Справа № 638/3543/16-ц

Провадження № 2/638/1137/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року м. Харків

Дзержинський районний суду м. Харкова в складі головуючого судді Штих Т.В., секретаря Чаленко Н.О., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради, третя особа восьма ОСОБА_3 державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради, третя особа восьма ОСОБА_3 державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22 березня 1995 року ОСОБА_3 міським центром приватизації державного житлового фонду було видане свідоцтво про право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1. Власниками квартири стали ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 В подальшому вказані особи виїхали до Німеччини. 11.01.2014 року на території Німеччини померла ОСОБА_5 Спадкова справа після померлої не заводилась. 20.05.2015 року на території Німеччини помер ОСОБА_4 До сплину шестимісячного строку позивач приїхала на територію України та звернулась до нотаріуса з питань отримання спадщини після померлого ОСОБА_4 Відповідно була заведена спадкова справа. Проте позивачу було відмовлено в оформленні спадкових прав, так як восьма ОСОБА_3 державна нотаріальна контора не має компетенції здійснити оформлення спадкових прав при таких обставинах. Позивач вважає, що в її випадку є особливий випадок, тому вважає, що місцем відкриття спадщини є Україна. Крім того позивач просить встановити частку спадкового майна, бо квартира приватизувалась, як спільна сумісна власність, шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.

В судове засіданні представник позивача з’явився, наполягав на задоволенні позовних вимог. Зазначив, що в позові викладені всі обставини, і він не вбачає обставин для незадоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 визнала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради в судове засідання не з’явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника третьої особи. До суду надано листа від третьої особи з проханням розглядати справу за їх відсутності.

Вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали провадження, суд вважає, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов’язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь - які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22 березня 1995 року власниками квартири в м. Харків провулок 23 серпня б. 7 кв. 76 є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Відповідно до технічного паспорту на вказану квартиру від 17 серпня 2015 року квартира має загальну площу 44,4 кв.м. та складається з двох житлових кімнат.

Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім»ї та прописку від 10.08.2015 року вказана квартира приватизована, має всі зручності, у вказаній квартирі ніхто не мешкає.

Згідно з довідкою з місця перебування, виданої відділом паспортної, реєстраційної та міграційної роботи ОСОБА_8 столиці Дрезден від 03.08.2015 року вказаний орган підтверджує, що ОСОБА_4 до часу смерті був зареєстрований за адресою 01309 Дрезден Коменіюштр.98скв.039

Згідно з довідкою з місця перебування, виданої відділом паспортної, реєстраційної та міграційної роботи ОСОБА_8 столиці Дрезден від 03.08.2015 року вказаний орган підтверджує, що ОСОБА_5 до часу смерті була зареєстрована за адресою 01309 Дрезден Коменіюштр.98скв.039

Згідно з довідкою з місця проживання, виданої управлінням у справах громадян ОСОБА_8 столиці Дрезден від 06.08.2015 року вказаний орган підтверджує, що ОСОБА_2 зареєстрована з 01.02.2007 року за єдиним місцем проживання 01309 Дрезден Лаубештр.,17.

Згідно з довідкою з місця проживання, виданої управлінням у справах громадян ОСОБА_8 столиці Дрезден від 14.07.2015 року вказаний орган підтверджує, що ОСОБА_1 зареєстрована з 01.09.2012 року за єдиним місцем проживання 01069 Дрезден Зайднітцер Штр.7.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла 11.01.2014 року в м. Дрезден Німеччина.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла 20.05.2015 року в м. Дрезден Німеччина.

Відповідно до ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Останнє місце проживання ОСОБА_4 було Німеччина. Тобто позивач та відповідач можуть звернутися до відповідної установи за місцем смерті свого батька та оформити всі необхідні права на спадщину.

Згідно вимог ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 70 Закону України « Про міжнародне приватне право», спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє постійне місце проживання.

Позивач в позовних вимогах посилається на ОСОБА_5 України « Про міжнародне приватне право» та зазначає про захист права власності. Суд, не заперечує проти вказаних посилань, проте ще раз зауважує, про відсутність доведеності позивачем обставин порушення права власності.

У частині 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивач жодним чином не довела будь-які порушення, невизнання або оспорювання її права, свобод чи інтересів та не довела тих обставин, що у подальшому її право буде порушено протиправними діями відповідача.

Більш того в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 визнала позовні вимоги, тобто підтвердила, що спору не існує.

Суд вивчивши надані документи вважає, що сторона позивача намагається в такий спосіб передчасно захищати свої права, які ніким та нічим не порушені.

Суд також звертає увагу на ті обставини, що в порядку встановлення факту, що має юридичне значення питання власності не можуть бути вирішені.

На підставі вищевикладеного, ст. 1221 ЦК України, Закону України « Про міжнародне приватне право», керуючись ст.ст. 10,11,57,58,60,64,88,212-215 ЦПК України,- суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради, третя особа восьма ОСОБА_3 державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без задоволення.

Судовий збір сплачений позивачем зарахувати на користь держави.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Суддя : Штих Т.В.