2-о-243/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

6 жовтня 2009 року. Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Калитки О.М.,

народних засідателів Коверги Н.С.,

                                     Мельник В.Д.,

при секретарі судового засідання Резниковій А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за заявою ОСОБА_1  про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -

встановив:

Заявниця звернулася до суду з вищеназваною заявою посилаючись на те, що у 2002 році співмешканка її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишила їй з чоловіком дитину і виїхала на заробітки в Росію. ЇЇ чоловік, ОСОБА_2 . призначений опікуном дитини. ЇЇ син, ОСОБА_3  позбавлений батьківських прав. Визнання ОСОБА_1  безвісно відсутньою необхідно для того, щоб кожен раз не звертатися до міліції про отримання довідки про її розшук, оскільки вони отримують соціальну допомогу на дитину.

У судовому  засіданні заявник підтримала заяву та надала пояснення аналогічні обставинам викладеним у заяві.

Заінтересована особа УПСЗН Лисичанської міської ради просили розглядати справу за їх відсутності, не заперечували проти задоволення заяви.  

Суд, заслухавши пояснення заявника, дослідивши надані докази, вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно ст.. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому ( гуртожиток, готель, тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір’ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном якої призначений чоловік заявника ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1  залишила дитину і виїхала на заробітки до Росії. ОСОБА_2 . отримує соціальну допомогу на утримування дитини, а метою визнання ОСОБА_1  безвісною відсутньою є те, щоб кожен раз при оформленні допомоги не звертатися до міліція для отримання довідки про її розшук. За таких обставин суд вважає, що немає законних підстав для визнання ОСОБА_1  безвісно відсутньою, оскільки заявнику відомо про місце її перебування, це інша держава Росія куди вона виїхала на заробітки та мета визнання її безвісно відсутньою не породжує будь – яких правових наслідків.

На підставі викладеного ст.ст.29, 43 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215, ч. 4 ст. 234, 246-249 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1  про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутньою залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня після його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду.

Суддя:

Народний засідатель:

Народний засідатель: