ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Чернівці Cправа 2а-253/09/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого –судді Ковалюка Я.Ю.,
при секретарі –Федотової Т.А.,
за участю представників позивача – ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
представників відповідача - ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мирта добробут інвалідам" до державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, –
ВСТАНОВИВ:
Підприємство „Дім” Чернівецького обласного товариства інвалідів ”Мир та добробут інвалідам” звернулося з адміністративним позовом в суд до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці від 25.02.2009 року за №0000140232/0.
В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали свої позовні вимоги й просили їх задовольнити .
Представники відповідача не визнали позову за його безпідставністю.
Суд, заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача й давши належну оцінку зібраним доказам, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Працівниками ДПІ у м. Чернівці була проведена виїзна позапланова документальна перевірка підприємства “Дім” ЧОТІ “Мир та добробут інвалідам”, результати якої оформлені актом №576/23-2/35158255 від 13.02.2009 року.
В ході перевірки виявлено порушення п.п.7.7.2 Закону України “Про податок на додану вартість”, тобто завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 71.243,00 грн. У періоді, що перевірявся, підприємство застосувало нульову ставку ПДВ відповідно до п.п. 6.2.8. ст. 6 закону України “Про податок на додану вартість” №168 від 03.04.97 року.
Перевіркою встановлено також неправомірне (необґрунтоване) користування пільгою по податку на додану вартість за листопад 2008 року у сумі 401.665,00 грн.
Загальна чисельність штатних працівників 19 осіб, в т.ч. інвалідів 8 осіб, що становить 42,1% загального фонду оплати праці, становить 23.621,68 грн., або 67 %.
За результатами перевірки три особи, які являються інвалідами, не брали участь у виготовленні товару підприємства.
Відповідно до вимог п.п.6.2.8 Закону України “Про податок на додану вартість” поставка товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.
Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.
При порушенні вимог цього підпункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.
Підприємством, як встановив суд, не виконано вимоги вищевказаного Закону.
Відповідно до п.п 7.7.1. ст..7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
У відповідності до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від №168/97 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Законодавством (п.п.7.4.1 ст.7 Закону) однією із обов’язкових підстав отримання платником податку права на податковий кредит з ПДВ, є сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
Вищезазначене підтверджується і судовою практикою.
Так, в своїй ухвалі Вищий адміністративний суд України по справі №К-6739/06 від 11.04.2007 року проаналізувавши норми Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97 (ст.ст.1, 7 та 8) ВАС України звертає увагу на те, що факт надмірної фактичної сплати податку за результатами звітного податкового періоду платником податку, який звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення бюджетної заборгованості, підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким Закон України „Про податок на додану вартість” пов’язує виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування у визначених цим Законом випадках.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції – формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно з Законом України №168/97 зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону України №168/97)”.
Платник не сплатив у повному обсязі відповідних сум, що є ще однією із підстав стосовного того, що відповідач по справі правомірно зменшив суму бюджетного відшкодування.
Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Чернівці від 25 лютого 2009 року за №0000140232/0, прийняте за результатами перевірки, є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного податкового законодавства України, а тому в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст.71, 86, 159-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог підприємства „Дім” Чернівецького обласного товариства інвалілідів „Мир та добробут інвалідам” до державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення відмовити за безпідставністю заявлених вимогВ задоволенні позовних вимог підприємства „Дім” Чернівецького обласного товариства інвалілідів „Мир та добробут інвалідам” до державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення відмовити за безпідставністю заявлених вимог..
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо заява про апеляційне оскарження була подана, але апеляційна скарга у строк, встановлений цим Кодексом, не була подана, постанова набирає сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Я.Ю. Ковалюк