ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 лютого 2017 рокусправа № 804/239/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису та постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскільки обов'язок по задоволенню вимог споживача покладається на продавця, при цьому обов'язок по встановленню причин втрати якості продукції під час гарантійного строку також покладається на продавця і реалізується шляхом проведення відповідної експертизи за його рахунок, то враховуючи наявність письмового звернення споживача ОСОБА_1 до ТОВ "Комфі Трейд" від 18.11.2015 року з вимогою провести гарантійний ремонт придбаного товару, який виявився неякісним у термін 14 днів, позивач був зобов'язаний прийняти від споживача не лише письмову заяву, але і неякісний товар для організації проведення гарантійного ремонту. Однак, ТОВ "Комфі Трейд" відмовив у задоволенні такої заяви, товар не було прийнято, чим порушене право споживача, що встановлено перевіркою. Твердження позивача про не дотримання вимог порядку оформлення акта і протоколу про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Судом встановлена правомірність виданого відповідачем припису та постанови.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (ТОВ "Комфі Трейд") подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що на момент звернення споживача з повторною заявою, аналогічного товару не було в обмінному фонді, тому позивачу було запропоновано переписати заяву, але споживач відмовився це робити. Вважає, що всі дії, які були вчинені позивачем не є доказом відмови Товариства "Комфі Трейд" від виконання законних вимог споживача з проведення гарантійного ремонту товару. Зазначає, що якщо суб'єкт господарювання, що перевірявся, не виконав виданий припис, приймається рішення про проведення повторної перевірки. Разом з актом перевірки позивачу надано Припис від 10.12.2015 року. Оскільки споживач передав товар до Товариства "Комфі Трейд" лише 13.12.2015 року, то і виконати вимоги споживача Товариство "Комфі Трейд" змогло лише після 13.12.2015 року. Відповідач 22.12.2015 року прийняв Постанову про накладення стягнень. Натомість повторна перевірка не проводилася, що є порушенням процедури прийняття такої постанови.

У судовому засіданні представники позивача (Іващенко Т.В., Журавльова Г.І.) підтримали доводи апеляційної скарги, просять апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надано пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі згоди Держспоживінспекції України від 02.12.2015р. за №01/7-2510-2015 та звернення ОСОБА_4, а також відповідно до наказу від 10.12.2015р. №19 та направлення на проведення перевірки від 10.12.2015р. №62, виданих Інспекцією з питань захисту прав споживачі у Полтавській області, здійснена позапланова перевірка магазину "COMFY" Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд", розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Ковпака, 26. За результатами перевірки складено акт перевірки від 10.12.2015р. №000019, в якому зафіксовано порушення приписів ч.1 ст.5, ч.9 ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів", п.п. 29, 30, 33 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2004р. №104, що виявилося у відмові споживачу ОСОБА_4 в прийнятті товару неналежної якості для безоплатного усунення недоліків. На підставі результатів перевірки позивачу надано припис, викладений в розділі IV акта перевірки від 10.12.2015р. №000019, згідно з яким позивача зобов'язано задовольнити вимоги споживача відповідно до вимог діючого законодавства.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, 22.12.2015р. відповідачем винесено постанову №6 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої за відмову споживачу в реалізації його прав у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків у придбаному товарі до ТОВ "Комфі Трейд" застосовано штраф у розмірі 49989грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України "Про захист прав споживачів", Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012р. за №310.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 1 ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів" вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті. Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.

Частинами 5, 6 вказаної статті продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною 1 цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін. У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої цієї статті.

