Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #62393212

Справа № 185/9143/16-ц

Провадження № 2/185/627/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 року м.Павлоград

Павлоградський місткрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Шаповалової І.С.,

при секретарі Красуцькому Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Павлограді цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до  Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» в особі Павлоградського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаззбут», про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ПАТ "Дніпропетровськгаз" в особі Павлоградського управління по експлуатації газового господарства про захист прав споживачів. В обґрунтування позовних вимог посилалсь на те, що є споживачем послуг газопостачання, які надаються до будинку 18, розташованому по вул.Дніпровській м.Павлограда Дніпропетровської області Відповідачем на адресу позивача було надіслано лист, у якому їх повідомили про зміну режиму нарахування об'ємів природного газу з з визначенням фактичного об'єму спожитого природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними додатком 10 до Кодексу газорозподільних систем. У вказаному листі зазначалося, що підставою для зміни було рішення комісії з розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем Павлоградського УЕГГ у зв'язку з відмовою від встановлення будинкового лічильника газу, що здійснювався за ініціативою та за рахунок Оператора газорозподільних систем. Після цього відповідачем здійснювалися нарахування за газ по особовим рахункам позивача, квартира якої не обладнана індивідуальним приладоми обліку, за граничними об'ємами споживання.

Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки вона не відмовлялася від встановлення індивідуального лічильника газу в квартиру. Відповідач взагалі не пропонував встановити кожному з позивачів індивідуальний прилад обліку. Покладення на споживачів відповідальності за відмову від загальнобудинкового приладу обліку чинним законодавством не передбачено. Тому, позивач просить визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню об'єму спожитого природного газу за граничними об'ємами споживання у квартирі позивача ; зобов'язати відповідача припинити нарахування об'єму спожитого природного газу за граничними об'ємами споживання у квартирі позивача; зобов'язати відповідача перерахувати нараховані об'єми природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу з 20 липня 2016 року у квартирі позивача; зобов'язати відповідача встановити у квартирі індивідуальний лічильник газу.

Позивач надала суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, поовні вимоги підтримала в повному осязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у позові відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ПАТ "Дніпропетровськгаз" в особі Павлоградського УЕГГ є оператором газорозподільних систем. Відповідно до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" споживачі, які використовують природний газ тільки для приготування їжі, повинні бути оснащені лічильниками газ в термін до 01 січня 2018 року. Планом розвитку газорозподільної системи ПАТ "Дніпропетровськгаз" на 2016-2025 року, затвердженим Постановою №391 від 24.03.2016р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та Інвестиційної програми газорозподільного підприємства ПАТ "Дніпропетровськгаз" на 2016р., будинок 18 по вул.Дніпровська у м.Павлограді, підпадає під встановлення загальнобудинкового лічильника газу. Відповідачем складено акт про порушення №який підписано головою ОСББ "Дніпровська,18" із зауваженням "мешканці будинку категорично проти встановлення загальнобудинкового лічильника, чекають встановлення індивідуальних лічильників на кожну квартиру". Відповідач вважає, що таким чином споживачі відмовилися від приладу обліку, тому комісією було розглянуто акт та на підставі частини 7 пункту 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС прийнято рішення змінити режим нарахування об'ємів природного газу з визначенням фактичного об'єму спожитого природного газу за граничними об'ємами споживання. Відповідач вважає дії щодо зміни режиму нарахування правомірними у зв'язку з відмовою споживачів від загальнобудинкового приладу обліку.

Представник третьої особи ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" в судове засідання не з’явився.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що позивач є побутовим споживачем природного газу, який постачається до її квартири, не обладнаної індивідуальним приладоми обліку, розташованої за адресою: м.Павлоград, вул.Дніпровська буд.18, кв.№28. Відповідач по справі є оператором газорозподільної системи на території м.Павлограда та здійснює функції розподілу природного газу.

На товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» від 01 жовтня 2015 року № 758, покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам.

21 липня 2016 року представником відповідача було складено акт про порушення №4/65 на об'єкті - багатоповерховому будинку, за адресою: м.Павлоград, вул.Дніпровська,18, у графі "встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем" зазначено - відмова від встановлення будинкового лічильника газу, що здійснюється за ініціативою та за рахунок оператора ГРМ. Вказаний акт складено у присутності голови ОСББ "Дніпровська,18 " , яка внесла зауваження до акту про те, що мешканці будинку категорично проти встановлення загальнобудинкового лічильника та чекають на встановлення лічильників на кожну квартиру.

