Справа № 2-2165/09.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     УКРАЇНИ

16 вересня 2009  року      Шевченківський районний  суд м.Чернівці в складі:

                                                  головуючого судді:                  Яреми Л.В.

                                          при секретарі:                           Скрипій А.А.

                                          за участю позивача:                  ОСОБА_1

                                          представника відповідачки:     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення розміру частки  в спільному сумісному майні подружжя, -

           в с т а н о в и в:

    Позивачка ОСОБА_1  звернулася в суд з позовом  до відповідачки ОСОБА_3 про визначення розміру частки  в спільному сумісному майні подружжя.

Посилається на те, що 21 березня 1997 року її брат ОСОБА_4 уклав шлюб із відповідачкою ОСОБА_3 Під час знаходження у шлюбі, 25 грудня 2001 року її брат разом із дружиною на підставі договору купівлі-продажу придбали квартиру № 166 в будинку АДРЕСА_1, стороною якого виступила  ОСОБА_3. Дана квартира складається з двох житлових кімнат, загальною площею 55 кв.м. та житловою площею 28,90 кв.м., загальна вартість квартири становить 34760 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її брат – ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати – ОСОБА_5, тому відповідно до ст. 1276 ЦК України їй, як спадкоємиці за законом першої черги, після смерті матері, перейшло право на прийняття належної їй частки спадщини після смерті її брата. Також, спадкоємцем першої черги є дружина померлого брата, але домовленості між її братом і відповідачкою про визначення або виділення частки із майна, що є спільній сумісній власності подружжя не було, шлюбний договір між ними не укладався. Вказує, що про існування інших спадкоємців їй невідомо. Для оформлення спадщини, яка відкрилась після смерті її матері, вона звернулась в лютому 2009 року до нотаріальної контори для прийняття спадщини, нотаріус пояснив їй, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини, який закінчився 15 листопада 2008 року. При повторному зверненні до нотаріуса 26 травня 2009 року, їй була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можлива тільки після виділення частки ОСОБА_4 із спільної сумісної власності подружжя з відповідачкою, тому просить припинити право спільної сумісної власності на майно подружжя, а саме на квартиру АДРЕСА_2 та визначити , що частка в спільній сумісній власності кожного із подружжя: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, складає по Ѕ  ідеальної частки  в квартирі АДРЕСА_2.

Позивачка  в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та підтвердила викладені в позові обставини.

    Представник відповідачки ОСОБА_2  позов визнала  та не заперечувала проти його задоволення.

    Суд заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1  ст.22 КпШС України 1969 року, майно нажите подружжям за час шлюбу, є  його  спільною сумісною власністю.

    На підставі ч.1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною  власністю.

    Статтею 372 ч. 2 ЦК України та статею 28 КпШС України 1960 року передбачено, що  у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інакше не встановлено домовленістю між ними або законом.

    Статтею 370 ЦК України передбачено, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що  частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено  домовленістю між ними,  законом або рішенням суду.

Згідно п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій від 03.03.2004 р. №20/5 передбачено, що нотаріус може видати свідоцтво  про право на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише за виділення ( визначення) частки померлого у спільному майні.

Судом встановлено, що позивачка  ОСОБА_1 є рідною сестрою  ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження, з якого вбачається , що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року та її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( а.с.14) Як видно із копії свідоцтва серії І-МИ № НОМЕР_1, позивачка після одруження з ОСОБА_7 прийняла прізвище – ОСОБА_1, про що зроблений актовий запис № 1059 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.12).

 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-МИ № НОМЕР_2  і про що зроблений актовий запис №2036 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.8).

15 та 30 січня 2007 року до Першої Чернівецької нотконтори звернулися ОСОБА_8 та ОСОБА_3, яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, і ОСОБА_5 з заявами про прийняття спадщини та видачу їм свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належить ОСОБА_4, в тому числі і на  1/2  частку квартири АДРЕСА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помирає  один із спадкоємців ОСОБА_4 – ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 181 від 02 лютого 1990 року (а.с.15).  Спадкоємцем ОСОБА_5 за заповітом є її донька – ОСОБА_1 ОСОБА_1, яка претендує на частку  в квартирі АДРЕСА_3. Копією заповіту серії ВЕІ № НОМЕР_3 підтверджується, що ОСОБА_5 заповіла позивачці ОСОБА_1 все своє майно, який зареєстрований в Першій Чернівецькій державній нотаріальній конторі 25 грудня 2006 року.

Згідно копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі підтверджується, що в Першій Чернівецькій державній нотаріальній конторі зареєстрована спадкова справа, спадкодавець ОСОБА_5, дата смерті – 15.05.2008 р. (а.с.13).

Довідкою № 1676 від 14 вересня 2009 року, виданою КЖРЕП №4, підтверджується те, що ОСОБА_5 постійно проживала та перебувала на реєстраційному обліку з 01 лютого 1983 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року в квартирі № 61 в будинку АДРЕСА_1, також в даній квартирі на день її смерті проживали позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_1 О.С. ( а.с.32).

Відповідачка ОСОБА_3  та ОСОБА_4 С.Л. перебували в шлюбі з 21 березня 1997 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження,  актовий запис №351 від 21 березня 1997 року  зроблений відділом РАГСу Чернівецького міськвиконкому  (а.с.9).  25 грудня 2001 року відповідачка ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_10  квартиру АДРЕСА_3,  що підтверджується копією договору купівлі продажу, зареєстрованого 28 грудня 2001 року в Чернівецькому комунальному обласному бюро технічної інвентаризації за № 103 (а.с.10).

Із копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що квартира АДРЕСА_3, належить відповідачці ОСОБА_3 на праві приватної власності та складається з двох житлових кімнат, загальною площею 55 кв.м., житловою площею 28,90 кв.м., загальна вартість квартири становить 34760 грн. (а.с.11).

Суд приходить до висновку, що спірна квартира АДРЕСА_2  є спільною сумісною власністю відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4  як майно, набуте подружжям під час шлюбу.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 травня 2009 року підтверджується те, що позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку квартири, яка перебуває в спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в зв’язку із тим, що не виділені їх частки у спільній сумісній власності (а.с.16).

    Таким чином,  суд вважає, що оскільки  ОСОБА_4  за життя не визначив свою частку у спільній сумісній власності і не виділив її в натурі, то це право переходить до його спадкоємців, а тому необхідно припинити право спільної сумісної власності на майно подружжя, а саме на квартиру АДРЕСА_2 та визначити , що частка в спільній сумісній власності кожного із подружжя: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, складає по Ѕ  ідеальної частки  в квартирі АДРЕСА_2.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22,28 Кодексу про шлюб та сім’ю України, ст. ст. 368, 370, 372, 1217, 1226, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Припинити право спільної сумісної власності на майно подружжя, а саме на квартиру АДРЕСА_2 та визначити , що частка в спільній сумісній власності кожного із подружжя: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, складає по Ѕ  ідеальної частки  в квартирі АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ:                                                                 Л.В. Ярема