Справа № 2-51/09

                                                        РІШЕННЯ

                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2008 р.                                                            Каланчацький районний суд

                                                                                          Херсонської області

в складі  головуючого судді                                          Прудкої Л.Г.

при секретарі                                                                   Шаховій О.В.

розглянувши у попередньому  судовому засіданні в смт. Каланчак  цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до АТЗТ „Каланчацький” про визнання правочину дійсним та права власності на нерухоме майно,

                  Встановив:

        Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом, в якому   просить визнати дійсним договір купівлі-продажу майданчику з твердим покриттям бригади № 1 АТЗТ «Каланчацький», укладений 26 червня 2008 року між ним та АТЗТ „Каланчацький”, та визнати за ним право  власності на вказане майно.

       Свої вимоги позивач мотивує тим, що 26.06.2008 року, згідно договору купівлі-продажу ним було придбано у АТЗТ „Каланчацький” майданчик з твердим покриттям бригади № 1 АТЗТ „Каланчацький”. Договір в нотаріальному порядку не посвідчували, як того вимагає закон, а посвідчили в товарній біржі  «Аграрна біржа» за № СБК – 36.  Факт передачі предмету купівлі-продажу засвідчений актом приймання майна від 26 червня 2008 року.

       З моменту укладення договору сторони  виконали всі його умови, ОСОБА_1  сьогодні  володіє  та користується цим майном. Однак позивач  не в змозі розпорядитися  своїм нерухомим  майном, оскільки сторонами при  укладенні договору не була дотримана нотаріальна форма посвідчення. З моменту передачі майна позивач  володіє та користується  ним, однак не має змоги зареєструвати придбане майно в БТІ та оформити право власності на вказане майно. Крім того, відповідач не надав будь-якої технічної документації на спірне майно.

       Відповідач позов визнав. Представник відповідача пояснив, що дійсно  укладався з позивачем договір купівлі-продажу площадки, однак нотаріально оформити даний договір вони не мають  можливості в зв’язку  з відсутністю коштів.

      Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

      Відповідно  до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в  порядку, встановленому ст. 174 цього Кодексу. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для  того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

       Судом встановлено, що 26.06.2008 року згідно договору купівлі-продажу   ОСОБА_1  було придбано у АТЗТ „Каланчацький” майданчик з твердим покриттям бригади № 1 АТЗТ „Каланчацький”. Договір в нотаріальному порядку не посвідчували, як того вимагає закон, а посвідчили в товарній біржі  «Аграрна біржа» за № СБК – 36.  Факт передачі предмету купівлі-продажу засвідчений актом приймання майна від 26 червня 2008 року. При оформленні таким чином договору купівлі-продажу сторони допустилися помилки, оскільки не знали, що такий правочин вчиняється тільки в нотаріальній формі. З моменту передачі майна позивач володіє та користується  вказаним нерухомим майном, однак не має змоги оформити право власності на нього. Відповідач не має коштів оформити договір у нотаріальному порядку.

           Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або  зобов’язується передати майно другій стороні  (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити  за нього певну суму грошей.

        Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання  сторонами вимог закону про нотаріальне  посвідчення договору такий договір  є нікчемним. Якщо сторони домовилися  щодо усіх істотних умов договору  що підтверджується  письмовими  доказами, і відбулося повне  або часткове виконання договору, але одна  із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне  нотаріальне посвідчення не вимагається.

      Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права  власності, якщо це право оспорюється або визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

       Суд вважає, що при укладенні договору купівлі-продажу дійсно було допущено порушення цивільного законодавства, однак незаконність набуття позивачкою в такий спосіб цього нерухомого майна ніким не оспорювалось і не встановлена у судовому порядку, що у відповідності до ч. 2  ст. 328 ЦК України є підставою для набуття ним права власності на будинок.

       Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не  суперечить закону, не порушує  права, свободи чи інтереси  інших осіб.

       Керуючись ст.ст. 328, 392, 655, 220 ЦК України,  ст.ст. 130, 174 ЦПК України, суд

                                Вирішив :

       Позов ОСОБА_1  задовольнити.

       Визнати дійсним договір купівлі-продажу майданчика з твердим покриттям бригади № 1 АТЗТ «Каланчацький», укладений 26 червня 2008 року між ОСОБА_1  та АТЗТ „Каланчацький”.

       Визнати за ОСОБА_1  право власності на майданчик з твердим покриттям бригади № 1 АТЗТ «Каланчацький».

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

       Суддя  :