донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.02.2017           справа №913/177/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя судді ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача – від відповідача – від ДВС – розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю не з'явився без участі представника Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області

на ухвалу господарського суду Луганської області

від 08.12.2016 р.

у справі№ 913/177/15 (суддя Рябцева О.В.)

за позовом доПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про орган, дії якого оскаржуютьсястягнення 5 941 501,19 грн. Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

В С Т А Н О В И В:

Відповідач, Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в якій просив визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, вчинені з проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №48542580, а саме: щодо накладення арешту на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.09.2016р.; визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.09.2016р.

В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що 28.09.2016 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області при примусовому виконанні наказу господарського суду Луганської області від 14.07.2015 № 913/177/15 в межах виконавчого провадження № 48542580 винесено постанову від 28.09.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на транспортні засоби, зареєстровані за ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль". Дана постанова прийнята державним виконавцем незважаючи на порушення господарським судом Луганської області 03.01.2013 справи № 913/40/13-г про банкрутство ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" та введення мораторію, про що боржник повідомляв орган державної виконавчої служби наголошуючи на необхідності зупинення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 ОСОБА_6 України "Про виконавче провадження". На даний час провадження у справі № 913/40/13-г про банкрутство боржника знаходиться на стадії розпорядження майном.

Наполягав, що маючи інформацію, яка зумовлює обов’язкове зупинення виконавчого провадження № 48542580, державним виконавцем не було зупинено виконавче провадження, а винесенням постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.09.2016р. були порушені приписи ст.ст. 37, 39 ОСОБА_6 України "Про виконавче провадження" та права боржника, передбачені ст. 12 ОСОБА_6 України «Про виконавче провадження».

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.12.2016р., доводи Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", викладені у скарзі від 20.10.2016 № 06-05-275 на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, визнано неправомірними, скаргу відхилено.

Ухвала суду мотивована тим, що строк виконання зобов’язань боржника по сплаті природного газу позивачу у справі № 913/177/15 настав у 2014-2015 роках. Тобто строк виконання зобов’язань боржника настав після порушення відносно нього справи про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Таким чином, мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вказані зобов’язання, тому виконавче провадження не підлягає зупиненню, не зважаючи на те, що відносно боржника порушено справу про банкрутство. Боржник оскаржує бездіяльність органу виконання і не вимагає зупинення виконавчого провадження, а лише оскаржує одну із дій органу виконання, що не відповідає вищевказаним приписам.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області по справі №913/177/15 від 08.12.2016 повністю та прийняти нове рішення; визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, вчинені з проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 48542580, а саме: щодо накладення арешту на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.09.2016; визнати недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.09.2016.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу такою, що прийнята судом з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповним з’ясуванням обставин справи. Зазначає, що за приписами п.8 ч.1 ст. 37 ОСОБА_6 України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Зазначив, що ухвалою господарського суду Луганської області від 03.01.2013р. порушено провадження у справі №913/40/13-г про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідне провадження знаходиться на стадії розпорядження майном.

ОСОБА_6 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції ОСОБА_6, що діяла станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство Боржника) передбачено спеціальний режим для боржника в процедурі банкрутства з метою відновлення його платоспроможності як господарюючого суб’єкта. ОСОБА_6 передбачають погашення в процедурі банкрутства вимог кредиторів, які включені до реєстру. Статтею 12 ОСОБА_6 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції ОСОБА_6, що діяла станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство Боржника) визначені зобов»язання боржника, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, до яких не віднесені вимоги поточних кредиторів. Таким чином, висновки суду щодо нерозповсюдження дії мораторію, зокрема, на вимоги поточних кредиторів суперечать приписам чинного законодавства оскільки ґрунтуються на невірному тлумаченні норм ОСОБА_6 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з положень якого у 2003 році вилучене обмеження дії мораторію на задоволення вимог поточних кредиторів.

Донецьким апеляційним господарським судом порушено апеляційне провадження у справі №913/177/15.

У зв’язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Будко Н.В., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2017 сформовано колегію у складі: головуючий суддя – Дучал Н.М., судді – Геза Т.Д., Ушенко Л.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2017р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» на ухвалу господарського суду Луганської області від 08.12.2016р. у справі №913/177/15, призначену до розгляду на 30.01.2017р.

Розгляд апеляційної скарги відкладався.

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, вважаючи її необґрунтованою. Просить апеляційну скаргу Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Луганської області від 08.12.2016р. залишити без змін, справу, призначену на 13.02.2017р. розглянути без участі представника Відділу.

Позивач, ПАТ «НАК «Нафтогаз України», проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Наполягав, що грошові зобов»язання позивача є поточними, оскільки строк виконання зобов»язань за договором № 1359/14-БО-20 від 17.12.2013р. настав в 2014-2015роках, тобто після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, який у цьому випадку на грошові зобов»язання, стягнуті рішенням господарського суду Луганської області у справі № 913/177/15 не розповсюджується.

Просить апеляційну скаргу ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Луганської області від 08.12.2016р. у справі № 913/177/15 без змін.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з положеннями ст.ст.101, 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та Державної виконавчої служби, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.06.2015 (підписано 30.06.2015) по справі № 913/177/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" про стягнення 5941501,19 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг в сумі 5 012 040,58 грн., 3% річних в сумі 39 504,74 грн., інфляційні втрати в сумі 333079,31 грн., судовий збір в сумі 66230,46 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення, 14.07.2015р. господарським судом Луганської області видано відповідний наказ.

19.08.2015р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48542580 з примусового виконання наказу №913/177/15 від 14.07.2015р., виданого господарським судом Луганської області.

Постановою від 25.08.2015р. старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 ОСОБА_6 України «Про виконавче провадження», зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 913/177/15, виданого 14.07.2015р. господарським судом Луганської області. В мотивувальній частині постанови зазначено, що підприємство ПЕК Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до ОСОБА_6 України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Постановою від 02.09.2015 поновлено виконавче провадження ВП №48542580, з посиланням на п. 3.4 ст. 3 ОСОБА_6 України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", згідно з якою процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 вересня 2015 року.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Луганській області від 03.09.2015р. приєднано виконавче провадження № 48542580 до зведеного виконавчого провадження № 48687902, яке веде відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Постановою від 06.09.2016р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №48542580, на підставі ст. 57 ОСОБА_6 України «Про виконавче провадження», накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику, ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику.

Постановою від 28.09.2016р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №48542580, на підставі ст. 57 ОСОБА_6 України «Про виконавче провадження», накладено арешт на автомобілі, що належать боржнику, ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику в межах суми боргу.

Оскаржуючи дії Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області щодо накладення арешту на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.09.2016р. ВП №48542580, а також вимагаючи визнання зазначеної постанови недійсною, заявник посилається на наявність стосовно нього справи про банкрутство, що за приписами ст.37 ОСОБА_6 України «Про виконавче провадження» є підставою для зупинення виконавчого провадження ВП №48542580.

Наполягає, що неодноразово листами з додаванням копії процесуального документа (ухвали суду) повідомляв ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області про порушення відносно боржника справи про банкрутство № 913/40/13-г та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обов’язковість рішень суду.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ОСОБА_6 України "Про виконавче провадження" (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.2 ОСОБА_6 України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому ОСОБА_6, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим ОСОБА_6, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього ОСОБА_6 та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього ОСОБА_6 підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені ОСОБА_6 України “Про державну виконавчу службу” (ст.ст.1, 2 ОСОБА_6 України “Про виконавче провадження”).

Відповідно до ст. 17 ОСОБА_6 України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим ОСОБА_6. Відповідно до цього ОСОБА_6 підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Статтею 25 ОСОБА_6 України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим ОСОБА_6, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим ОСОБА_6. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 27 ОСОБА_6 України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього ОСОБА_6 для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень, відповідно до ст.ст.32, 52 ОСОБА_6 України «Про виконавче провадження» є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, яке відповідно до ч. 1 ст. 52 ОСОБА_6 полягає у його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ст.57 ОСОБА_6 України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим ОСОБА_6.

Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню ( ст.37 ОСОБА_6 України "Про виконавче провадження") у разі, зокрема, порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 03.01.2013 у справі № 913/40/13-г, за заявою кредитора ПАТ "Черкаське хімволокно", порушено справу про банкрутство ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на підставі ст.ст. 1, 7, 8, 11, 12 ОСОБА_6 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 30.06.1999р. Цією ж ухвалою судом введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Отже, при вирішенні спору слід виходити з редакції ОСОБА_6 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяла до 19.01.2013.

Станом на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали постанову про визнання ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" банкрутом не винесено, справа знаходиться на стадії розпорядження майном.

Відповідно до статті 1 ОСОБА_6 України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.) мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду (стаття 12 цього ОСОБА_6).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

В розумінні ст.1 ОСОБА_6 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство є конкурсними кредиторами. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство є поточними.

Аналіз норм ОСОБА_6 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» свідчить, що дія мораторію розповсюджується на конкурсну заборгованість - вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника, та не поширюється на поточну заборгованість - вимоги, що виникли після порушення справи.

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань перед поточними кредиторами і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після його введення, то не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення, тому нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань тапримусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Вказана правова позиція викладена Верховним судом України в постанові від 11 червня 2012 року у справі № 21-179а12.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.06.2015 по справі № 913/177/15 з Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто борг в сумі 5 012 040,58 грн., 3% річних в сумі 39 504,74 грн., інфляційні втрати в сумі 333079,31 грн. за договором на купівлю-продаж природного газу № 1359/14-БО-20, що укладений між сторонами 17.12.2013р., тобто вже після порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Як свідчить рішення у справі № 913/177/15, строк виконання зобов»язань боржника по сплаті природного газу позивачу за договором № 1359/14-БО-20 від 17.12.2013р. настав у 2014-2015 роках, тобто після порушення відносно Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" справи про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Зазначене свідчить, що вимоги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" за зобов»язаннями за договором № 1359/14-БО-20 від 17.12.2013р., строк яких настав в 2014-2015роках та які стягнуті рішенням господарського суду Луганської області від 25.06.2015 по справі № 913/177/15, не є конкурсними, в розумінні ОСОБА_6 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому на них не поширюється дія мораторію введеного 03.01.2013р.

Отже, у державного виконавця не було правових підстав для зупинення виконавчого провадження ВП №48542580 на підставі п.8 ч.1 ст.37 ОСОБА_6 України «Про виконавче провадження», а у разі відсутності підстав для зупинення виконавчі документи підлягають виконанню.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004р. у справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов»язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Інших доводів для визнання незаконними дій відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, вчинених з проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №48542580, а саме: щодо накладення арешту на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.09.2016р.; та для визнання недійсною постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.09.2016р., скаржником не наведено, тому вірним є висновок суду першої інстанції про відмову ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" у задоволенні скарги.

Виходячи з вищезазначеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду Луганської області від 08.12.2016р. у справі № 913/177/15.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Результати апеляційного провадження у справі № 913/177/15 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 08.12.2016р. у справі № 913/177/15 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 08.12.2016р. у справі № 913/177/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                             Н.М. Дучал

Судді:                                          Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано 6 екз.:

                               1 - позивачу;

                                                                                           1 - відповідачу;

1 - ВДВС;

                                                                                           1 - у справу;

1 - ГСЛО

                                                                                           1 - ДАГС