ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
07.10.09 Справа № 17/059/060/061-09
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю
“Страхова компанія “Провіта”
до Акціонерного комерційного банку “Форум”
про розірвання угоди
Суддя Суховий В.Г.
Представники: згідно з протоколом судового засідання
СУТЬ СПОРУ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2009р. порушено провадження у справі № 17/059-09 за позовом ТДВ “Страхова компанія “Провіта” до АКБ “Форум” про розірвання генеральної угоди № 28/09/002 страхування кредитного портфелю Банку за програмами кредитування “Експрес кредит” від 01.08.2006р. з 11 січня 2009 року.
Також, ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2009р. порушено провадження у справі № 17/060-09 за позовом ТДВ “Страхова компанія “Провіта” до АКБ “Форум” про розірвання генеральної угоди № 28/09/002 страхування кредитного портфелю Банку за програмами кредитування “Експрес кредит” від 01.08.2006р. з 10 січня 2009 року.
Також, ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2009р. порушено провадження у справі № 17/059-09 за позовом ТДВ “Страхова компанія “Провіта” до АКБ “Форум” про розірвання генеральної угоди № 28/09/002 страхування кредитного портфелю Банку за програмами кредитування “Експрес кредит” від 01.08.2006р. з 15 січня 2009 року.
Ухвалою від 06.07.2009р. суд відповідно до ст. 58 ГПК України об’єднав справи № 17/059-09, № 17/060-09 та № 17/061-09 в одну справу № 17/059/060/061-09.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТДВ “Страхова компанія “Провіта” та АКБ “Форум” в особі Рівненської, Хмельницької та Сумської філій були укладені три Генеральні угоди № 28/09/002 страхування кредитного портфелю Банку за програмами кредитування “Експрес кредит” від 01.08.2006 року (надалі - Генеральні угоди). Відповідно до ст. 11.2.2 Генеральних угод страхувальник (відповідач) зобов’язаний вживати всіх необхідних заходів для повернення позичальниками страхувальника кредитної заборгованості, в тому числі забезпечувати виконання працівниками страхувальника заходів, пов’язаних з моніторингом кредитів, відповідно до нормативних документів страхувальника, а також із роботою по поверненню простроченої кредитної заборгованості. Під фразою “вживати всіх необхідних заходів” мається на увазі також і звернення позивача до суду з метою повернення кредитної заборгованості, а також виїзд працівників служби безпеки Банку для відвідування боржника. Проте, кожного місяця позивач направляв заяви про виплату страхового відшкодування з одним і тим самим повідомленням про дії, проведені Банком для погашення заборгованості за кредитним договором.
За посиланням позивача, з цього випливає лише те, що страхувальнику (відповідачу) взагалі вигідно нічого не робити самому для повернення кредиту, адже він все одно знає, що йому цей кредит відшкодує Страховик. Отже, у зв’язку з істотним порушенням договору, а саме невиконанням відповідачем умов Договору, було прийнято рішення про розірвання Генеральних угод, про що були направлені відповідні листи.
Крім того, однією з підстав розірвання Генеральних угод є посилання позивача на ст. 652 ЦК України, яка передбачає розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин. В даному випадку, на думку позивача, істотною зміною обставин є економічна ситуація в країні та світова криза, внаслідок якої більшість позичальників Банку не мають можливості погашати отримані кредити, збитковість позивача буде збільшуватись в зв’язку зі збільшення заявлених Банком страхових випадків.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що розірвання договору у зв'язку із істотною зміною обставин, на які посилається позивач, а саме зміна економічної ситуації в країні, то це не є обґрунтованою підставою для дострокового припинення дії Угоди. Чинне законодавство України, а саме стаття 651 ЦК України зазначає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також відповідач посилається на те, що приймаючи на страхування “Експрес кредиту”, що за своєю суттю полягає в строковому кредиті, який видається позичальникам відповідачем, як правило, без застави на невеликі грошові суми, позивач повинен був передбачити існування певного кредитного ризику неповернення таких кредитів, який виникає через неспроможність позичальника виконати взяті на себе зобов'язання і був обізнаний стосовно особливостей страхування даного виду майнових інтересів Відповідача. В даному випадку, обов'язок позивача виплатити страхове відшкодування відповідачу виникає в разі настання страхового випадку - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася. В даній Угоді не міститься перелік подій, які можуть спричинити настання страхового випадку і в результаті яких страховик (позивач) має право відмовити у виплаті страхувальнику (відповідачу). Тому, неповернення кредиту не залежить від причини виникнення такої невиплати, чи то зміна обставин в економічній ситуації в країні, чи то несумлінність позичальника. Позивач зобов’язаний виконувати умови Угоди належним чином у повному обсязі.
В процесі розгляду справи позивачем подано уточнення позовних вимог (Вх. № 1906 від 21.09.2009р.), в якому позивач просить суд:
- розірвати Генеральну угоду № 240/09-0010 від 19.10.2006 року страхування кредитного портфелю Банку за програмами кредитування «Експрес кредит»з поверненням ТДВ «СК «Провіта»страхового платежу в розмірі 82 870,00 грн.;
- розірвати Генеральну угоду № 210/09-00444 від 12.02.2007 року страхування кредитного портфелю Банку за програмами кредитування «Експрес кредит»з поверненням ТДВ «СК «Провіта»страхового платежу в розмірі 17 741,73 грн.;
- розірвати Генеральну угоду № 28/09/002 від 01.08.2006 року страхування кредитного портфелю Банку за програмами кредитування «Експрес кредит»з поверненням ТДВ «СК «Провіта»страхового платежу в розмірі 25 358, 90 грн.
Проте, враховуючи, що у даній справі № 17/059/060/061-09 в позові заявлено лише одну вимогу про розірвання генеральних угод страхування кредитного портфелю Банку за програмами кредитування “Експрес кредит”, доповнення позовної вимоги вимогами “з поверненням страхових платежів” фактично є додатковими вимогами, що не відповідає приписам ст. 22 ГПК України.
Отже, пред’явлення додаткових вимог в уточненні позовних вимог (Вх. № 1906 від 21.09.2009р.) в частині повернення страхових платежів не відповідає ст. 22 ГПК України, оскільки не є збільшенням розміру позовних вимог, а є додатковими вимогами.
Виходячи з наведеного, уточнення позовних вимог (Вх. № 1906 від 21.09.2009р.), у якій позивач заявляє додаткові позовні вимоги в частині повернення страхових платежів, не можуть бути прийняті судом до розгляду.
У зв’язку з неявкою представників сторін, необхідністю витребування додаткових доказів та клопотаннями сторін, розгляд справи неодноразово відкладався.
23.09.2009р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених в позовних заявах.
Представник відповідача проти позову заперечив.
В судовому засіданні 23.09.2009р. суд оголосив про закінчення розгляду справи та оголосив перерву до 07.10.2009р. для виготовлення повного тексту рішення.
06.10.2009р. через канцелярію суду від представника Єлтишевої С.Л. надійшла заява про відмову від позову. Однак, зазначена заява не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки в судовому засіданні 23.09.2009р. судом було оголошено про закінчення розгляду справи та оголошено перерву до 07.10.2009р. для виготовлення повного тексту рішення. За таких обставин розгляд заяви представника позивача про відмову від позову після закінчення судом розгляду справи є неможливим.
За результатами розгляду справи, з урахуванням пояснень представника позивача, представника відповідача, суд в с т а н о в и в:
1 серпня 2006 року між Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” та Акціонерним комерційним банком “Форум” в особі керуючого Рівненською філією було укладено Генеральну угоду № 28/09/002 страхування кредитного портфелю Банку за програмою кредитування “Експрес кредит” (а.с. 8-9, т.1).
19 жовтня 2006 року між Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” та Акціонерним комерційним банком “Форум” в особі керуючого Хмельницькою філією було укладено Генеральну угоду № 240/09-0010 страхування кредитного портфелю Банку за програмою кредитування “Експрес кредит” (а.с. 94-96, т.1).
12 лютого 2007 року між Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” та Акціонерним комерційним банком “Форум” в особі керуючого Сумською філією було укладено Генеральну угоду № 210/09-00444 страхування кредитного портфелю Банку за програмою кредитування “Експрес кредит” (а.с. 7-9, т.2).
Розділом 5 зазначених Генеральних угод визначено об’єкт страхування –майнові інтереси Страхувальника (АКБ “Форум”, відповідач), що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з нанесенням Страхувальнику його Позичальниками збитків, внаслідок неповернення (у повному обсязі або частково) ними кредитних коштів та/або несплати процентів за користування кредитними коштами в строки, встановлені кредитними договорами, включеними до Реєстрів кредитного портфелю, які є невід’ємною частиною цієї Генеральної угоди.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування, згідно ст. 980 ЦК України, можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Таким чином, між сторонами був укладений договір страхування.
Розділом 5 зазначених Генеральних угод визначено, що додатками до цієї Генеральної угоди, що є її невід’ємною частиною, є: Договір до Генеральної угоди страхування кредитного портфелю Банку (Додаток 1); Реєстр кредитного портфелю до Договору до Генеральної угоди страхування кредитного портфелю Банку (Додаток 2); Заява про виплату страхового відшкодування (Додаток 3). Позивачем подано до матеріалів справи зазначені додатки (а.с. 20-58, т.3).
Позивач звернувся з даними позовами, посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору, що полягає, на думку позивача, у тому, що відповідач не вживав всіх необхідних заходів з метою повернення кредитної заборгованості. Водночас, іншою підставою для розірвання зазначених Генеральних угод позивач посилається на ст. 652 ЦК України, яка передбачає розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин. В даному випадку, на думку позивача, істотною зміною обставин є економічна ситуація в країні та світова криза, внаслідок якої більшість позичальників Банку не мають можливості погашати отримані кредити, збитковість позивача буде збільшуватись в зв’язку зі збільшення заявлених Банком страхових випадків.
Згідно останньої заяви позивача про уточнення позовних вимог (Вх. № 1906 від 21.09.2009р.), позивач просить суд:
- розірвати Генеральну угоду № 240/09-0010 від 19.10.2006 року страхування кредитного портфелю Банку за програмами кредитування «Експрес кредит»;
- розірвати Генеральну угоду № 210/09-00444 від 12.02.2007 року страхування кредитного портфелю Банку за програмами кредитування «Експрес кредит»;
- розірвати Генеральну угоду № 28/09/002 від 01.08.2006 року страхування кредитного портфелю Банку за програмами кредитування «Експрес кредит».
Дослідивши матеріали справи, у тому числі подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” (позивач) не можуть бути задоволені виходячи з наступного.
Цивільним кодексом України, зокрема статтею 16, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Також вказаною нормою визначено способи захисту таких цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право звертатися до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Отже, умовою подання позову до господарського суду повинно бути наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
Пунктом 11.2.2 Генеральних угод передбачено, що Страхувальник (відповідач) зобов’язаний вживати всіх можливих заходів для повернення позичальниками страхувальника кредитної заборгованості так, начебто цю Генеральну угоду не було укладено, в тому числі забезпечувати виконання працівниками страхувальника заходів, пов’язаних з моніторингом кредитів, відповідно до нормативних документів Страхувальника, а також із роботою по поверненню простроченої кредитної заборгованості.
Порушення своїх прав і охоронюваних законом інтересів позивач обумовлює тим, що відповідач не вживав всіх необхідних заходів з метою повернення кредитної заборгованості.
Зазначене посилання позивача не може бути підставою для розірвання Генеральних угод з огляду на таке.
По-перше, Генеральною угодою не визначено переліку заходів, які зобов’язаний вживати Страхувальник (відповідач) для повернення позичальниками кредитної заборгованості, а отже не можливо встановити, які з цих заходів (обов’язків) не виконав відповідач.
По-друге, згідно з п. 7.1 Генеральної угоди “Страховий випадок –факт нанесення Страхувальнику його Позичальниками збитків внаслідок непогашення (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки на умовах, встановлених кредитними договорами, які включені до реєстру кредитного портфелю.
З урахуванням приписів п. 7.1 та пп. 11.2.2 Генеральної угоди слід дійти висновку, що настання страхового випадку пов’язано з виконанням Страхувальником (відповідачем) його зобов’язання вживати всіх можливих заходів для повернення кредитної заборгованості, а, отже, невиконання такого зобов’язання відповідачем може бути підставою для відмови у виплаті йому страхового відшкодування, але не підставою розірвання Генеральної угоди.
Суд також враховує, що зобов’язання вживати всіх можливих заходів для повернення кредитної заборгованості стосується окремо кожного кредитного договору і вимога про розірвання Генеральної угоди з такої підстави може розглядатися лише в частині страхування саме конкретної кредитної угоди, але не в цілому Генеральної угоди. Проте, такої позовної вимоги (розірвання Генеральної угоди в частині) позивачем не пред’явлено.
Необґрунтованим є посилання позивача, як на підставу розірвання зазначених Генеральних угод на ст. 652 ЦК України у зв’язку з істотною зміною обставин, зокрема, економічною ситуацією в країні та світовою кризою, внаслідок якої більшість позичальників Банку не мають можливості погашати отримані кредити, а збитковість позивача буде збільшуватись в зв’язку зі збільшення заявлених Банком страхових випадків.
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Світова економічна криза це загальновідома обставина, яка має місце не тільки на території України, а в інших країнах, тому її настання не може бути тією істотною обставиною, щодо якої підлягає застосування ст. 652 ЦК України.
Крім того, суд зазначає, що учасники цивільних правовідносин за власним розсудом, вступають у договірні відносини, виходячи із певних обставин свого життя або господарювання, і тим самим вибирають ті чи інші засоби реалізації своїх інтересів, якими є суб'єктивні цивільні права та кореспондуючи їм обов'язків.
За відсутності суттєвості зміни обставин, тобто за незначної зміни обставин або за виникнення ускладнень у виконанні, які не призводять до фундаментальної зміни рівноваги договору, договір відповідно до положень ч. 1 ст. 652 ЦК розірванню за згодою сторін не підлягає. У даному випадку спрацьовує та має перевагу загальне право, положення якого відображені у ст. 629 ЦК України, відповідно до якого договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У питанні тлумачення національного законодавства при застосуванні його положень до спірних правовідносин можуть бути застосовними Принципи УНІДРУА. Відповідно до ст. 6.2.1 Принципів УНІДРУА якщо виконання договору стає більш обтяженим для однієї із сторін, ця сторона, не дивлячись на це, зобов'язана виконати свої обов'язки з дотриманням наступних положень про укладення. Тобто мова йде про те, що виконання договору має відбутися, оскільки воно є незалежним від труднощів, які воно може викликати для сторони його виконання.
З урахуванням наведеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв’язку з відмовою в позові судові (господарські) витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. В позові Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” до Акціонерного комерційного банку “Форум” про розірвання Генеральної угоди № 240/09-0010 від 19.10.2006 року - відмовити.
2. В позові Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” до Акціонерного комерційного банку “Форум” про розірвання розірвати Генеральної угоди № 210/09-00444 від 12.02.2007 року - відмовити.
3. В позові Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” до Акціонерного комерційного банку “Форум” про розірвання Генеральної угоди № 28/09/002 від 01.08.2006 року - відмовити.
Суддя