Справа № 428/12632/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренко І.С.,

позивача та представника другого позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулися до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що відповідач ОСОБА_2 є їх повнолітнім сином. Позивачі є пенсіонерами, тобто непрацездатними особами та особами похилого віку, тому потребують матеріальної допомоги на своє утримання, яку відповідач в добровільному порядку не надає. На підставі викладеного вони вимушені звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та представник другого позивача підтримала позовні вимоги з підстав, які викладені в позові, просила позовні вимоги задовольнити. На запитання суду пояснила, що її пенсія з 2017 року складає 1400 грн. 71 коп., пенсія другого позивача з 2017 року складає 1364 грн. 62 коп. Також вона та другий позивач отримують на карткові рахунки щомісячно 884 грн. кожний на покриття витрат на оплату комунальних послуг як внутрішньо переміщені особи. Повідомила, що в листопаді 2016 року відповідач оплатив операцію батьку (другому позивачу) на оці у зв’язку із катарактою на суму 6250 грн. На запитання суду спочатку вказала, що складати позов та додані до нього матеріали, в тому числі знаходити судову практику інших судів, їй з другим позивачем допомагав відповідач, потім після підказки відповідача вказала, що відповідач лише допомагав знайти юриста для складання позову. На неодноразові запитання суду не змогла назвати прізвища або імені юриста, який нібито допомагав їй та другому позивачу складати позов.

В судовому засіданні відповідач не заперечував проти задоволення позову та пояснив, що він дійсно оплатив в листопаді 2016 року операцію батьку (другому позивачу) на оці у зв’язку із катарактою в розмірі 6250 грн. Він не відмовляється матеріально допомагати своїм батькам, проте не може це робити внаслідок того, що з нього за рішеннями Сєвєродонецького міського суду Луганської області та Апеляційного суду Луганської області по справі № 428/4826/16-ц стягуються аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісячно та аліменти на утримання дружини в розмірі 1/8 частки від всіх видів доходу щомісячно. Його заробітна плата після відрахування податкових та інших обов’язкових платежів складає близько 4000 грн., з яких ще утримуються аліменти.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справ вбачається, що згідно із копією свідоцтва про народження серії ІІІ-ЕД № 270745, виданого 18 січня 1982 року Молодогвардійською міською радою м. Сорокине (Краснодон на момент видачі свідоцтва) Луганської (Ворошиловградської на момент видачі свідоцтва) області, ОСОБА_4 (російською) народився 19 листопада 1981 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 30. Батьком записаний ОСОБА_5 (російською), матір’ю – ОСОБА_6 (російською).

Відповідно до копії посвідчення серії ААБ № 456871, виданого Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сорокине (м. Краснодон на момент видачі посвідчення) від 22 грудня 2004 року, ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком. Термін дії посвідчення з 17.10.2004 року по довічно.

З копії пенсійного посвідчення серія ААА № 563317, виданого Пенсійним фондом України від 05 лютого 2007 року вбачається, що ОСОБА_3 є пенсіонером та отримує пенсію за віком. Термін дії пенсійного посвідчення – довічно.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Таким чином, можна визначити наступні підстави покладення на дітей обов'язку утримувати своїх батьків:

- діти досягли вісімнадцяти років;

- батьки є непрацездатними за віком або за станом здоров'я;

- батьки потребують матеріальної допомоги.

Необхідність матеріальної допомоги має визначатися в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. На думку суду, слід приймати до уваги отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо, а також співвідношення всіх отримуваних кожним з батьків доходів та наявного у них майна із прожитковим мінімумом для особи відповідного віку.

Згідно із Законом України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801-VIII в період з 01.01.2017 по 30.04.2017, тобто станом на час розгляду цієї справи, встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в розмірі 1247 грн.

З матеріалів справи та пояснень позивача (матері відповідача) вбачається, що мати відповідача отримує пенсію з 2017 року в розмірі 1400 грн. 71 коп., батько відповідача отримує пенсію з 2017 року в розмірі 1364 грн. 62 коп., а також обидва позивача отримують на карткові рахунки щомісячно 884 грн. кожний на покриття витрат на оплату комунальних послуг як внутрішньо переміщені особи.

Отже, загальний місячний дохід матері позивача складає 2284,71 грн., батька позивача – 2248,62 грн., що є вищим за будь-який з видів прожиткового мінімуму. При цьому щомісячний дохід відповідача складає згідно із його поясненнями орієнтовно 4000 грн., з яких відраховується 37,5 % на аліментні зобов’язання, тобто дохід відповідача за відрахуванням аліментних зобов’язань та інших обов’язкових платежів складає близько 2500 грн. щомісячно. Вказана сума доходу відповідача співрозмірна із щомісячним доходом кожного з його батьків.

За таких обставин суд вважає, що позивачі не потребують матеріальної допомоги від свого повнолітнього сина.

Стосовно посилань позивачів на те, що ОСОБА_3 має ряд тяжких захворювань і потребує витрат на лікування суд зазначає, що статтями 203, 206 СК України передбачено обов’язок або можливість дитини брати участь у додаткових витратах на лікування своїх батьків. Вимог про стягнення з відповідача одноразово додаткових витрат на лікування своїх батьків в твердій грошовій сумі на підставі ст. 203 СК України позивачами заявлено не було.

Суд також вважає за необхідне окремо відзначити, що згідно із ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В судовому засіданні позивач повідомила, що в листопаді 2016 року відповідач оплатив операцію батьку (другому позивачу) на оці у зв’язку із катарактою на суму 6250 грн. На запитання суду позивач спочатку вказала, що складати позов та додані до нього матеріали, в тому числі знаходити судову практику інших судів, їй з другим позивачем допомагав відповідач, потім після підказки відповідача вказала, що відповідач лише допомагав знайти юриста для складання позову. На неодноразові запитання суду не змогла назвати прізвища або імені юриста, який нібито допомагав їй та другому позивачу складати позов.

На підставі вказаних обставин у суду сформувалося обґрунтоване внутрішнє переконання про те, що відповідач не оспорює право позивачів на отримання матеріальної допомоги з його боку та в міру своїх можливостей надає таку допомогу, а отже між сторонами відсутній дійсний спір про право. Також, у суду сформувалося обґрунтоване внутрішнє переконання про те, що подання цього позову спрямоване на подальше звернення відповідача з іншим позовом про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього за рішеннями Сєвєродонецького міського суду Луганської області та Апеляційного суду Луганської області по справі № 428/4826/16-ц на утримання дитини в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісячно та утримання дружини в розмірі 1/8 частки від всіх видів доходу щомісячно.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків є необґрунтованими та безпідставними, а тому у задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.

При цьому суд вважає за необхідне роз’яснити відповідачу, що відмова у задоволенні цього позову не позбавляє його права продовжувати добровільно надавати матеріальну та будь-яку іншу допомогу своїм батькам.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивачі були звільнені від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і у задоволенні позову відмовлено. Отже, судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 16 лютого 2017 року.

Суддя Д.Б. Баронін