Справа  № 2а-1657/09

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.10.2009р. Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого – судді Масенко Д.Е.,

при секретарі – Філатовій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Луганській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

    У березні 2009р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши наступне.

    11.03.2009р. біля 19:20г. він рухався на автомобілі Тайота д/н НОМЕР_1 по вул. Оборонна м. Луганська (біля магазину «Абсолют») до телекомпанії «Ірта». Проїзна частина має три смуги для руху в одному напрямку. З метою здійснити поворот ліворуч до телекомпанії «Ірта» він завчасно перестроївся у лівий ряд та побачив, що не може здійснити поворот, оскільки напроти в’їзду у телекомпанію розташований пішохідний перехід. У зв’язку з цим він не здійснив поворот ліворуч і одразу був зупинений інспектором ДАІ. Його пояснення інспектор до уваги не прийняв та він був притягнутий до адміністративної відповідальності.

У зв’язку з викладеним позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВВ № 096558 від 11.03.2009р. а справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні позивач та його представник – адвокат ОСОБА_2 позов підтримали, надали відповідні пояснення. Додатково зазначили, що відеозапис правопорушення наданий представником відповідача не може бути прийнятий до уваги, оскільки він поганої якості, з нього не можна зробити висновок про день та час відображених подій та він міг бути зроблений в інший день.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, послався на наступні обставини.

Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» N3353-XII від 30.06.1993 року учасники дорожнього руху зобов'язані:

- знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху;

- створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Згідно до п.1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Зі змісту адміністративного позову ОСОБА_1 видно, що останній цілеспрямовано намагається дезінформувати суд щодо обставин правопорушення.

Так, пунктом 11.2. ПДР передбачено, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, п. 11.5 ПДР передбачено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту тощо.

Але, в своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що він, нібито, планував повертати ліворуч, але коли він збирався виконати маневр - не зрозуміло, оскільки автомобіль під його керуванням рухався в крайній лівій смузі при не зайнятих правих смугах, при цьому будь-яких сигналів щодо запланованого повороту ліворуч (світловими покажчиками повороту або рукою) не подав, хоча їх ввімкнення не менш як за 50-100 метрів передбачено п. 9.4. ПДР.

Крім того, фіксація вказаного правопорушення відбувалась за допомогою відеозапису. При складанні протоколу даний відеозапис було продемонстровано ОСОБА_1

На відеозапису чітко видно, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 рухається по лівій крайній смузі дороги, яка має три смуги для руху в одному напрямку. При цьому, ОСОБА_1 ніяких дій стосовно наміру виконати поворот ліворуч зроблено не було, а саме: зменшення швидкості і ввімкнення світлового покажчика повороту відповідного напрямку.

Посилання позивача на упередженість інспектора Сафонова В.В. не відповідає дійсності, оскільки до дати зазначеної події, тобто порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, вони знайомі не були. Вважає, що розцінювати дії працівника ДАІ як упередженість, є некоректним.

Вислухавши пояснення позивача, його представник, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до постанови серії ВВ № 096558 від 11.03.2009р. інспектора ДПС 1 Луганського взводу ДПС Сафонова В.В. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП за порушення п.п. 11.2, 11.5 ПДР України та накладено стягнення у вигляді штрафу 430гр., що підтверджується копією постанови (а.с.3). Таким чином, порушень строків звернення до суду та територіальної підсудності не встановлено, оскільки постанова оскаржена до суду 23.03.2009р. (а.с.8), а позивач мешкає у Ленінському районі м. Луганська.

Згідно ст. 251 КУпАП д оказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 80 КАС України речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

 Витребування речових доказів проводиться в порядку, встановленому для витребування письмових доказів.

З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису можуть застосовуватись як доказ по справі лише за умови їх використання при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, що у цьому випадку не мало місця, оскільки відповідачем використовувалась власна відеокамера.

Однак, ст. ст. 69,79, 80 КАС України передбачають можливість застосування у якості доказу «речового доказу» яким у цьому випадку і є відеозапис скоєння правопорушення, оглянутий в судовому засіданні.

Як встановлено в судовому засіданні, 11.03.2009р. біля 19:20г. позивач рухався на автомобілі Тайота д/н НОМЕР_1 по крайній лівій смузі (при двох вільних правих) автошляху по вул. Оборонна м. Луганська (біля магазину «Абсолют»), який має три смуги для руху в одному напрямку. Зазначене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.4), оглянутим в судовому засіданні речовим доказом - відеозаписом (а.с.28) та частково поясненнями самого позивача, який не оспорював того факту, що дійсно був зупинений інспектором ДПС коли рухався у крайній лівій смузі по вул. Оборонна м. Луганська (біля магазину «Абсолют»).

Згідно зі ст. 122 ч.2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині , порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів  під  час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди

Відповідно до оскаржуваної постанови позивача притягнути до відповідальності за порушення п.п. 11.2, 11.5 ПДР України, яким передбачено, що:

- 11.2. Нерейкові    транспортні    засоби   повинні   рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;

- 11.5. На дорогах,  які мають дві і більше смуги  для  руху  в одному  напрямку,  виїзд  на  крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється,  якщо праві зайняті,  а також для  повороту ліворуч,  розвороту  або  для  зупинки  чи  стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом  у  населених  пунктах,  коли  це  не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Таким чином, в судовому засіданні не встановлено порушень законодавства з боку відповідача при складені оскаржуваної постанови.

Посилання позивача та його представника на ті обставини, що він рухався по лівій смузі при вільних правих, оскільки намагався здійснити поворот ліворуч, як і ті обставини, що праві смуги були зайняті, судом до уваги не приймається, оскільки вони спростовуються постановою про адміністративне правопорушення та його відеозаписом з яких вбачається, що позивач, рухаючись по крайній лівій смузі, при вільних правих, жодним чином не зазначив свого наміру здійснити поворот ліворуч (не увімкнув світловий покажчик лівого повороту, не показав свого наміру рукою, навіть не зменшив швидкість руху), як це передбачено п. 9.4 ПДР України

Разом з цим, позивачем не зазначено суду про відомі йому докази по справі та неможливість самостійного надання їх, з метою сприяння судом у їх витребуванні, як це передбачено ст. 71 КАС України.

Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на упередженість з боку інспектора ДПС, оскільки цих обставин в судовому засіданні не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19,128 КАС України, ст. ст. 251, 288, 289 КУпАП, ПДР України, суд -

постановив:

В задоволені позову ОСОБА_1 – відмовити за необґрунтованістю.

    Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

    Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганська  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.

Головуючий: