АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Шкоріної О.І.

при секретарі: Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про фінансовий лізинг, застосування наслідків недійсності правочину та про визнання права власності.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (надалі - ТОВ «Порше Лізинг Україна») про визнання недійсним договору про фінансовий лізинг, застосування наслідків недійсності правочину та про визнання права власності.

Зазначала, що 10 травня 2012 року між нею та відповідачем було укладено договір про фінансовий лізинг № 00004932, відповідно до якого та до Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (додаток до договору фінансового лізингу) ТОВ «Порше Лізинг Україна»придбаває об'єкт лізингу - транспортний засіб VW Tiguan FL 1.4 ТSІ, 2012 року випуску, шасі № НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_1 та передає його їй на умовах фінансового лізингу. Поручителем за Договором про фінансовий лізинг є ОСОБА_2

Посилаючись на ведення ТОВ «Порше Лізинг Україна» нечесної підприємницької практики та включення несправедливих умов до договору про фінансовий лізинг, а також визначення в договорі про фінансовий лізинг валюти платежу за обмінним курсом в еквіваленті до долара США, в порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про фінансовий лізинг», ЦК України, просила, з урахуванням заяви про внесення змін до підстав позову: визнати договір про фінансовий лізинг № 00004932 від 10 травня 2012 року, укладений між нею та ТОВ «Порше Лізинг Україна, недійсним з моменту його укладення; визнати за нею право власності на об'єкт лізингу - транспортний засіб - VW Tiguan FL 1.4 ТSІ, 2012 року випуску, шасі № НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_1.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення районного суду та постановити по справі нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши представника позивачки, який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача, який просив апеляційну скаргу відхилити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 10 травня 2012 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про фінансовий лізинг, згідно якого лізингодавець ТОВ «Порше Лізинг Україна» передало лізингоодержувачу ОСОБА_1 у фінансовий лізинг автомобіль марки - VW Tiguan FL 1.4 ТSІ, 2012 року випуску, шасі № НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_1, з вартістю об'єкту лізингу - 32 133 дол. США, зі сплатою авансового платежу - 6 426,60 дол. США, обсягом фінансування - 25 706,40 дол. США, а також зі сплатою лізингових платежів - 711,10 дол. США, адміністративним платежем - 481,99 дол. США. з кількістю лізингових платежів - 60, зі строком лізингу (місяців) - 60 (а.с.11).

Згідно акту прийому-передачі від 17 травня 2012 року, лізингодавець ТОВ «Порше Лізинг Україна» на підставі договору лізингу № 00004932 від 10 травня 2012 року поставив ОСОБА_1 предмет лізингу - автомобіль VW Tiguan FL 1.4 ТSІ, 2012 року випуску, шасі № НОМЕР_3, реєстраційний знак НОМЕР_2 (а.с.29).

Відповідно до рахунку-фактури № 00006966 від 11 травня 2012 року, останній є актом прийому-передачі товарів, виконаних робіт та послуг (авансового платежу, відшкодування частини вартості об'єкту лізингу по договору № 00004932, адміністративного платежу, реєстраційного платежу, першого лізингового платежу: відшкодування частини вартості об'єкта лізингу, проценти та комісії) на загальну суму 62 099 грн. 11 коп., в тому числі ПДВ 9 843 грн. 48 коп. (а.с.26).

Як вбачається з видаткової накладної № 003075 від 17 травня 2012 року, позивачкою було здійснено сплату коштів за договором про фінансовий лізинг № 00004932 від 10 травня 2012 року у розмірі 258 092 грн. 26 коп.

В подальшому, позивачкою в період часу з часу укладення договору по 26 жовтня 2015 року були здійснені лізингові платежі за договором про фінансовий лізинг, що підтверджується відповідними квитанціями, долученими до матеріалів справи (а.с.28).

Встановлено, що 23 лютого 2015 року між відповідачем та позивачкою було укладено додаткову угоду № 1/1 по договору про фінансовий лізинг № 00004932 від 10 травня 2012 року, відповідно до умов якої сторони домовилися змінити строк дії лізингу та внесено зміни до граф контракту «Кількість лізинговий платежів». «Строк лізингу (місяців)» та «Лізинговий платіж» розділу «Об'єкт лізингу» та з 23 лютого 2015 року викладено їх у новій редакції: «Кількість лізингових платежів: 84», «Строк лізингу (місяців): 84», «Лізинговий платіж»: еквівалент 475,76 дол. США (а.с.89).

Згідно п. п. 6.1. п. 6 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового, лізингу, для експлуатації Об'єкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця виплачуватиме Порше лізинг Україна Лізингові платежі у відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього Контракту, та інших положень Контракту. Кожний Лізинговий платіж включає в себе: відсотки (проценти) за користування Обсягом фінансування; частину від Обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину Вартості Об'єкта лізингу); комісії; покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим Контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з Контрактом.

Відповідно п. п. 6.2. п. 6 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, Порше Лізинг Україна як власник Об'єкта лізингу сплачує всі податки, гонорарі та інші збори в державний бюджет України, пов'язані з правом власності на Об'єкт лізингу. Лізингові платежі були розраховані Порше Лізинг Україна, виходячи з припущення, що ставки податків, зборів, обов'язкових платежів у зв'язку з придбанням, митним оформленням, правом власності та експлуатації, а також обов'язковим та добровільним страхуванням Об'єкта лізингу залишатимуться в Україні на одному й тому ж рівні протягом усього строку дії цього Контракту. Якщо ставки цих податків, зборів, обов'язкових платежів в Україні, тарифи за страхування будуть змінені після підписання Контракту, або якщо інші податки, збори, обов'язкові платежі набудуть чинності, Порше Лізинг Україна має право відповідним чином відкоригувати розмір Лізингових платежів.

Згідно п. п. 6.3. п. 6 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, Сторони погоджуються, що Лізингові платежі та інші Платежі, що підлягають виплаті за цим Контрактом на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість Об'єкта лізингу та забезпечують отримання Порше Лізинг Україна очікуваної станом на дату виконання Контракту суми на основі діючого курсу обміну Євро/долара США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком (ПАТ «КІБ Креді Агріколь» або іншим банком), або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладалися угоди з клієнтами банку (ПАТ «КІБ Креді Агріколь» або іншого банку) з купівлі та продажу Євро/доларів СІІІА до української гривні) (надалі - «обмінний курс»), як буде обрано за рішенням Порше Лізинг Україна, станом на дату, коли кожен Платіж підлягає виплаті. З цією метою Лізингові платежі, інші Платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим Контрактом, розраховуються в Євро/доларах США (як обумовлено Сторонами в Контракті) на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на дату виставлення рахунку.

Якщо в період між датою виставлення рахунку та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний та про який було повідомлено Порше Лізинг Україна, збільшиться більше, ніж на 2 %, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується Лізингоодержувачем. Лізингові платежі будуть розраховуватися для цілих місяців. У часткову зміну зазначених вище положень цього пункту, Порше Лізинг Україна матиме право вимагати, щоб Лізингові платежі та усі інші Платежі за цим Контрактом були розраховані за обмінним курсом (про який було повідомлено банком за 2 (два) дні до дати виставлення рахунку) іншого банку (Національного банку України, ПАТ «КІБ Креді Агріколь» або іншого банку) замість обмінного курсу банку, вказаного вище. Сторони погоджуються, що така вимога може бути поставлена на власний розсуд Порше Лізинг Україна і без обмежень щодо кількості таких вимог протягом строку дії Контракту, і для цього не вимагатиметься згода Лізингоодержувача. Порше Лізинг Україна повідомляє Лізингоодержувача про свій намір щодо зміни обмінного курсу за 10 (десять) робочих днів до дати здійснення відповідного платежу, який має бути сплачений Лізингоодержувачем. Новий обмінний курс, про який повідомить Порше Лізинг Україна в подальшому буде застосовуватися до усіх наступних Платежів, які підлягають сплаті Лізингоодержувачем до того моменту, коли Порше Лізинг Україна повідомить про інше у такому ж порядку. У випадку зміни обмінного курсу згідно з цим пунктом, обмінного курсу більше ніж на 2 %) повинні у рівній мірі застосовуватись до нового обмінного курсу. Умови цього пункту застосовуються також до розрахунку розміру штрафів та інших Платежів, які підлягають сплаті Лізингоодержувачем за цим Контрактом. У разі несплати Лізингоодержувачем Лізингових платежів та інших Платежів за новим обмінним курсом, Порше Лізинг Україна матиме право припинити дію цього Контракту відповідно до пункту 12.6.8 цього Контракту.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що умови договору не суперечать принципу добросовісності, справедливості, у зв'язку з чим підстав для визнання недійсним договору про фінансовий лізинг не встановлено, окрім цього, враховуючи й те, що при підписанні спірного договору позивачка погодилася з його умовами, не заперечувала проти сплати лізингових платежів у гривні за обмінним курсом й у подальшому лізингові платежі сплачувала, визнав позов таким, що задоволенню не підлягає.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.

Згідно із ст. ст. 627, 638 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

ОСОБА_1, підписуючи про фінансовий лізинг № 00004932 від 10 травня 2012 року з та додаткову угоду № 1/1 від 23 лютого 2015 року до нього, повністю погоджувалася з його умовами.

Встановлено, що предмет лізингу 17 травня 2012 року був переданий ТОВ «Порше лізинг Україна» ОСОБА_1 (а.с.29).

Доводи апеляційної скарги про те, що зазначений договір лізингу містить несправедливі умови, а при його укладанні ТОВ «Порше Лізинг Україна» приховало від ОСОБА_1 розмір трьохмісячної ставки LIBOR, за яким воно обраховує сплату навіть першого лізингового платежу у частині сплати процентів та комісії у сумі, еквівалентній 378,26 дол. США, та того, чи є цей розмір трьохмісячної ставки LIBOR визначенням місячного, квартального, річного обрахунку процентної ставки у реальному відсотковому вимірі по відношенню до обсягу фінансування, при тому, що ОСОБА_1, як споживач, не мала спеціальних знань, щоб розрахувати загальний розмір коштів, яка мала сплатити за вказаним договором, колегія суддів оцінює критично.

Відповідно до п. 20.2 договору, підписуючи цей контракт, лізингоодержувач підтверджує те, що Порше Лізинг Україна надала вичерпну інформацію щодо всіх наявних варіантів фінансування з урахуванням свого фінансового становища, а також їхні переваги і недоліки.

Отже, враховуючи, що позичкою не надано доказів порушення відповідачем вищезазначеного пункту договору, у колегії суддів відсутні правові підстави вважати, що при укладенні договору № 00004932 від 10 травня 2012 року відповідач не повідомляв позивачку про потенційний ризик зміни обмінного курсу долара США по відношенню до національної валюти, наслідком чого неминуче настане збільшення щомісячного лізингового платежу в гривнях.

Окрім цього, згідно п. п. 6.3. п. 6 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, сторони погодили, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим Контрактом на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість Об'єкта лізингу та забезпечують отримання Порше Лізинг Україна очікуваної станом на дату виконання Контракту суми на основі діючого курсу обміну Євро/долара США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком (ПАТ «КІБ Креді Агріколь» або іншим банком), або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладалися угоди з клієнтами банку (ПАТ «КІБ Креді Агріколь» або іншого банку) з купівлі та продажу Євро/доларів СІІІА до української гривні) (надалі - «обмінний курс»), як буде обрано за рішенням Порше Лізинг Україна, станом на дату, коли кожен Платіж підлягає виплаті. З цією метою Лізингові платежі, інші Платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим Контрактом, розраховуються в Євро/доларах США (як обумовлено Сторонами в Контракті) на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на дату виставлення рахунку.

Якщо в період між датою виставлення рахунку та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний та про який було повідомлено Порше Лізинг Україна, збільшиться більше, ніж на 2 %, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується Лізингоодержувачем. Лізингові платежі будуть розраховуватися для цілих місяців. У часткову зміну зазначених вище положень цього пункту, Порше Лізинг Україна матиме право вимагати, щоб Лізингові платежі та усі інші Платежі за цим Контрактом були розраховані за обмінним курсом (про який було повідомлено банком за 2 (два) дні до дати виставлення рахунку) іншого банку (Національного банку України, ПАТ «КІБ Креді Агріколь» або іншого банку) замість обмінного курсу банку, вказаного вище. Сторони погоджуються, що така вимога може бути поставлена на власний розсуд Порше Лізинг Україна і без обмежень щодо кількості таких вимог протягом строку дії Контракту, і для цього не вимагатиметься згода Лізингоодержувача. Порше Лізинг Україна повідомляє Лізингоодержувача про свій намір щодо зміни обмінного курсу за 10 (десять) робочих днів до дати здійснення відповідного платежу, який має бути сплачений Лізингоодержувачем. Новий обмінний курс, про який повідомить Порше Лізинг Україна в подальшому буде застосовуватися до усіх наступних Платежів, які підлягають сплаті Лізингоодержувачем до того моменту, коли Порше Лізинг Україна повідомить про інше у такому ж порядку. У випадку зміни обмінного курсу згідно з цим пунктом, усі інші умови пункту (включаючи, окрім іншого, наслідки збільшення нового обмінного курсу більше ніж на 2 %) повинні у рівній мірі застосовуватись до нового обмінного курсу. Умови цього пункту застосовуються також до розрахунку розміру штрафів та інших Платежів, які підлягають сплаті Лізингоодержувачем за цим Контрактом. У разі несплати Лізингоодержувачем Лізингових платежів та інших Платежів за новим обмінним курсом, Порше Лізинг Україна матиме право припинити дію цього Контракту відповідно до пункту 12.6.8 цього Контракту.

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживача» містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, за змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір.

У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 згаданого Закону є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати:

- суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

- платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

- компенсацію відсотків;

- інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконання договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Тобто, сторони мають право узгодити в договорі як розмір ціни (плати, винагороди тощо), так і спосіб її визначення.

Таким чином, в результаті вільного волевиявлення між сторонами при укладенні договору було погоджено ціну договору (щомісячний лізинговий платіж), а також застосування еквіваленту доларів США при здійсненні розрахунків, що не суперечить вимогам ст.ст. 524, 533, 632 ЦК України, а також ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Отже, колегія суддів визнає безпідставними, необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що укладений договір не відповідає нормам матеріального права, остільки позивачка, підписуючи його зміст, погодилася з його умовами й по своїй суті, договір є справедливим та не порушує прав споживача.

Твердження апеляційної скарги про те, що укладений договір лізингу було підписано під час дії заборони надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті та взагалі ОСОБА_1 виконано в повному обсязі зобов'язання зі сплати платежів по цьому договору, колегія суддів визнає безпідставними.

При укладенні договору сторони погодили, що вартість об'єкта лізингу становить еквівалент у гривні 32 133 дол. США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 6 426,60 дол. США.

Питання щодо розміру лізингових платежів та порядку розрахунків сторони врегулювали в розділі 6 договору № 00004932 від 10 травня 2012 року.

Положення чинного законодавства хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті.

Відповідно п.п. 6.4. п. 6 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) відображаються Лізингові платежі з урахуванням відсотків (процентів/процентної ставки) за використання Обсягу фінансування, розмір яких(якої) узгоджений Сторонами. Якщо Сторони домовились про фіксовану процентну ставку, розмір цієї ставки, застосовуватиметься до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування). Якщо Сторони домовились про змінну процентну ставку, застосовуватимуться наступні правила. Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) розраховуватиметься на основі змінної процентної ставки у розмірі трьохмісячної ставки LIBOR для доларів США/EURIBOR для Євро (відповідно до умов Контракту). Тому якщо трьохмісячна ставка LIBOR для доларів США /EURIBOR для Євро зміниться у порівнянні з останнім коригуванням процентної ставки або, відповідно, датою доставки Об'єкта лізингу більше, ніж на 0,25 процентних пунктів, робиться аналогічне абсолютне коригування проценту (з додаванням абсолютної вартості такого збільшення до абсолютного розміру проценту) на дату виставлення рахунку, після відповідного календарного кварталу. У випадках зміни процентної ставки за рішенням Порше Лізинг Україна відповідно до пункту 6.4.2, Порше Лізинг Україна направляє Лізингоодержувачу відповідне повідомлення та оновлений Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування). Новий розмір Лізингових платежів вступає в силу на 2-й (другий) робочий день з дня надіслання повідомлення та оновленого Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) на адресу Лізингоодержувача і не потребують підписання або іншого узгодження Лізингоодержувачем. З моменту набрання чинності, умови щодо розміру Лізингових платежів, визначені у оновленому Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування), застосовуватимуться на заміну відповідних умов, визначених Сторонами при укладенні Контракту. Новий розмір Лізингових платежів застосовуватиметься починаючи з першого числа місця, наступного за місяцем у якому Порше Лізинг Україна було направлено повідомлення та оновлений Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), якщо у повідомленні не буде зазначено більш пізній строк застосування. Збільшення процентної ставки пунктом 6.4.2 може здійснюватись неодноразово протягом строку дії Контракту. У разі несплати Лізингоодержувачем Лізингових платежів відповідно до оновленого Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) Порше Лізинг Україна матиме право припинити дію цього Контракту відповідно до пункту 12.6.8 цього Контракту.

Отже, в положеннях договору зазначено та погоджено сторонами тип процентної ставки, що застосовується при розрахунку лізингових платежів, а також розмір процентів, що підлягають сплаті.

Чинним законодавством України у правовідносинах у сфері фінансового лізингу не заборонено використовувати ставку LIBOR.

Пунктом 12.12 договору визначено, що Лізингоодержувач має право розірвати контракт, якщо Об'єкт лізингу не буде доставлений Лізингоодержувача протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з першочергово погодженої дати, та за умови, що така затримка не спричинена невиконанням Лізингоодержувачем своїх зобов'язань. Контракт розривається на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення Лізингоодержувачем на адресу Порше Лізинг Україна. Повернення платежів здійснюється у відповідності до пункту 6.11. та інших положень Контракту.

Таким чином, умовами договору передбачена можливість розірвання договору в односторонньому порядку Лізингоодержувачем за умови прострочення передачі предмета лізингу, як встановлено ч. 1. ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Матеріалами справи доведено виконання сторонами умов договору: передачу предмету лізингу лізингоодержувачу й внесення платежів ОСОБА_1

Посилання апеляційної скарги на ст. 8 ЦК України та необхідність застосування ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» за аналогією закону, колегія суддів визнає необґрунтованими.

Стаття 8 ЦК України визначає можливість застосування аналогії закону лише у випадку відсутності правового регулювання цивільних відносин, що склалися між сторонами, законами, іншими актами цивільного законодавства, договором.

Оскільки правовідносини, що виникають із договору фінансового лізингу, врегульовані нормами ЦК України (ст. 806), а також спеціальним законом - Законом України «Про фінансовий лізинг», застосування аналогії закону є недоцільним.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа № 755/612/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14811/2016; 22-ц/796/1826/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Катющенко В.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.