1Справа № 335/2235/17 2/335/942/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «БАНК ФОРУМ» про порушення конституційної права на працю, що виключає можливість заробляти собі на життя-звільнення працівника за ініціативою власника у період відпустки, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «БАНК ФОРУМ», в якій вона просить суд поновити її на посаді директора Запорізької Дирекції Південно-Східного регіонального центру з роздрібного бізнесу ПАТ «БАНК ФОРУМ» та стягнути на її користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Дослідивши позовну заяву, приходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається зі змісту вимог позовної заяви, предметом позову є поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Підставами позову у позовній заяві ОСОБА_1 визначено, що 27.06.2012 року відповідач наказом №672к/2 від 19.01.2012 року, однак 27.02.2012 року ОСОБА_1 перебувала у щорічній відпустці на підставі наказу №70в/10 від 19.04.2012 року, а тому на думку позивача, звільнення Позивача в період перебування у щорічній відпустці є порушенням ч.3 ст.40 КЗпП.

При цьому, позивач у позовній заяві зазначає, що вона вже зверталась до суду з позовом про поновлення на роботі.

При ознайомлені із даними Єдиного реєстру судових рішень судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до Дніпровського районного суду м. Києва – справа № 755/18963/13-ц, до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя – справи № 335/11558/15-ц, № 335/13388/15-ц) із позовами до ПАТ «Банк Форум» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і у даних спорах судом ухвалені відповідні судові рішення.

Так, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/18963/13-ц від 5 грудня 2013 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «БАНК ФОРУМ» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 лютого 2014 р. вказане рішення суду першої інстанції змінено в частині виключення з мотивувальної частини рішення посилання на статтю 233 КЗпП України як на підставу для відмови в задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку позовної давності, в іншій частині рішення залишене без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 квітня 2014 р. рішення Апеляційного суду м. Києва залишене без змін. Відтак, рішення є таким, що набрало законної сили.

Зазначеним рішенням суду було надано оцінку обставинам, на які позивач посилалась в обґрунтування підстав заявленого позову, зокрема, у позові у справі № 755/18963/13-ц ОСОБА_1 посилалася і на ті обставини, що відповідач надав їй щорічну відпустку з 23.04.2012 року по 27.06.2012 року. 28.06.2012 року вона не була допущена до роботи з тих підстав, що нібито є наказ про звільнення, з яким вона не була ознайомлена, та підпису свого не ставила. Окрім цього, їй була надана щорічна відпустка, а не невикористана відпустка у зв'язку зі звільненням, що в черговий раз доводить незаконність всіх дій з боку адміністрації банку. 

Судом було у справі № 755/18963/13-ц встановлено, що "позивач, на підставі трудового договору, укладеного з відповідачем на невизначений строк, працювала у відповідача - ПАТ "Банк Форум" згідно: наказу №115 від 02.09.2002 року на посаді заступника керуючого Запорізької філії АКБ "Форум"; наказу №1-к від 03.02.2003 року на посаді заступника керуючого корпоративного бізнесу Запорізької філії АКБ "Форум"; наказу №69-к від 15.04.2005 року на посаді керуючого Запорізької філії АКБ "Форум"; наказу №229 від 16.12.2010 року на посаді директора Запорізької дирекції Південно-Східного регіонального центру з роздрібного бізнесу. 27.06.2012 року позивач була звільнена з посади у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України. В суді було встановлено та підтверджено наданими до справи документами, що скорочення посади позивача відбувалося у відповідності чинного трудового законодавства, ніяких порушень в суді не було встановлено. Позивач була попереджена про скорочення її посади та звільнення її (позивача) за два місяці, як визначено законодавством, що не заперечила сама позивач в суді (попередження від 10.02.2012 року). В даному попередженні містилася інформація про вакантні посади, які пропонувалися позивачу. Посилання позивача на те, що вона відмовилася ставити підпис на попередженні та наказі про скорочення її посади, оскільки їй були надані на ознайомлення скановані копії цих документів, а не належним чином завірені, не може бути прийнято судом як доказ до вимоги про незаконне її звільнення. Ці посилання є доказом того, що позивач знала, була попереджена по скорочення її посади та про її подальше звільнення, яке згідно попередження від 10.02.2012 року планувалося 17.04.2012 року. За день до запланованого звільнення - 16.04.2012 року та 19.04.2012 року позивач надавала відповідачу двічі заяви про надання їй відпусток, відповідно - з 17.04.2012 року на п'ять днів, та з 23.04.2012 року на 62 дні, що і було зроблено відповідачем. Після закінчення вказаних відпусток - 27.06.2012 року відповідачем було видано наказ про звільнення позивача за ст.40 ч.1 КЗпП України. Відповідачем на виконання вимог трудового законодавства направлялися до Державного фонду зайнятості звіти про заплановане вивільнення працівників та про фактичне вивільнення працівників, що підтверджено наданими до справи копіями цих звітів."

Вказаним судовим рішенням було встановлено обставини: «звільнення позивачки відбувалось у відповідності до чинного трудового законодавства, позивач при звільненні отримала розрахунок з вихідною допомогою, ніяких порушень норм трудового законодавства з боку відповідача-установи в суді не було встановлено, всі вказані вимоги законодавства були відповідачем дотримані».

Отже, судовим рішенням надано оцінку обставинами і посиланням позивача у тому числі в частині звільнення її під час знаходження у відпустці.

Крім того, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2016 р. у справі № 335/13388/15-ц ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ПАТ «БАНК ФОРУМ» про встановлення фактів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Зі змісту рішення випливає, що позивач наводила аналогічні підстави позову, які вже були предметом дослідження Дніпровським районним судом м. Києва. Рішення законної сили набрало 26.07.2016 року.

До того ж, слід зазначити, що Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 05 серпня 2016 р. ухвалено рішення у справі № 335/1896/15-ц, яким задоволено частково позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про встановлення факту порушення права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, зобов'язання укласти трудовий договір, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, а саме зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в день набрання рішенням суду законної сили укласти із позивачем трудовий договір у зв'язку із поворотним прийняттям на роботу, відповідно дост. 42-1 КЗпП України, на посаду керуючого відділенням № 1400 «Дніпропетровська дирекція ПАТ «Банк Форум», стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 серпня 2012 року по 05 серпня 2016 року в сумі 1 144 998 (один мільйон сто сорок чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок, яке набрало законної сили 15.08.2016 (за даними Єдиного реєстру судових рішень). На даний час вказана справа перебуває на розгляді апеляційного суду Запорізької області.

Слід зазначити, що підставою позову є частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України), і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України).

Усталеною практикою Верховного Суду України визначено, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну правову норму, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.

При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій відповідача ці відносини стали спірними. Своєю чергою, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.

Слід зауважити, що позивач посилається у позові як на норми трудового законодавства України, так і на міжнародні правові норми, що не може вважатися іншою підставою позову.

Проаналізувавши зміст судових рішень, слід дійти висновку, що підставами позову є такі самі обставини та докази, які вже розглядались та оцінювались Дніпровським районним судом м. Києва та Апеляційним судом м. Києва при вирішенні цивільної справи за позовом ОСОБА_1, предметом якого було її незаконне звільнення та, як наслідок, вимоги про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ці обставини та докази не можуть бути знов досліджені та оцінені судом за новим позовом ОСОБА_1, яка змінила в ньому правові норми в обґрунтування тих самих вимог.

Таким чином, в даному випадку не йде мова про нові підстави та предмет позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Фактично, позивач, до раніше зазначених нею обставин при розгляді інших цивільних справ, вказує нову, на її думку обставину. Незгода із змістом судових рішень не є підставою для нового розгляду справи в суді.

При цьому слід зазначити, що ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду, який ухвалив рішення, із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами за наявності визначених ЦПК України підстав для цього, які, на думку позивача, не були враховані та не могли бути відомі суду на час розгляду її справи.

З огляду на зазначене у відкритті провадження в даній справі слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 122, 210 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «БАНК ФОРУМ» про порушення конституційної права на працю, що виключає можливість заробляти собі на життя-звільнення працівника за ініціативою власника у період відпустки, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області  протягом 5 днів  з дня отримання копії ухвали

Суддя: Ю.В. Апаллонова