо виконати виконавчий напис внаслідок того, що виконавче провадження неодноразово зупинялося.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність-це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогами про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків встановленими статтями 253-255 ЦК України. Згідно ст.261 ч.1 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 10 жовтня 2005 року зазначено, що право на стягнення боргу з ОСОБА_1. у позивача виникло після 30 грудня 2004 року (а.с.23-25) і відповідно закінчилося через три роки-після 30 грудня 2007 року. Позивач знав про це, але протягом трьох років з відповідним позовом до суду не звертався. Він використав інший засіб захисту порушеного права - видача виконавчого напису. До суду з позовом представник ОСОБА_2. звернувся 03.04.2009 року через рік та три місяці після перебігу позовної давності. Представник позивача не навів поважних причин які б перешкоджали ОСОБА_3. своєчасно звернутися до суду. Посилання на затримку у здійсненні виконавчого провадження не є підставою для поновлення позовної давності. Суд першої інстанції не врахував викладеного і безпідставно поновив ОСОБА_3. строк на звернення до суду.

Згідно ст. 267 ч.4 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції, застосовує позовну давність. У відповідності до вимог ст. 266 ЦПК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткових вимог(стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Оскільки позовна давність за позовними вимогами ОСОБА_2. спливла і підстав до її поновлення немає, то колегія відмовляє ОСОБА_3. у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на заставлене майно, стягненні витрат на виконавчий напис, стягнення відсотків за договором позики.

Виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Чуприни Г.О. від 11.01.2005 року не закрито права ОСОБА_2. захищені і він не позбавлений можливості примусового виконання зобов'язань ОСОБА_1. та ОСОБА_3. перед ним.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави» передбачено, що особа, яка звернулася з вимогами про компенсацію таких витрат повинна надати відповідний розрахунок цих витрат. Позивач не надав суду жодного розрахунку і не вказав як зазначені ним суми пов'язані з розглядом цієї справи, інших справ з цими відповідачами. При таких обставинах суд першої інстанції безпідставно стягнув на користь позивача з ОСОБА_1 40 000 грн., а з ОСОБА_3. 10 000 грн. як витрати на сплату юридичних послуг. Колегія скасовує рішення в цій частині і у задоволенні цих позовних вимог також відмовляє.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 313, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2009 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_2у зверненні стягнення на заставлене майно, що належить ОСОБА_3 за договором застави АДРЕСА_1від 24.02.2003 року, який зареєстровано в реєстрі за №670 укладеним між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 для погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 за договором позики від 24.02.2003 року. у розмірі 150189 грн., 20302 грн.15 коп. - відсотків за період з 12.01.2005 року по 31.03.2009 року.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1605 грн. - витрат понесених на здійснення виконавчого напису.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 118007 грн. 09коп. у якості збитків від інфляції за період з січня 2005 року по лютий 2009 року.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 40000 грн. витрат на юридичну допомогу.

Відмовити у стягнені з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10 000 грн. витрат на юридичну допомогу.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1. та ОСОБА_3. витрат на інформаційно-техничне забезпечення, та сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили негайно але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий -

Судді -