ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про закриття провадження в адміністративній справі
м. Чернівці Справа № 2а-272/09/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Ковалюка Я.Ю.,
секретаря судового засідання -Федотової Т.А.,
за участю представника позивача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до голови апеляційного суду Чернівецької області ОСОБА_3 про визнання протиправним бездіяльність суб"єкта владних повноважень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_1 таОСОБА_2 звернулися з адміністративним позовом до голови апеляційного суду Чернівецької області ОСОБА_3 про визнання бездіяльності , зобов'язання ініціювати питання про притягнення судді Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_4. до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади судді в порядку дисциплінарного провадження, відповідно до ст. 41 Закону України "Про статус суддів" - "Невідповідність судді займаній посаді".
В ході розгляду справи позивачами змінено позовні вимоги, в яких просили суд зобов'язати відповідача направити за належністю заяву від 16.02.2009 року на дії судді Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_4. до кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Львівського апеляційного округу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи суд дійшов висновку, що необхідно закрити провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статтей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, в тому числі судової, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
При розгляді справ за правилами Кодексу адміністративного судочинства України вирішуються питання не про захист суб'єктивних прав, що виникли з цивільних, трудових, сімейних та інших правовідносин шляхом їх встановлення і визнання, а про поновлення прав чи свобод громадян, закріплених Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами й порушених суб'єктами владних повноважень під час здійснення ними управлінських функцій.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, п.п. 1, 7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп "Щодо офіційного тлумачення ч.2 ст. 55 Конституції України та ст. 248-2 ЦПК України", Рішення Конституційного суду у справі № 1-17/2001 від 23 травня 2001 року до адміністративного суду можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність посадових і службових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності.
Як вбачається з наявних матеріалів, позивачі заявляють вимогу про визнання бездіяльності голови апеляційного суду Чернівецької області з приводу передачі скарги на дії судді Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_4. з вимогою ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді та звільнення з посади судді з причин невідповідності займаній посаді для розгляду голові ради суддів Чернівецької області, а згодом до кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Львівського апеляційного округу.
Скарга на дії судді Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_4. стосувалася неправомірного, на думку позивачів, розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_2в порядку приватного обвинувачення, чим перешкоджала в праві захисту їх законних прав та інтересів.
Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Органи, які вирішують питання про дисциплінарну відповідальність та відповідальність за порушення присяги судді, не наділені законом повноваженнями оцінювати законність судового рішення.
Голови судів та інші судді, які обіймають адміністративні посади в судах, органи суддівського самоврядування, кваліфікаційні комісії, Вища рада юстиції, органи та посадові особи законодавчої та виконавчої влади не мають повноважень перевіряти правовий зміст судових рішень.
Оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що заявлені ОСОБА_1 таОСОБА_2 вимоги зводяться до розгляду апеляційним судом скарги на порушення кримінального законодавства суддею ОСОБА_4при здійсненні правосуддя у справі.
Згідно зі статтями 126, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій України", статтями 3, 11, 12 Закону України "Про статус суддів" судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Згідно із зазначеними вище положеннями рішення суду і відповідно до них дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язаних із прийняттям заяви, порушенням справи, її підготовкою та розглядом у судовому засіданні) можуть бути оскаржені у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не шляхом звернень до іншого суду із заявами про зобов'язання суддів до вчинення певних процесуальних дій, що одночасно порушило б і принцип незалежності суддів, і заборону втручатись у вирішення справи незалежним судом.
За таких обставин голова апеляційного суду Чернівецької області дійшов правильного висновку про те, що скарга ОСОБА_2., ОСОБА_1 на дії судді Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_4. при розгляді кримінальної справи підлягає розгляду радою суддів Чернівецької області в межах їх компетенції.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2в частині визнання протиправною бездіяльності голови апеляційного суду Чернівецької області, пов'язану із залишенням без відповіді письмового звернення позивачів на дії судді ОСОБА_4. та передачі для розгляду голові ради суддів Чернівецької області, суд приходить до наступних висновків.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, суд розуміє пасивну поведінку, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи. Як вбачається з дій відповідача, після попереднього розгляду ним забезпечено відповідне реагування та належне організаційне керівництво шляхом спрямування письмового звернення позивача на дії судді Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_4. до відповідного органу суддівського самоврядування, до компетенції якого згідно ст. 97 Закону України "Про судоустрій України" входить розгляд таких скарг, - ради суддів Чернівецької області - для розгляду по суті.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного.
Дана обставина згідно із п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження у справі. Повторне звернення позивача до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 97 Закону України "Про судоустрій України", ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
-
УХВАЛИВ:
1. Закрити провадження в адміністративній справі.
2. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Я.Ю. Ковалюк