При цьому, частинами 9-11 статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк. Споживач має право пред'явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку. Ця вимога може бути пред'явлена протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено - протягом десяти років, якщо в товарі було виявлено недоліки (істотні недоліки), допущені з вини виробника. Якщо цю вимогу не задоволено у строки, передбачені частиною дев'ятою цієї статті, споживач має право на свій вибір пред'явити виробникові (продавцеві) інші вимоги, відповідно до частини першої цієї статті. Вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Відповідно до ч.14 ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів" вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Частиною 4 статті 17 вказаного Закону встановлено, що споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції. У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Аналіз наведених законодавчих норм надає підстави дійти висновку, що обов'язок по задоволенню вимог споживача, встановлених частиною 1 статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів", покладається на продавця за місцем купівлі товару, виробника або підприємство, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача, відповідно до того до кого саме з них ці вимоги пред'являються споживачем на його вибір. І вказані особи звільняються від обов'язку по задоволенню цих вимог споживача лише у разі доведення ними, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. При цьому обов'язок по встановленню причин втрати якості продукції під час гарантійного строку також покладається на продавця (виконавця, виробника) і реалізується шляхом організації проведення відповідної експертизи за його рахунок.

Матеріали справи містять Припис до акта від 10.12.2015 року (а.с. 15). В даному Приписі зазначено, що про виконання цього припису письмово (з відповідним документальним підтвердженням) повідомити орган з питань захисту прав споживачів до розгляду матеріалів справи, який відбудеться 22.12.2015 року. Отже в даному приписі чітко зазначено про дату перевірки виконання припису (22.12.2015 року). Саме ця дата і є перевіркою щодо усунення позивачем порушень, вказаних в приписі, який є обов'язковим до виконання.

На виконання припису позивачем до Інспекції надано письмове підтвердження його виконання - лист від 18.12.2015р. №000356/12-00/15, в якому зазначено, що 13.12.2015р. споживачу ОСОБА_4 задоволено вимогу на проведення гарантійного ремонту та прийнято від нього товар, який підлягав гарантійному ремонту. На підтвердження виконання припису позивачем до Інспекції представлено акт прийому - передачі товару від 13.12.2015р.

Натомість, 22.12.2015 року орган з питань захисту прав споживачів, розглянувши матеріали щодо перевірки та виконання припису, прийняв Постанову про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №6, оскільки наявність порушення була зафіксована актом перевірки.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що підстави для скасування Припису відсутні. Припис винесено у відповідності до норм законодавства, а прийняття Постанови від 22.12.2015 року №6 з порушенням процедури не встановлено. Отже відсутні підстави для їх скасування.

Згідно матеріалів справи 10.11.2015р. споживач ОСОБА_4 придбав у магазині ТОВ "Комфі Трейд", розташованому за адресою: м. Полтава, вул. Ковпака, 26, планшетний комп'ютер Asus Zen Pad 10 Z300C 16 Gb вартістю 4998,90грн. Надалі, 16.11.2015р. ОСОБА_4 звернувся до ТОВ "Комфі Трейд" з заявою, в якій зазначав, що під час експлуатації планшетного комп'ютера в зображенні з'явилися полоси, при цьому механічних пошкоджень товар не має, у зв'язку із цим споживач просив здійснити заміну товару або повернути сплачені за нього кошти. При цьому ОСОБА_4 було відмовлено у здійснені заміни товару або повернення за нього коштів.

18.11.2015р. ОСОБА_4 вдруге звернувся до ТОВ "Комфі Трейд" з заявою, в якій, знову посилаючись на несправності в роботі придбаного товару, просив провести його гарантійний ремонт. Також у цій заяві зазначалося, що товар переданий в магазин "COMFY" з наступною заміною товару з обмінного фонду. Означене письмове звернення також було прийнято від споживача, про що свідчить запис на заяві: "Принято к рассмотрению. Кладовщик ОСОБА_5" та засвідчено особистим підписом ОСОБА_5, але у прийнятті товару неналежної якості споживачу було відмовлено та запропоновано особисто здати неякісний товар не до магазину, а безпосередньо до авторизованого сервісного центру та повідомлено, що при залишенні письмової заяви - прийом товару не передбачено доки не буде розглянуто заяву та не надано відповідь у терміни, передбачені законодавством про звернення громадян.

Отже, товар для здійснення гарантійного ремонту 18.11.015р. прийнятий не був.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що, на письмове звернення ОСОБА_4 від 18.11.2015р. позивачем надано відповідь від 18.11.2015р. №1002п-03/07, в якій зазначалося, що в момент звернення ОСОБА_4 до магазину "COMFY" відповідальний працівник компанії при прийнятті від ОСОБА_4 заяви на ремонт запропонував останньому передати його техніку в авторизований сервісний центр, який уповноважений виробником на проведення гарантійного ремонту, не очікуючи відповіді на заяву, проте, від цієї пропозиції ОСОБА_4 відмовився і повідомив, що буде очікувати відповідь. Після цього у відповіді значилося, що позивач обов'язково виконає вимоги ОСОБА_4 про проведення гарантійного ремонту у зв'язку із чим просить його повторно звернутися до магазину. Таким чином, текстом цього листа також підтверджується факт прийому 18.11.2015р. від споживача лише заяви з пропозицією передати товар в авторизований сервісний центр, як це засвідчив і споживач. Отже даний факт є відмовою споживачу у реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8 Закону України " Про захист прав споживачів".

Слід зазначити, що відповідь на звернення ОСОБА_4 від 18.11.2015р. №1002п-03/07 була відправлена споживачеві лише 14.12.2015р., тобто вже після проведення перевірки магазину фахівцями Інспекції, про що свідчить поштова печатка з датою відправки даного листа - 14.12.2015р. - на описі вкладення. Таким чином, лист, в якому ОСОБА_4 було запропоновано повторно звернутися до магазину для задоволення його вимог про гарантійний ремонт був направлений останньому вже після того, як Інспекцією встановлено порушення його прав та вказану позивачу на необхідність їх відновлення.

Повноцінний прийом неякісного товару від споживача було організовано і оформлено магазином лише 13.12.2015р., що підтверджується актом прийому-передачі товару від 13.12.2015р., тобто також після проведення перевірки Інспекцією, виявлення і доведення нею порушення прав споживача ОСОБА_4 та надання припису у акті перевірки від 10.12.2015р. № 000019 "Задовольнити вимоги споживача у відповідності до вимог діючого законодавства". Тобто, гарантійний ремонт був забезпечений позивачем шляхом прийняття товару від споживача та подальшою передачею в сервісний центр лише після втручання Інспекції, а не у законодавчій площині - протягом 14 днів з моменту звернення споживача.

Враховуючи наявність письмового звернення споживача ОСОБА_1 до ТОВ "Комфі Трейд" від 18 листопада 2015 року з вимогою провести гарантійний ремонт придбаного товару, який виявився неякісним у термін 14 днів, позивач був зобов'язаний прийняти від споживача не лише письмову заяву, але і неякісний товар для організації проведення гарантійного ремонту товару придбаного споживачем у даного господарюючого суб'єкта. Однак, позивачем безпідставно було відмовлено у задоволенні вказаної заяви, товар не прийнято, чим порушено право споживача, гарантоване чинним законодавством.

Матеріали справи підтверджують, що до проведення перевірки позивача останнім неякісний товар від споживача не прийнято, товар не відремонтовано, не вжито жодних заходів по встановленню причин втрати якості товару, кошти за придбаний неякісний товар не повернуто, та не доведено, що недолік товару виник з вини споживача, чим порушено приписи ч.ч.1,3,5, 9 ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів".

