Справа № 372/551/16-ц Головуючий у І інстанції Потабенко Л. В.

Провадження № 22-ц/780/641/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 26 16.02.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

16 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ПАТ «Страхова Компанія «АХА Страхування», про звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИЛА:

  ТОВ «Порше Мобіліті» звернулося суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить в рахунок часткового погашення боргу ОСОБА_2 перед ТОВ «Порше Мобіліті» за кредитним договором № 50009663 від 17.07.2013 року, розмір якої станом на 12.02.2016 року складає 431 627 грн. 02 коп., звернути стягнення на предмет застави – автомобіль марки Seat, модель Leon, 2013 року виробництва, кузов №VSSZZZ5FZER006532, об’єм двигуна 1395 куб. см., д.н.з. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів, а також стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму штрафу в розмірі 23 169 грн. 73 коп. та судові витрати.

У обґрунтування позову зазначав, що 17.07.2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 50009663, відповідно до якого позивач надав відповідачу суму кредиту у розмірі 196 942 грн. 72 коп. та додатковий кредит у розмірі 62 558 грн. 15 коп, зі сплатою процентів за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 15.07.2018 року, для купівлі автомобіля марки Seat, модель Leon, 2013 року виробництва, кузов №VSSZZZ5FZER006532, об’єм двигуна 1395 куб. см. та оплати страхових платежів.

Однак вказує, що відповідач своїх обов’язків щодо сплати кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, в рахунок погашення якої він просить звернути стягнення на предмет застави.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року позов задоволено, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором, яка становить 431 627, 02 грн., звернуто стягнення на предмет застави – автомобіль Seat Leon, шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна, здійсненої суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства. Стягнуто з відповідача на користь ТОВ «Порше Мобіліті» 23 169, 73 грн. штрафу та 8199, 95 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про звернення стягнення на предмет застави в рахунок повного задоволення вимог за кредитним договором, а у задоволенні решти вимог просить відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з’ясування судом усіх обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги  і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші  фактичні  дані  (пропущення  строку  позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Однак зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення у повній мірі не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем було порушено умови кредитного договору, укладеного між сторонами, то позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави підлягає задоволенню із встановленням початкової ціни, визначеною на підставі оцінки майна, здійсненої суб’єктом оціночної діяльності.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 50009663, відповідно до якого ТОВ «Порше Мобіліті» надав, а ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 196 942 грн. 72 коп. – еквівалент суми кредиту в іноземній валюті складає 24 132 долари 18 центів США та суму додаткового кредиту у розмірі 62 558 грн. 15 коп. – еквівалент суми кредиту в іноземній валюті становить 7 665 доларів 50 центів США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,90 % на рік, які відповідно до п. 2.3. загальних умов є змінними, з кінцевим терміном повернення кредиту – 15.07.2018 року, для купівлі автомобіля марки Seat, модель Leon, 2013 року виробництва, кузов №VSSZZZ5FZER006532, об’єм двигуна 1 395 куб. см. та оплати страхових платежів.

Відповідно до п. 1.6. загальних умов зобов’язання ОСОБА_2 перед ТОВ «Порше Мобіліті» за кредитним договором № 50009663 від 17.07.2013 року забезпечується заставою майна відповідно до укладеного сторонами договору застави, а також усім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення за законодавством України.

08 серпня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 був укладений договір застави транспортного засобу № 50009663, згідно з умовами якого ОСОБА_2 надав в заставу автомобіль марки Seat, модель Leon, 2013 року виробництва, кузов №VSSZZZ5FZER006532, об’єм двигуна 1395 куб. см., д.н.з. НОМЕР_2, що належав йому на праві власності.

Відповідно до копії реєстраційної картки ТЗ від 04 серпня 2015 року, автомобіль марки Seat, модель Leon, 2013 року виробництва, кузов №VSSZZZ5FZER006532, об’єм двигуна 1395 куб. см., д.н.з. НОМЕР_1, належить ОСОБА_3

Як вбачається з листа АТ СК «АХА Страхування» від 18.02.2016 року за Вих. №1580/18цв,  в реєстраційній картці ТЗ марки Seat модель Leon 2013 року виробництва, кузов №VSSZZZ5FZER006532, об’єм двигуна 1395 куб. см. д.н.з. НОМЕР_1, отриманої із автоматизованої інформаційної системи Державтоінспекції МВС України, 06.08.2013 року застрахований ТЗ був зареєстрований за власником ОСОБА_2 (д.н.з. НОМЕР_3), проте 09 липня 2015 року даний транспортний засіб було перереєстровано на нового власника ОСОБА_5Б, яка в свою чергу 22 липня 2015 року зняла ТЗ з обліку для реалізації. 04 серпня 2015 року автомобіль Seat модель Leon 2013 року виробництва, кузов №VSSZZZ5FZER006532 було зареєстровано за власником ОСОБА_3 д.н.з. НОМЕР_4, а тому з врахуванням викладених обставин АТ СК «АХА Страхування» відмовили ОСОБА_2 у визнанні заявленої події страховим випадком та у виплаті страхового відшкодування в зв’язку з не підтвердженням і факту крадіжки.

З матеріалів справи також вбачається, що загальна заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «Порше Мобіліті» за вказаним кредитним договором станом на 12 лютого 2016 року становить 431 627 грн. 02 коп. з яких прострочена заборгованість в сумі 27 368 грн. 49 коп. за кредитом та в розмірі 3 096 грн. 25 коп. за додатковим кредитом, з яких: 26 244 грн. 39 коп. сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом, 3 065 грн. 68 коп. сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за додатковим договором, 177 грн. 72 коп. сума 3% річних за час прострочення за кредитом, 7 грн. 06 коп. сума 3 % річних за час прострочення за додатковим кредитом, 353 грн. 99 коп. сума інфляційних витрат за час прострочення за кредитом, 592 грн. 39 коп. сума пені за прострочення виконання зобов’язання по сплаті чергових платежів за кредитом, 23 грн. 52 коп. сума пені за прострочення виконання зобов’язання по сплаті чергових платежів за додатковим договором; заборгованості з дострокового повернення кредиту в сумі 326 481 грн. 34 коп., з яких: 322 665 грн. 81 коп. сума заборгованості за кредитом та додатковим кредитом, 3 815 грн. 52 коп. сума заборгованості за процентами. Крім того відповідно до п. 8.2, 3.3 кредитного договору ОСОБА_2 нараховано штраф в розмірі 39 388 грн. 54 коп..

Також відповідно до п. 4.1.2 договору застави у відповідача перед позивачем існує заборгованість по сплаті штрафу в розмірі 23 169 грн. 73 коп..

Згідно з положеннями статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно  з ст. 576 ЦК України предметом застави може будь - яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернено стягнення.

Статтею 589 ЦК України передбачено право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, що нею забезпечено.

Частина 2 ст. 589 ЦК України, передбачає право заставодержателя задовольнити за рахунок предмета застави в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

В силу ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та вірно застосував норми Закону, які регулюють спірні правовідносини і дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову за звернення стягнення на предмет застави в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_6

При цьому, звертаючи стягнення на предмет застави, місцевий суд не встановив початкову ціну реалізації предмету застави відповідно до вимог Закону. Крім того, задовольняючи позов, суд першої інстанції стягнув судові витрати лише з ОСОБА_7, однак позов також пред’являвся і до ОСОБА_3, через що судові витрати підлягають стягненню з обох, відповідно до ст.88 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про необхідність звернення стягнення на предмет застави в рахунок повного погашення заборгованості ОСОБА_6 перед товариством, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки обсяг заборгованості відповідача значно вищий за ціну предмета застави, а тому такі доводи апелянта не спростовують обґрунтованих висновків суду у цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, а тому рішення місцевого суду необхідно змінити, виклавши резолютивну частину рішення у іншій редакції із зазначенням початкової ціни реалізації предмета застави, не нижчою за 231 697, 32 грн. у відповідності до умов кредитного договору, із стягненням судових витрат з обох відповідачів на користь товариства - по 3410, 97 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» за кредитним договором №50009663 від 17 липня 2013 року у розмірі 431 627 (чотириста тридцять одної шістсот двадцяти семи) грн. 02 коп., звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки Seat Leon, 2013 року виробництва, кузов №VSSZZZ5FZER006532, об’єм двигуна 1395 куб. см. д.н.з. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів за початковою ціною не нижче 231 697 (двісті тридцять одної тисячі шістсот дев’яносто семи) грн. 32 коп. відповідно до умов договору застави транспортного засобу № 50009663 від 08 серпня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» суму штрафу в розмірі 23 169 (двадцять три тисячі сто шістдесят дев'ять) грн.73 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» судові витрати по 3410 грн. 97 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: