18.02.2011

Справа № 2 -500 /11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 лютого 2011 р. Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н.А.,

при секретарі - Ковальовій С.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника оргнану опіки і піклування ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до до ОСОБА_3, третя особа – відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ММУ УМВС України в Миколаївській області, про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2010 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька.

Позивачка вказувала на те, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. 31 березня 2006 р. у них народилася донька ОСОБА_5. Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 03.02.2009 р. їх шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу донька проживає з нею. Рішенням того ж суду від 23 грудня 2008 р. на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки. 30 травня 2010 р. вона уклала шлюб з громадянином ОСОБА_6., який запросив їх з донькою поїхати до нього в країну на відпочинок. Для виїзду дитини за кордон потрібна нотаріально завірена згода батька- відповідача у справі, але він відмовляється її надати.

Посилаючись на викладені обставини, просила суд надати дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька.

В судовому засіданні позивачка уточнила позов, вказуючи на те, що на час розгляду справи судом змінилися обставини, оскільки 30 листопада 2010 р. вона працевлаштувалася в ОСОБА_6 в м.Софія та має намір там постійно проживати разом зі своїм чоловіком. З цих підстав просила суд дозволити виїзд дитини за кордон до досягнення донькою повноліття.

Відповідач позов визнав частково, вказуючи на те, що згоден надати позивачці згоду на виїзд дитини за кордон на термін три місяці, посилаючись на те, що позивачка перешкоджає йому спілкуватися з неповнолітньою донькою та не надає йому повних відомостей про можливе місце проживання дитини за кодоном.

Представник органу опіки і піклування вказувала на те, що їй як представнику органу опіки і піклування невідомо, що між сторонами існує спір щодо участі батька у вихованні дитини, оскільки він з зазначеним питанням до органу опіки та піклування не звертався. При вирішенні позову покладалася на розсуд суду.

Від відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб надійшов лист про ухвалення рішення у справі на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, відповідача, представника органу опіки і піклування, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі є батьками неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. 3 лютого 2009 р. шлюб між сторонами розірвано. Неповнолітня донька сторін проживає з матір’ю. 30 травня 2010 р. мати дитини ОСОБА_1 уклала шлюб з громадянином ОСОБА_6, який проживає за кордоном в м. Софія. 30 листопада 2010 р. позивачка підписала безстроковий трудовий договір про роботу за кордоном в м.Софія (ОСОБА_6).

В судовому засіданні позивачка пояснила, що її новий чоловік ОСОБА_7 ОСОБА_8 дуже добре ставиться до її дитини, в зв’язку з чим у липні 2010 р. він приїздив в м.Миколаїв поспілкуватися особисто з відповідачем стосовно проживання дитини у ОСОБА_6.

Вказувала також на те, що в Україні в м. Миколаєві проживає її мати, а тому вона має намір кожні три місяці приїздити на Україну та зобов’язується надавати можливість відповідачу спілкуватися з донькою.

Як слідує з підписаної Декларації від 26 липня 2010 р. на час перебування неповнолітньої ОСОБА_5 в Республіці ОСОБА_6 ОСОБА_8 бере на себе її повне фінансове утримання, а також усі потреби пов’язані з її здоров’ям, забезпеченням харчування, навчанням. В підписаній останнім Декларації також зазначено повну інформацію у разі виїзду дитини за кордон про місце її проживання в ОСОБА_6.

Відповідно до п.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, надавши дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини за кордон у супроводі її матері без згоди батька терміном 1 рік.

При цьому суд вважає, що заперечення відповідача щодо створення позивачкою перешкод у його спілкуванні з дитиною не заслуговують увагу, оскільки будь-яких доказів про наявність таких дій з боку матері дитини суду не надано.

До того ж кожен з батьків, у разі перешкод другого з них, може звернутися до органу опіки і піклування для прийняття рішення про визначення його участі у вихованні дитини.

Керуючись ст.ст.14, 15, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька задовольнити частково.

Надати дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України у супроводі її матері ОСОБА_1 без згоди батька ОСОБА_3, терміном на один рік з дня набрання рішенням суду законної сили.

Зобовязати відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ММУ УМВС України в Миколаївській області видати для виїзду за кордон проїзні документи на неповнолітню ОСОБА_5.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.А. Спінчевська