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції відносно доводів позовної заяви про те, що позивач не здійснює гарантійного обслуговування товарів, оскільки співробітники його магазину не мають можливості встановити з якої причини товар некоректно працює, адже для того щоб встановити несправність товару потрібно мати спеціальні знання, а жоден із співробітників магазину не наділений такими повноваженнями від виробника товару та не має спеціальних знань, а отже проведення гарантійного ремонту здійснюється тільки авторизованим сервісним центром, який наділений повноваженнями на це від виробника товару, так, суд першої інстанції правильно зазначив, що наведена позиція повністю суперечить законодавчим вимогам у сфері захисту прав споживачів, встановленим ст. 6, 7, 8, 17, 20, 21 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до яких вимоги споживача, встановлені частиною першою статті 8 вказаного Закону, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача (ч.3 ст.8 Закону), а продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги (ч.5 ст.8 Закону).

Припис органу державного нагляду (контролю), до яких відноситься і відповідач, є обов'язковим до виконання, та породжує для суб'єкта господарювання певні обов'язки (зокрема обов'язок усунути порушення, які були виявлені перевфіркою), а тому є правовим актом індивідуальної дії, незалежно від того чи викладений останній як самостійний документ, чи у окремому розділі акта перевірки, і може бути предметом спору у адміністративному суді, незалежно від оскарження самого акта перевірки. Таким чином, суд першої інстанції правильно не погодився з твердженнями відповідача відносно того, що, оскільки позивач не оскаржує акт перевірки, як документ, в якому зафіксовані виявлені порушення, то і припис, який є складовою акта - є правомірним.

Також колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування постанови відповідача від 22.12.2015р. №6 про накладення на позивача стягнень, передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів", з огляду на наступне.

Відповідно до абз.1 п.4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1177 від 17.08.2002р. (далі - Положення №1177) рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" та згідно абз.2 п.2 Положення №1177 у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зважаючи на те, що за результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме: відмова споживачу в реалізації його прав, встановлених частиною першою статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів", за порушення якої ст.23 цього ж Закону встановлена адміністративно-господарська відповідальність господарюючого суб'єкта у вигляді штрафу в десятикратному розмірі вартості продукції, постановою про накладення стягнення, передбаченого ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 22.12.2015р. №6 правомірно до суб'єкта господарювання ТОВ "Комфі Трейд", як юридичної особи, застосовано адміністративно-господарську санкцію у десятикратному розмірі вартості товару (планшетний комп'ютер Asus Zen Pad 10 Z300C 16 Gb - вартістю 4998,90грн.) у розмірі 49989грн.

Щодо доводів позивача про те, що постанова про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" прийнята з порушенням порядку її винесення, оскільки відповідачем в порушення п.4.3. Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012р. за №310 (далі - Порядок №310), не була призначена повторна перевірка, а одразу прийнята постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 закону України "Про захист прав споживачів", суд першої інстанції правильно зазначив наступне.

На виконання припису позивачем до Інспекції надано письмове підтвердження його виконання - лист від 18.12.2015р. №000356/12-00/15, в якому зазначено, що 13.12.2015р. споживачу ОСОБА_4 задоволено вимогу на проведення гарантійного ремонту та прийнято від нього товар, який підлягав гарантійному ремонту. На підтвердження виконання припису позивачем до Інспекції представлено акт прийому - передачі товару від 13.12.2015р.

Таким чином, позивач прийняв товар від споживача для організації проведення гарантійного ремонту, про що повідомив Інспекцію. Такі дії позивача, дали підстави керівнику Інспекції скористатись п.4.3 Порядку №310 для прийняття рішення щодо відсутності необхідності у проведенні повторної перевірки. При цьому, Порядком №310 чітко визначені підстави для прийняття рішення керівником установи про необхідність проведення повторної перевірки суб'єкта господарювання з врахуванням повноважень і обставин. У даному випадку вони відсутні.

Слід також зазначити, що факт відмови споживачу у його праві, встановленому ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів", вже було зафіксовано перевіркою, а тому необхідності у проведенні повторної перевірки з даного питання не було, так як відповідальність господарюючого суб'єкта за порушення законодавства про захист прав споживачів вже наступила і не застосовувати встановлені 23 статтею Закону України "Про захист прав споживачів" санкції не було підстав.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник