Справа № 333/813/17

Провадження №2-з/333/15/17

УХВАЛА

Іменем України

20 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Круглікова А.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «ЗАЗ Daewoo T13110», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із заявою про забезпечення позову по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вивчивши вимоги заявника, викладені у заяві, матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно зі ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо цього інші зобов’язання; зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до розяснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

Як встановлено судом, позивач в обґрунтування своєї заяви, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачу дійсно станом на 17.02.2017 року належить на праві власності автомобіль «ЗАЗ Daewoo T13110», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. При цьому, посилання заявника на поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/7945049 судом визнається необґрунтованим оскільки вказаний поліс не є належним доказом на підтвердження права власності відповідача на вказаний транспортний засіб.

Крім того, заявник не надав суду достатніх доказів того, що відповідач приймає заходи щодо відчуження об’єкту майна, належного йому на праві власності, з метою уникнення виконання можливого рішення суду. Припущення заявника з цього приводу не можуть прийматись судом до уваги.

Більше того, згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співзмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вбачається, що заявником не надано доказів вартості автомобіля, що позбавляє суд можливості встановити співзмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами на суму 39 226 грн.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості перевірити та встановити, чи є хоча б одна з зазначених у нормах ЦПК України обставин для забезпечення позову, оцінити їх, та визначити чи не може застосування забезпечення позову в даному випадку завдати ще більшої шкоди, ніж та, якій можливо запобігти.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою та не доведеною, а тому підлягає поверненню судом.

Керуючись ст. ст. 151-153, 210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 13.02.2017 р. повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова