Справа № 2а-247/07

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2007 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

за участі секретаря ІскричВ.В.,

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника фінансово-економічного служби штабу Південного оперативного командування про визнання дій пов'язаних   з    відмовою   нарахування   грошового   забезпечення   в   повному   розмірі неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

В Малиновський районний суд м. Одеси з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача -начальника фінансово-економічної служби штабу Південного оперативного командування, йому не було нараховане грошове забезпечення у повному обсязі, тому він просив визнати дії відповідача неправомірними, та зобов'язати фінансово-економічну службу штабу Південного оперативного командування провести перерахунок щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України з 1 травня 2003 року по 1 травня 2004 року в розмірі 90 % від грошового забезпечення з урахуванням премії в розмірі 33,3% та матеріальної допомоги на оздоровлення з доплатою різниці між фактично отриманим грошовим забезпеченням та його розміром після перерахування з врахуванням вказаних надбавок на час проведення перерахунку з урахуванням коефіцієнта інфляції та видати позивачу виконавчий лист про стягнення боргу негайно.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце і дату судового засідання повідомлявся належним чином. На адресу суду надійшла заява відповідача, в якої він просить слухати справу без його участі. Крім того, він надав письмові заперечення на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, оскільки, на його думку, він діяв згідно з вимогами чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України на офіцерських посадах в штабі військ Південного оперативного командування з 1998 року по 1 травня 2004 року. Грошове забезпечення отримував в фінансово - економічній службі штабу Південного оперативного командування. На час введення вказаної надбавки, тобто станом на 1.05.2003 року позивач мав вислугу більш 25 років. Разом з тим, за період з 1 травня 2003 року по 1 травня 2004 року, позивачу не нараховувалось грошове забезпечення у повному розмірі, тобто не нараховані надбавка за безперервну службу, яка встановлена Указом Президента України від 5.03.03''№ 389 „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України,   Державного   комітету   у   справах   охорони   державного кордону   України   та

                                                                                  2

Управління державної охорони України за безперервну службу", про що свідчить довідка фінансово-економічної служби ОСОБА_3.

Відповідно до Указу Президента України від 5.05.2003 р. № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" позивач має право на надбавку за безперервну військову службу в розмірі - 90% з врахуванням вислуги.

Порядок і умови виплати надбавок визначені "Інструкцією про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України" затверджену наказом від 26.05.2003 р. № 149 Міністра оборони України.

Згідно з Законом України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей" всі надбавки включаються до розміру грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України" держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України та осіб, звільнених у запас або у відставку, членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях.

Військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Залежно від характеру і умов службової діяльності військовослужбовцям Збройних Сил України можуть встановлюватися затверджені Кабінетом Міністрів України надбавки до видів забезпечення, передбачених цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи позивач за період з травня 2003 року по травень 2004 року надбавку за вислугу років в повному обсязі отримував не регулярно.

Згідно зі ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Крім того, відсутність коштів у бюджеті й відповідно неможливості їхнього виділення на проведення виплат передбачених законом не може виправдати бездіяльність держави, про що зазначив Європейський суд із прав людини (справа «Войтенко проти України») в рішенні від 29 червня 2004 року.

В порушення вимог Указу Президента України, відповідач у відповідності до розпоряджень Міністра оборони України від 26.05.03 р. і від 16.01.04 №146/1/11 виплачував позивачу вказану надбавку не в повному розмірі на підставі телеграм Міністра оборони, які не є легітимними, суперечать ст.ст. 22, 24 Конституції України, ст.ст. 2, 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та не можуть бути підставою для застосування або не застосування нормативних актів, зокрема законів України. Разом з тим, військовослужбовцям, що проходили службу в структурних підрозділах центрального апарату Міністерства Оборони, Генерального штабу зазначені надбавки за безперервну службу виплачувалися в повному обсязі згідно з наказом Міністра оборони від 19.03.04 № 88 та від 30.07.04 року № 308. Стаття 24 Конституції України гарантує громадянам рівні права перед Законом. Рівність прав військовослужбовців перед Законом полягає в їхньому рівному праві на соціальний захист, гарантований ст.ст. 17. 46 Конституції України, ст. 5 Закону України „Про соціальний захист військовослужбовців і членів їхніх родин", а тому військовослужбовці, які займали рівні посади, мають однакове звання, кваліфікацію, учене звання і науковий ступінь, вислугу років і умови проходження служби, не мають дисциплінарних стягнень і не відрізняються по інших ознаках, мають рівні права й на одержання надбавки за безперервну службу.Тому наявність   цієї   диспропорції   в   розмірах   виплати   надбавок   за ^: безперервну службу

                                                                                            3

військовослужбовцям Збройних Сил України є, по суті, обмеженням у правах одних військовослужбовців у порівнянні з іншими.

В частині вимог позивача щодо негайного виконання постанови суду, то ст.256 КАС України містить перелік категорій справ, щодо яких може бути допущено негайне виконання. Відповідно, керуючись п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 256 КАС України суд вважає можливим задовольнити цю вимогу позивача.

Керуючись ст.ст. 17, 19, 22, 24, 46 Конституції України, ст.ст. 2,5,9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України», Указом Президента України від 05.05.2003 р. 389/2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затв. Наказом Міністерства оборони України від 26.05.03. № 149, ст.ст. 6, 8, 104, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ::

Визнати дії начальника фінансово-економічної служби штабу Південного оперативного командування, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних силах України згідно з Указом Президента України від 05.05.03. № 389 в заниженому розмірі та невиплату повного грошового забезпечення за період з 1 травня 2003 по 1 травня 2004 року неправомірними.

Зобов'язати начальника фінансово-економічної служби штабу Південного оперативного командування провести перерахунок щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України ОСОБА_1 з 1 травня 2003 по 1 травня 2004 року в розмірі 90% від грошового забезпечення з урахуванням премії в розмірі 33,3% та матеріальної допомоги на оздоровлення з доплатою різниці між фактично отриманим грошовим забезпеченням та його розміром після перерахування з врахуванням вказаних надбавок на час проведення перерахунку з урахуванням коефіцієнта інфляції.

Допустити негайне виконання постанови суду з негайною видачею виконавчого листа.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подасться протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст. 186 КАС України.