Справа № 2-3336/09

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2009 року                      Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого: судді                     Грищенко І. О.    

при секретарі                                                         Дворніченко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ЗАТ комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення за кредитним договором №  HAE2GK01270146 від 04.01.2008 року,

ВСТАНОВИВ:

26.02.2009 року ЗАТ КБ "Приват Банк" звернувся до суду з позовом, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAE2GK01270146 від 04.01.2008 року   у розмірі   20144,52 [Доллар США] за курсом 7,70 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/ 35 від 29 січня 2009 року, яка складає 155 112, 80  грн.  – звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну квартируАДРЕСА_1 загальною площею 29,40 кв.м.. Стягнути на його користь з відповідача судові витрати за подання позовної заяви.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.01.2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № HAE2GK01270146, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 19000 доларів США зі сплатою відсотків за користування  кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.01.2028 року. Відповідно умов кредитного договору ПриватБанк зобов’язався надати відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, щомісячно з 04 по 09 числа кожного місяця здійснювати погашення Кредиту та сплачувати нараховані відсотки , винагороди, комісії у сумі 236,62 долл. США (шомісячний платіж). Відповідач свої зобов’язання виконав частково.  У зв"язку з неналежним виконанням своїх обов"язків за відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на 27.01.2009 року становить 20144,52 [Доллар США], складається з наступного: - 18846,62 [Доллар США] - заборгованість за кредитом; - 1014,64 [Доллар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 153,21 [Доллар США] - заборгованість по комісії за користування кредитом; - 130,05 [Доллар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.  В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 04.01.2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем укладено договір іпотеки  № HAE2GK01270146, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена квартира належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 04.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 6. Однак відповідач зобов’язань, передбачених умовами договору кредиту не виконав, заборгованість не погасив, у зв’язку з чим позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_2 яка діє на підставі довіреності, на судовому засіданні підтримала позовні  вимоги позивача, просила позов задовольнити.

Відповідач на судове засідання не з’явився, про причину неявки суду не повідомив, про день та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. В зв’язку з чим справа розглядається за відсутністю відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів. За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 224-226 ЦПК України.  

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги  законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що 04.01.2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1укладено договір кредиту № HAE2GK01270146, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 19000 доларів США зі сплатою відсотків за користування  кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.01.2028 року.

Відповідно умов кредитного договору ПриватБанк зобов’язався надати відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, щомісячно з 04 по 09 числа кожного місяця здійснювати погашення Кредиту та сплачувати нараховані відсотки, винагороди, комісії у сумі 236,62 долл. США (шомісячний платіж).

Відповідач свої зобов’язання виконав частково.  У зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків за відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на 27.01.2009 року становить 20144,52 [Долар США], складається з наступного: - 18846,62 [Долар США] - заборгованість за кредитом; - 1014,64 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 153,21 [Долар США] - заборгованість по комісії за користування кредитом; - 130,05 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.  

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 04.01.2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем укладено договір іпотеки  № HAE2GK01270146, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена квартира належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 04.01.2008 року.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 527 ЦК України, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення Відповідачем зобов’язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

З вимог ч.2 ст. 625 ЦК України вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

        Відповідно до вимог з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання боржником основного зобов’язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України – звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: м. Харків, пров.Двадцять Третього Серпня,буд. 3, кв.15.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні,  а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

    Відповідно до вимог ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов‘язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

    В порядку ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

    Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»  у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.  26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Згідно зі  ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на  користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно платіжного доручення №UD302В004G від 12.02.2009 року,  сума держмита, сплаченого позивачем при подачі позову до суду складає 1559,63 грн.

Також позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №UD302В004Н від 12.02.2009 року.    

Таким чином суд вважає, що відповідач не виконав зобов’язання і не сплатив своєчасно суму заборгованості за кредитним договором, тому вбачаються підстави для звернення стягнення на однокімнатну квартиру, що належить відповідачу на праві власності, шляхом її продажу позивачем, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 57-60, 88, 151, 152, 212, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 530, 546-552, 611, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,  

В  И  Р  І  Ш  И  В:

Позовні вимоги закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”-   задовольнити.

    Звернути стягнення на однокімнатну квартиру загальною площею 29,40 кв.м., яка розташована за адресою:АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 04.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 6, шляхом продажу вказаного  предмету  іпотеки  (на підставі договору іпотеки № HAE2GK01270146 від 04.01.2008р.) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»  (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Олійника Валерія Миклайовича договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором  №  HAE2GK01270146 від 04.01.2008 р. в розмірі 20144,52 [Долар США] за курсом 7,70 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/ 35 від 29 січня 2009 року, яка складає 155 112, 80 грн.

    ВиселитиОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку в відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Харкова,   користь ЗАТ комерційний банк “ПриватБанк” , судові витрати в розмірі 1589,63 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень шістдесят три копійки).

Рішення може бути оскаржене в палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через суд І інстанції шляхом подачі в 10-денний строк від дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження й подачею після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: