ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15:30 м.Чернівці Cправа 2а-613/09/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Ковалюка Я.Ю.,
при секретарі -Федотової Т.А.,
за участю представника 1-го позивача - ОСОБА_1
представника 2-го позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернівецького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені та за дорученням якої діє територіальне управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафної санкції в сумі 510 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Чернівецький транспортний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені та за дорученням якої діє територіальне управляння Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафної санкції в сумі 510 грн. до Державного бюджету України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу. Накладати санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення та порядок оскарження постанови визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.06р. за № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті. Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним із органів державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція та її територіальні управління. Згідно вимог ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті. Державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства про автомобільний транспорт здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
10 березня 2009 року за результатами рейдової перевірки транспортного засобу, що використовувався приватним підприємцемОСОБА_3 для пасажирських перевезень, яку провели посадові особи територіального управління, було виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт НОМЕР_1проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом.
13 квітня 2009р. винесено постанову НОМЕР_2про застосування фінансових санкцій, передбачених абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до приватного підприємця ОСОБА_3 в сумі 510,00 грн.
Вказану постанову вручено відповідачу особисто 15 квітня 2009 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі й просили його задовольнити.
Відповідач заперечення на позов не надав, в судовому засіданні позовних вимог, як і його представник не визнав, мотивуючи тим, що автомобіль відповідача на момент перевірки не перевозив пасажирів та є обладнаний під таксі, згідно вимог Закону України 3492 - IV «Про автомобільний транспорт».
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивачів, відповідача та його представника, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню з наступних підстав.
10 березня 2009 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернівецькій області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт НОМЕР_1.
За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_3. експлуатував легковий автомобіль обладнаний як таксі без наявності ліцензійної карти, чим порушив вимоги ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції.
Так, на підставі виявлених порушень, 13 квітня 2009р. територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернівецькій області винесено постанову НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій, передбачених абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до приватного підприємця ОСОБА_3 в сумі 510,00 грн.
Відповідно до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю посадовою особою, яка винесла відповідну постанову.
Згідно п 15 ст. 2 Закону України «Про державний бюджет України», до доходів Державного бюджету зараховується надходження від санкцій (штрафів), що застосовуються за рішенням уповноважених осіб органів виконавчої влади.
Відповідач постанову від 13 квітня 2009 року НОМЕР_2 не оскаржив, у встановлений строк фінансові санкції не сплатив, а тому зобов'язаний сплатити штраф у сумі 510,00 грн.
За таких обставин позовні вимоги на суму - 510,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Невизнання позову відповідачем та представника, що діє в його інтересах, на думку суду, є способом захисту та не ґрунтується на законі.
Так, у відповідності до вимог Закону України № 3492 - IV «Про автомобільний транспорт» відповідач є автомобільним перевізником й згідно ст.1 згаданого Закону це є фізична чи юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, й згідно ст.39 цього ж Закону України ОСОБА_3. повинен мати наступні документи - ліцензію, інші документи, передбачені законодавством України. При цьому автомобіль повинен бути обладнаний у відповідності до змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №501, а саме з наявністю наступних елементів: розпізнавального ліхтаря оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, з діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків й призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат, то у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідент.код НОМЕР_3) штрафні санкції в розмірі - 510 (п'ятсот десять) гривень до Державного бюджету України (ЕКПО 23246436, банк одержувача ГУДУК в Чернівецькій обл., МФО 856135, р/р 31111106700002, код платежу 21081100).
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. З набранням постановою законної сили видати виконавчі листи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо заява про апеляційне оскарження була подана, але апеляційна скарга у строк, встановлений цим Кодексом, не була подана, постанова набирає сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Я.Ю. Ковалюк