Суд вважає, що зібрання правління ОСББ, яке постановило вимагати від постачальника газу встановлення приладу обліку до кожної квартири, не може розцінюватися як відмова конкретного побутового споживача від встановлення приладу обліку.

Комісією по розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем було постановлено змінити режим нарахування об'ємів природного газу за граничними нормами по багатоповерховому будинку за адресою: м.Павлоград, вул.Дніпровська,18, в квартирі без лічильника №28.

На підставі зазначеного рішення комісії, відповідачем було направлено листи на адреси кожного з позивачів, якими повідомили, що на підставі абзацу 7 пункту 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, у зв'язку з відмовою від встановлення будинкового лічильника газу, за адресою кожного з позивачів, змінено режим нарахування об'ємів природного газу з 20 липня 2016 року з визначенням фактичного об'єму спожитого природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними додатком 10 до Кодексу газорозподільних систем.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі за текстом НКРЕКП) № 2494 від 30.09.2015 р. було затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі – Кодекс ГРС), який, зокрема, визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб’єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об’ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб’єктів ринку природного газу.

Як встановлено частини 7 пункту 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу, відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу ХІ цього Кодексу), фактичний об’єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.

При цьому, зазначеною нормою (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не визначено, за відмову від якого саме лічильника газу - загальнобудинкового чи індивідуального - настають наслідки, передбачені ч.7 п.3 гл.4 розділу ІХ Кодексу ГРС.

Вирішуючи питання, про можливість покладення на побутового споживача відповідальності за відмову від встановлення загальнобудинкового лічильника у вигляді визначення фактичного об'єму спожитого природного газу за граничними об'ємами споживання, суд враховує наступне.

Побутовим споживачем вважається споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність. Таке визначення побутового споживача міститься у пункті 4 розділу 1 глави 1 Кодексу ГРС.

Як вбачається з розділу 5 Кодексу ГРС, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

Тобто, Кодексом ГРС встановлено право оператора ГРМ на встановлення загальнобудинкового приладу обліку і цьому праву кореспондується норма, яка забороняє Балансоутримувачу чи управителю (не побутовому споживачу) відмовляти Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку.

Таким чином, відносини з приводу організації та встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу виникають між балансоутримувачем (управителем) та оператором ГРМ. Окремий побутовий споживач не є учасником таких відносин, а тому на нього не може покладатися відповідальність за відмову від встановлення загальнобудинкового приладу обліку, оскільки наявність такої згоди чи заборона відмовлятися від його встановлення, взагалі не передбачена.

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що правомірність та наслідки відмови ОСББ "Дніпровська,18" від встановлення будинкового вузла обліку не є предметом розгляду даної справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що пунктом 7 пункту 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено відповідальність побутового споживача, який не забезпечений лічильником газу та при цьому відмовляється від встановлення за рахунок Оператора ГРМ саме індивідуального приладу обліку природного газу.

У судовому засіданні свідок підтвердили, що позивачу, не пропонували встановити індивідуальний прилад обліку, та від його встановлення вони не відмовлялися. Також свідок зазначила, що позивач по справі ОСОБА_1 не є членом ОСББ «Дніпровська,18».

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1418 від 11.08.2016р., яка набрала чинності 29.11.2016р., внесено зміни до абзацу 7 пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС, якими передбачено відповідальність побутового споживача за відмову як від встановлення за рахунок оператора ГРМ як від індивідуального, так і від будинкового приладу обліку.,

Враховуючи викладене, суд вважає, що до 29.11.2016р. у відповідача не було законних підстав для зміни побутовим споживачам режиму нарахування об'ємів природного газу з визначенням фактичного об'єму спожитого природного газу за граничними об'ємами споживання, визначеними додатком 10 Кодексу ГРС, тому позовні вимоги про визнання дій неправомірними, зобов'язання припинити нарахування за граничними об'ємами та зобов'язання відповідача перерахувати нараховані об'єми у квартирі позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що абзацом 7 пункту 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС передбачено, що відмова споживача від встановлення приладу обліку має що підтверджуватися актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу ХІ цього Кодексу. При цьому, із системного аналізу положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС "Порядок оформлення акта про порушення" вбачається, що акт про порушення складається щодо виявлених порушень, які допущені споживачем або несанкціонованим споживачем. Натомість акт №2/69 від 20.07.2016р. не містить відомостей про порушення, допущене конкретним побутовим споживачем.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що ОСББ "Дніпровська,18", відмовляючись від будинкового вузла обліку газу діяло як представник кожного окремого споживача.

Так, відповідно до ст.16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об’єднання має право відповідно до законодавства та статуту об’єднання захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності. Проте, в даному випадку право об'єднання представляти інтереси не носить необмеженого характеру та не поширюється на випадки здійснення процедури оформлення акту про порушення.

Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача встановити кожному з позивачів індивідуальний лічильник газу задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Законом України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" N 3533-VI від 16.06.2011р. (надалі - Закон N 3533-VI) визначено правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону N 3533-VI, суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі – до 1 січня 2018 року. 

У разі не встановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України. 

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону N 3533-VI, у разі відмови населення від встановлення суб’єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, лічильників газу розподіл природного газу припиняється населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі – з 1 січня 2018 року. 

З метою забезпечення повного комерційного (приладового) обліку природного газу в побуті відповідно до вимог Закону N 3533-VI, розпорядженням Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу" було зобов'язано суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території розробити та затвердити графіки оснащення квартир і приватних будинків, у яких проживає населення, лічильниками газу в розрізі територій, на яких провадять господарську діяльність зазначені суб’єкти, та до 1 липня 2012 р. подати їх Кабінетові Міністрів України вжити заходів до оснащення в повному обсязі квартир і приватних будинків, у яких проживає населення, лічильниками газу, якщо природний газ використовується тільки для приготування їжі до 1 січня 2018 р., -

Таким чином, на підставі Закону N 3533-VI у відповідача виникло зобов'язання встановити лічильник газу, а строк виконання такого зобов'язання спливе 01 січня 2018 року. Тому позовні вимоги в цій частині є передчасними, оскільки на момент звернення до суду та розгляду справи строк виконання зобов'язання не настав.

Крім того, суд вважає, що право вибору способу виконання зобов'язання по встановленню лічильників газу - встановлювати будинковий чи індивідуальний прилад обліку, належить оператору ГРМ з огляду на наступне.

Пунктом 4 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. № 620 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 р. № 46) (далі – Постанова №620) визначено, що ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок можуть як власник (власники) такого будинку (квартир), так і оператор газорозподільної системи. Встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.

У разі незгоди власника квартири проводити розрахунки за спожитий газ на підставі показань, встановленого надомного приладу обліку, він може встановити квартирний лічильник газу за власні кошти. 

З аналізу зазначених норм вбачається, що оператору ГРМ надано право самостійно визначати який вид приладу обліку - будинковий чи індивідуальний, встановлювати, якщо таке встановлення відбувається за його ініціативою та за його рахунок. Натомість, якщо встановлення вузла обліку здійснюється за ініціативи та за кошти побутового споживача, то право вибору виду приладу обліку належить йому.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачі були звільнені від сплати судового збору за подання позовної заяви та суд прийшов до висновку про задоволення трьох позовних вимог немайнового характеру, тому згідно ст.88 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави 1653,60 грн. В одній позовній вимозі немайнового характеру позивачам було відмовлено, томі в цій частині судові витрати підлягають віднесенню за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 125, 208-210, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до  Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» в особі Павлоградського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаззбут», про захист прав споживача, - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі Павлоградського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» по нарахуванню об'єму спожитого природного газу за граничними об'ємами споживання у квартирі ОСОБА_1, а саме в квартирі АДРЕСА_1 (о/р0320576354).

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі Павлоградського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» припинити нарахування об'єму спожитого природного газу за граничними об'ємами споживання у квартирі ОСОБА_1, а саме в квартирі АДРЕСА_1 (о/р0320576354).

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі Павлоградського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» перерахувати нараховані об'єми природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу з 21 липня 2016 року у квартирі ОСОБА_1, а саме в квартирі АДРЕСА_1 (о/р0320576354).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» в особі Павлоградського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на користь держави судовий збір у сумі 1653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп.

В іншій частині судові витрати покласти за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя І. С. Шаповалова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація