У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі : головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Кожух О.А., Чужи Ю.Г.
при секретарі : Янкович К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення самочинного будівництва, відновлення попереднього становища, відшкодування майнової та моральної шкоди ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1. не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування даного рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову в цілому. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12 березня 2009 року в задоволенні позовних вимог, відмовлено.
В судовому засіданні апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_3. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити її з наведених в ній підстав.
Представник ОСОБА_4., який діє в інтересах ОСОБА_2. заперечив вимоги апеляційної скарги так-як вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено у відповідності до норм чинного законодавства.
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що позивач не довів обставин самочинного будівництва з боку ОСОБА_2.. А крім цього, вимоги в частині відшкодування майнової та моральної шкоди не узгоджуються з вимогами норм матеріального законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області визнала за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.
Виходячи з вимог ст. 3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів .
А відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як на підставу своїх вимог, апелянт посилається на те, що відповідач за відсутності дозвільних документів з травня 2008 року розпочав будівництво будівлі під кафе та житло, що є самочинним будівництвом. Оскільки будівництво велось з грубим порушенням будівельних норм, а тому були порушені права власника АДРЕСА_1
Проте такі доводи апелянта на думку колегії суддів не спростовують наявних в справі доказів та висновків суду.
Рішенням Виконкому Ужгородської міськради від 26.09.2007 року за №346 дозволено ОСОБА_2 вчинити перебудову власних нежилих приміщень за №1 по вул. Новака, 20 в м. Ужгород під кафе та житло на власній земельній ділянці /а.с. 43 /.
На виконання рішення виконкому, ОСОБА_2. в управлінні архітектури та містобудування Ужгородської міськради виготовив 28.02.2008 року відповідне Архітектурно-планувальне завдання за №74 /а.с. 48 /.
Даний проект згідно висновку Закарпатської обласної служби Української державної експертизи від 28.05.2008 року за №662 відповідає вимогам нормативних документів на проектування, нормативних актів щодо пожежної безпеки, санітарної гігієни та з питань охорони праці /а.с. 49-51 /.
А інспекція ДАБК у Закарпатській області надала ОСОБА_2. дозвіл №170 від 07.04.2008 року для виконання будівельних робіт /а.с. 44/. Та 03.06.2008 року було видано змінений Дозвіл №474 /а.с. 45/.
Згідно дозволу управління міського господарства Ужгородської міськради від 07.05.2008 року за №53, ОСОБА_2. дозволено проводити земляні роботи. Даний дозвіл було продовжного до 30.12.2008 року /а.с. 46 /.
Відповідно до листа заступника міського голови Ужгородської міськради від 15.01.2009 року №П-4351/02-6 рішенням 4 сесії 5 скликання від 13.06.2007 року №340 передано в приватну власність ОСОБА_2. власнику АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 0,009 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку й видано Державний акт на право власності на землю серії ЗК №058842 від 02.07.2007 року / а.с.108/.
Згідно акту комісії в складі начальника відділу державного контролю, начальника відділу забудови управління архітектури та містобудування, начальника відділу землекористування та головного спеціаліста відділу санітарії та благоустрою управління житлового господарства від 29.12.2008 року встановлено, що ряд відхилень від рішення виконкому та затвердженого проекту будівництва виявлених раніше, усунуто. Отримано дозвіл виконкому на перебудову АДРЕСА_2 (рішення від 10.12.2008 року №510), внесено у зв'язку з цим відповідні корективи в проект будівництва, який погоджено з головним архітектором міста 23.12.2008 року та отримав дозвіл на виконання будівельних робіт від 24.12.2008 року за №2414 в інспекції ДАБК Закарпатської області. Вікна, які були влаштовані на третьому поверсі в торцевій стіні будинку, замурував. Ідуть роботи по ремонту даху над АДРЕСА_2 Будівництво здійснюється в межах власних приміщень та власної земельної ділянки. Будівельний майданчик огороджено, а будівельні матеріали та будівельне сміття за межами будівельного майданчика відсутні. Комісія зобов'язала ОСОБА_2. по закінченню будівництва виконати благоустрій прилеглої території, організувати водовідведення у зливну каналізацію, попередньо отримавши техумови у відповідних служб / а.с. 116-117, 122, 123, 147-153 /.
Рішенням Виконкому Ужгородської міськради від 24.12.2008 року за №523 дозволено ОСОБА_2 перевести житлову АДРЕСА_2 в нежиле приміщення для функціонального призначення - готель, ресторан /а.с. 145 /.
За цих обставин колегія суддів констатує, що ОСОБА_2. здійснює будівництво у відповідності до вимог чинного законодавства та таке не являється самочинним будівництвом й не може підпадати під вимоги ст. 376 ЦК України.
Апелянт зазначає, що внаслідок самочинного будівництва зазнав матеріальної та моральної шкоди. Майнову шкоду пов'язує з тим, що за цей період не зміг здійснювати підприємницьку діяльність та при цьому змушений був щомісяця сплачувати єдиний податок та сплачувати кредит.
Проте, такі збитку в розумінні вимог ст. 22 ЦК України не відносяться до збитків. Що в свою чергу свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку з дією чи бездіяльністю ОСОБА_2. .
Стосовно завданої моральної шкоди то апелянт не надав суду належних доказів протиправності дій відповідача, які б створювали йому перешкоди в користуванні житлом.
Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Оскільки відповідач не знищував і не пошкоджував майно апелянта, а тому в останнього й відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін .
Враховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити .
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 березня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________ ______________________