ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.09.09Справа №2а-1267/09/5/0170
11:30
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Джигіль В.Є. розглянувши за участю представників:
від позивача – Попова А.М. – юрисконсульт, паспорт НОМЕР_1, представника відповідача Сачок О.А. - інспектор.,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «УКпостач»
до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Обставини справи: Закрите акціонерне товариство «УКпостач» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим (далі відповідач) про визнання нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052200 від 23.07.08р. (№ 0000052200/1 від 12.08.08р., № 0000082200/2 від 21.10.08р.).
Вимоги мотивовані тим, що відповідач за результатами проведення виїзної позапланової перевірки 14.07.08р. склав акт №714/22-0/30169718, в якому зробив невірні висновки про порушення позивачем положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», необґрунтовано нарахував пеню за порушення стоків постачання товарів по зовнішньоекономічним договорам. На підставі зазначеного акту перевірки прийняти відповідачем рішення № 0000052200 від 23.07.08р. (№ 0000052200/1 від 12.08.08р., № 0000082200/2 від 21.10.08р.) про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, на думку позивача є нечинними.
Заявою від 13.07.09р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати нечинними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000082200/2 від 21.10.08р. (№ 0000082200/3 від 08.01.09р.) у розмірі 43651,90 грн.
Відповідач проти позову заперечує та у своєму запереченні на позов (вих. № 1058/10/10-0 від 20.02.09р.) зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, оскільки оскаржувані рішення прийняти з додержанням вимог діючого законодавства за порушення позивачем термінів отримання продукції за зовнішньоекономічними контрактами, тому відсутні підстави для визнання їх нечинними.
15.04.2009р. до Окружного адміністративного суду АР Крим від відповідача надійшли доповнення до заперечень в обґрунтування своєї позиції.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
На підставі направлення від 08.07.08р. №482/22-0 Красноперекопською ОДПІ АР Крим 14.07.2008р. проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.08р. по 30.06.08р.
В ході зазначеної перевірки встановлені порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині порушення термінів розрахунків за імпортними контрактами.
За результатами перевірки складений Акт №714/22-0/30169718 від 14.07.2008р., який покладений у підставу винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052200 від 23.07.08р., яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 44851,89 грн.
У порядку апеляційного оскарження, передбаченого Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач оскаржував зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, але скарга залишались без задоволення, а відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052200/1 від 12.08.08р.
В подальшому ДПА в АР Крим частково задовольнила скаргу позивача та відповідач прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000082200/2 від 21.10.08р. у розмірі 43651,90 грн., яке було залишено без змін рішенням ДПА України, та 08.01.09р. відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000082200/3.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з акту перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у частині порушення 90-денного терміну надходження валютної виручки від нерезидента – «Ukrainian Beer Company Logistyka Sp.z.o.o» (Польша) за зовнішньоекономічним контрактом № 003/20-267 від 05.06.07р.
Суд погоджується із таким висновком відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції Закону, що діяла до 01.01.08р.) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Згідно зі статтею 4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 31.05.07р. № 1108-У зокрема внесено зміні до статей 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, у частині першій статті 1 цифри і слова «90 календарних днів» замінити цифрами і словами «180 календарних днів»; у частині першій статті 2 цифри і слова «90 календарних днів» замінити цифрами і словами «180 календарних днів». Відповідно до п. 2 вказаного Закону цей Закон набирає чинності з 1 січня 2008 року.
Матеріали справи свідчать про те, що станом на 01.01.08р. попередньою перевіркою була виведена дебіторська заборгованість в сумі 22266,0 дол. США, граничний термін погашення якої настав 27.12.2007р. тобто порушення відбулось у 2007 році, до набуття чинності змін строків розрахунків 90 днів на 180 днів.
Аналогічна позиція викладена у Листі ДПА України від 14.01.08р. № 362/7/22-5017, а саме по операціях, по яких 90-денний термін розрахунків закінчився у 2007 році, подовження термінів не здійснюється.
У зв’язку з чим позиція позивача про те, що строки здійснення розрахунків з виконання контракту № 003/20-267 від 05.06.07р. змінено на 180 календарних днів є помилковою.
Таким чином, суд не вбачає протиправності у діях відповідача щодо нарахування пені в сумі 26210,18 грн.
З акту перевірки також вбачається, що відповідач зробив висновки про порушення позивачем вимог норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у частині порушення 90-денного терміну надходження валютної виручки від нерезидентів за зовнішньоекономічними контрактами:
-№ 003/20-311 від 10.07.07р. укладений із фірмою «BOYU Industries Co. LTD» (Guangdong China);
-№05/05 від 24.09.07р. укладений із UBC COOL CANADA INC (Канада).
За даними епізодами суд не погоджується із висновками відповідача з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції Закону, що діяла до 01.01.08р.) у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується..
З матеріалів справи вбачається, що при нарахуванні пені за імпортним контрактом № 003/20-311 від 10.07.07р. укладеним між позивачем та фірмою «BOYU Industries Co. LTD» відповідачем не врахований той факт, що граничний термін постачання товару у 2007 році наступав 17.12.07р., однак позивач 18.12.07р. звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом про спонукання до виконання обов’язків, що підтверджується вхідним штампом Господарського суду АР Крим на позовній заяві вих. № 003/18-273 від 17.12.2007р. (а.с.67).
При нарахуванні пені за імпортним контрактом № 05/05 від 24.09.07р. укладеним між позивачем та UBC COOL CANADA INC (Канада) відповідачем не врахований той факт, що граничний термін постачання товару у 2007 році наступав 26.12.07р., однак позивач 27.12.07р. звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом про спонукання до виконання обов’язків, що підтверджується штампом Красноперекопського відділення пошти (а.с.63).
Суд вважає помилковою думку відповідача про те, що нарахування пені зупиняється з моменту порушення провадження у справі оскільки юридичним фактом, що встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, є, насамперед, факт звернення позивача до суду, а не факт порушення провадження у справі.
Тому датою прийняття судом позовної заяви, з якої терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зупиняються, є саме дата звернення резидента до господарського суду з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак відповідачем не надано суду жодних доказів у обґрунтування своїх заперечень у частині нарахування пені з виконання контрактів: № 003/20-311 від 10.07.07р. укладеного із фірмою «BOYU Industries Co. LTD» (Guangdong China) та №05/05 від 24.09.07р. укладеного із UBC COOL CANADA INC (Канада).
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином відповідач повинен був зупинити нарахування пені у вищезазначених випадках.
У зв’язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного слідує, що скасування рішення суб’єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.
У позовні заяві позивач просить суд визнати нечинним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000082200/2 від 21.10.08р. (№ 0000082200/3 від 08.01.09р.) у розмірі 43651,90 грн.
В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до п. 11 ст. 171 КАС України резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акту незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що лише нормативно-правовий акт може бути визнаний судом нечинним, а оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052200/2 від 21.10.08р. (№ 0000082200/3 від 08.01.09р.) у розмірі 43651,90 грн. є актом індивідуальній дії.
Оскільки акти індивідуальної дії відповідно нормам КАС України підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а не визнаються нечинними, суд вважає за необхідне прийняти постанову про захист прав позивача саме таким способом.
Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення № 0000052200/2 від 21.10.08р. (№ 0000082200/3 від 08.01.09р.) у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17441,72 грн.
За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 18.09.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 23.09.2009р.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим № 0000082200/2 від 21.10.08р. (№ 0000082200/3 від 08.01.09р.) у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17441,72 грн.
В інший частині адміністративного позову – відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «УКпостач» (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, 1а) 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Сидоренко Д.В.