суддя-доповідач 1 інстанції -Шальєва В. А. суддя - доповідач - Радіонова О.О.
донецькій апеляційний адміністративний суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
0 1 жовтня 2009 року справа № 2-а-2168/09/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: Радіонової О.О.
суддів: Ямайко В.Г., Міронової Г.М.
при секретарі судового
засідання Ковальчук Г.Л.
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідачів Корнієнко Д.О. представник за дов.
Романенко О.М. представник за дов.
розглянувши апеляційну скаргу у відкритому Державної податкової інспекції у М.Краматорську Донецької області
судовому засіданні
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 05 травня 2009 року
по справі №2-а-2168/09/0570
(суддя Шальєва В.А.)
за позовом Закритого акціонерного товариства «Коммунтранс» М.Краматорськ Донецької
області
до Державної податкової інспекції у М.Краматорську Донецької області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИЛА:
Закрите акціонерне товариство «Коммунтранс» М.Краматорськ Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у М.Краматорську Донецької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у М.Краматорську №0001532302/0/69190 від 11.12.2008р. до ЗАТ «Коммунтранс» про визначення податкового зобов»язання з податку на прибуток у розмірі 167055,00 грн., в тому числі за основним платежем - 111370,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - 55685,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2009р. (а.с.136-141) по адміністративній справі №
2-а-2168/09/0570 позовні вимоги були задоволені, визнано протиправним податкове повідомлення-рішення №0001532302/0/69190, прийняте ДПІ у М.Краматорську 11.12.2008р. про визначення ЗАТ «Коммунтранс» податкового зобов»язання з податку на прибуток в загальному розмірі 167055 грн., в тому числі за основним платежем - 111370 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 55685 грн. Стягнуто з Державного бюджету на користь підприємств позивача судові витрати у розмірі 3,40 грн.
В апеляційній скарзі відповідач (арк. справи 144-145) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та ухвали нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, справу розглянути за участю представника ДПІ у М.Краматорську.
В обгрунтування скарги, податковий орган посилається на те, що внаслідок проведеної перевірки було встановлено невиконання нормативних актів, що стосуються будівничої діяльності, а саме законів України «Про планування та забудову територій», «Про архітектурну діяльність», «Про основи міськбудівництва». Підприємством позивача, на думку податкового органу, самовільно проведено роботи, які вимагають відповідних дозволів та інших документів, а у відповідності до вимог ст. 376 ЦК України право власності на такий об»єкт нерухомості він не набуває.
Як вважає відповідач, підприємством придбано послугу, яка не призначається для використання у господарській діяльності, адже права власності на такі роботи, зокрема по спорудженню площадки під сипучі на асфальтобетонному заводі, підприємство на підставі ст. 376 ЦК України не мало, то і сума податку, що сплачена у зв»язку з таким придбанням у відповідності до п.5.1, пп..5.3.9, п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включається до складу валових витрат у 2 кварталі 2007р. сума 445479,00 грн., внаслідок чого позивачем було завищено валові витрати за півріччя 2008р. на суму 445479,00 грн.
Представник позивача у судове засідання з»явився та просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач у судове засідання з»явився, апеляційну скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги за приписами ч.І ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Закрите акціонерне товариство «Коммунтранс» є юридичною особою, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи 19.07.2002р. серії АОО № 606858 (ідентифікаційний код 32026358) (а.с.91), здійснює господарську діяльність на підставі Статуту (а.с.93-97).
ДПІ у М.Краматорську була проведена виїзна планова перевірка ЗАТ «Коммунтрас» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2008р., внаслідок чого був складений акт № 2543/23-3-32026358 від 28.11.2008р., в якому податковим органом зроблений висновок про порушення підприємством позивача вимог п.5.1 пп.5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ЗАТ «Коммунтранс» завищені валові витрати на 445479 грн. та занижений податок на прибуток у сумі 111 370 грн. за 2 квартал 2007р. (а.с. 8-59).
На підставі даного акту ДПІ у М.Краматорську було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001532302/0/6910 від 11.12.2008р. про визначення позивачу податкового зобов»язання з податку на прибуток у сумі 111370 грн. та штрафних санкцій у сумі 55685 грн. (а.с.60).
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ЗАТ «Коммунтранс» є орендарем земельної ділянки площею 0.7038 га у М.Краматорську по вул.Об»їздній, 1 відповідно до договору оренди земельної ділянки № 136 від 20.02.2006р., укладеному між Краматорською міською радою та ЗАТ «Коммунтранс» (а.с.84-87).
На підставі дефектного акту від 25.0.2007р. ( а.с.68), яким встановлена необхідність проведення поточного ремонту твердого покриття площадки під сипучі матеріали, для підтримання експлуатаційних якостей та запобігання подальшого руйнування, а також для забезпечення достатньої жорсткості та рівності покриття території асфальтобетонного заводу між підприємством позивача та ТОВ «Крусеш» був укладений договір підряду від 05.03.2007р. для проведення поточного ремонту твердого покриття, в тому числі робіт з ремонту площадки зберігання будівельних матеріалів, які використовуються в будівництві (а.с.62-67).
Судом першої інстанції встановлено, що підрядні роботи проводилися з метою зменшення природних втрат будівельних матеріалів, які знаходяться на зберіганні на зазначеній площадці, що напряму пов»язано з господарською діяльністю позивача (см.п.2.2 Статуту підприємства).
Роботи з поточного ремонту проведені відповідно до договору підряду, підтверджуються матеріалами справи (акти приймання виконаних робіт (а.с.70-71,73-74), податковими накладними (а.с.77-78). Факт оплати робіт підприємством позивача підтверджено банківськими виписками (а.с.75-76), відповідно до яких позивачем була перерахована ТОВ «Крусеш» сума в розмірі 445479 грн.
Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку дія їх подальшого використання у власній господарській діяльності, з урахуванням того, що відповідно до положень пункту 1.32 статті 1 цього Закону господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного закону передбачено включення до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених цим законом.
Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При цьому, стаття 11 Закону України ?ро оподаткування прибутку підприємств" не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Лише у тому разі, коли у пунктах 5.3-5.8 статті 5 зазначеного Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, таке включення можна вважати неправомірним.
Матеріалами справи підтверджено, що витрати, понесені ЗАТ «Коммунтранс» з оплати послуг ТОВ «Крусеш» з поточного ремонту площадки, підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачає вимог щодо наявності у платника податків доказів безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, так як пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року зі змінами та доповненнями, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами 1, 2 статті 9 вказаного закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Обмеження та чіткого тлумачення вимог щодо зазначення змісту та обсягу господарської операції зазначені норми не містять.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, яке застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ). Згідно розділу "Визнання витрат" цього Положення витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань (пункт 5), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (пункт 6).
Враховуючи викладене, судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції про те, що діюче законодавства України в галузі оподаткування не пов»язує право платника податків на віднесення до складу валових витрат певних витрат, понесених суб»єктом господарювання при здійсненні робіт, отриманні послуг, у разі відсутності дозвільних документів на проведення таких робіт.
Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган в даному випадку при проведенні перевірки вийшов за межі повноважень, наданих йому діючим законодавством та здійснив функції, що не передбачені ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Дотримання підприємством будівельних норм та правил належить до компетенції інших органів, та не входить до повноважень державної податкової служби.
Таким чином, неотримання підприємством позивача дозвільних документів на початок ремонтних робіт та розробку проекту таких робіт не може бути підставою для не включення до складу валових витрат вартості та послуг, отриманих без таких дозвільних документів.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 24, 160, 167,184, 195,196, 198,200, 205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у М.Краматорську Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2009 року суду Донецької області по адміністративній справі №2-а-2168/09/0570 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали проголошені у судовому засіданні 01 жовтня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо протягом одного місяця з дня складання у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена та підписана колегією суддів 05 жовтня 2009 року.
Головуючий суддя Судді
О.О.Радіонова
В.Г.Яманко
Згідно з оригіналом
Суддя:
Г.М.Міронова
О.О.Радіонова