Справа № 2 –1191/2009 рік                          ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                        ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    09 вересня 2009 року                 м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді  Алькової С.М., при  секретарі Золотих Л.Н.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом   Закритого  акціонерного товариства  комерційний банк «Приватбанк»  в особі Дніпродзержинської філії  до ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за кредитним договором   та договорами   поруки,

                        ВСТАНОВИВ :

    Відповідачі  у судове засідання не з’явилися,  про дату та місце  судового  розгляду справи були повідомлені належним чином.

    Позивач звернувся  до суду з вищезазначеним  позовом, посилаючись на те, що 04 липня 2008 року між позивачем  та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого  ОСОБА_1 отримала від банку кредит в сумі 6000 доларів США на споживчі цілі, строком  до 25 грудня 2009 року зі сплатою 24 відсотків річних,  і зобов’язалася  повернути   грошові кошти шляхом щомісячної сплати  грошових  сум та процентів за користування кредитом, але відповідачем  ОСОБА_1  умови договору  виконувалися  не в повному  обсязі, і станом на 18 січня 2009 року  заборгованість за кредитом договором  склала 5067,41 доларів США, що становить 39019,06 грн.,  яка складається із заборгованості  за кредитом в сумі 4858,24 доларів США, що складає 37408,45 грн., заборгованості  за відсотками  в сумі 201,89 доларів  США, що складає 1554,55 грн.,  заборгованості  за пенею за несвоєчасне виконання зобов’язань  в сумі 7,28 доларів США, що складає  56,06 грн. Для забезпечення повернення кредиту  позивачем  з іншими відповідачами  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 були укладені  договори   поруки, відповідно до яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3   взяли на себе обов’язок  відповідати  за зобов’язаннями  ОСОБА_1, що випливають  із кредитного  договору.  Відповідач  ОСОБА_1, отримавши  кредитні  кошти, порушила  графік погашення кредиту, тобто свої зобов’язання   за кредитним договором не виконала, тому позивач  просить стягнути солідарно з відповідачів   заборгованість за кредитним договором з урахування відсотків та пені в сумі 39019,06 грн.  та судові витрати у справі, які складаються  із судового збору в сумі 390,20 грн. та витрат з ІТЗ в сумі 30 грн., тим самим задовольнити позов  у повному  обсязі.

    У судовому засіданні  представник позивача  підтримав свій позов по суті та за обставинами справи  та просить стягнути з відповідачів    солідарно суму заборгованості за кредитним договором, відсотками  та пенею у повному обсязі в сумі 39019,06 грн., стягнути судові витрати, сплачені   позивачем   при зверненні до суду з цим позовом, зазначив, що відповідачам неодноразово надсилалися повідомлення  про  добровільне погашення   суми кредиту, але свої зобов’язання відповідачами і  по день розгляду справи не виконані, і тому    Банк вимушений звернутися до суду з цим позовом  про стягнення з відповідачів заборгованості   на  кредитним договором та  договорами поруки.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2  та ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином судовими повістками, які були направлені відповідачам рекомендованими листами,   про причини  неявки   відповідачі суд не повідомили, заяви про  розгляд справи   у їх відсутність суду не надали.

В зв’язку з тим, що суд не має  відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином,  суд  відповідно до ст. 169 ч. 4 ЦПК України вирішує справу  на підставі  наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 224 ЦПК України  у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі  наявних у справі даних чи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідачів та ухвалення заочного рішення.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

    Судом були досліджені такі докази, надані позивачем на підтвердження свого позову: кредитний  договір, додаток  № 1 до кредитного договору,  договір про відкриття  картрахунку та  обслуговування  платіжної картки «мікрокредит», договір поруки, укладений між Банком та  ОСОБА_2  договір поруки, укладений між Банком та ОСОБА_3  повідомлення  відповідачам про добровільну   сплату  заборгованості   за кредитним договором.

      Суд, вислухав представника позивача та дослідивши  надані позивачем докази на підтвердження  позову, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

    Судом було встановлено, що дійсно 04 липня 2008 року ВАТ  ЗАТ КБ «ПриватБанк»  в особі  Дніпродзержинської філії та відповідачем ОСОБА_1 був укладений  кредитний договір  за НОМЕР_1  відповідно до якого   позивач надав  позичальнику  ОСОБА_1 грошові кошти в сумі  6000 доларів США на споживчі  цілі  строком до 25 грудня 2009 року (а.с. 10-11 – кредитний договір), а  позичальник ОСОБА_1 отримала від Банку вищевказані кредитні ресурси, та взяла на себе зобов’язання  повернути  отриманий кредит  та сплатити   відсотки, винагороду у встановлені даним договором  терміни  відповідно до графіку погашення кредиту та відсотків, але не пізніше  25 грудня 2009 року (Додаток № 1 до кредитного  договору – а.с. 12).

    Відповідно до  п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 кредитного  договору, за користування кредитом у період з  дати  зачислення  коштів на картковий  рахунок до дати погашення  кредиту, а також Графіку  погашення  кредиту та відсотків, позивальник  повинна була сплачувати відсотки  в розмірі 24 процентів річних,  і сплата відсотків повинна була здійснюватися  не пізніше 28 числа кожного поточного місяця відповідно  до  вищевказаного графіку погашення    кредиту та відсотків, і щомісячна загальна сума внеску  становила 403 доларів США.

    Згідно п. 5.1 кредитного договору  при порушення   позичальником  будь-якого із зобов’язань  по сплаті відсотків за користування кредитом, строків повернення  кредиту, позичальник зобов’язалася  сплачувати Банку  за кожний випадок  порушення пеню в розмірі 0,2 відсотки від суми простроченого  платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня.

Для забезпечення сплати (повернення)  кредиту  позивачем 04 липня 2008 року з відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки НОМЕР_2  відповідно до якого  відповідач ОСОБА_2, яка діяла  на підставі власної  волі, взяла на себе обов’язок  відповідати  за зобов’язаннями ОСОБА_1, що випливають із Кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов’язань  за кредитним договором   позивачем одночасно  04 липня 2008 року з відповідачем  ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 237153/2,  відповідно до якого  відповідач ОСОБА_3, яка діяла  на підставі власної  волі, взяла на себе обов’язок  відповідати  за зобов’язаннями ОСОБА_1, що випливають із Кредитного договору

Але  відповідач   ОСОБА_1 порушила  умови кредитного договору, порушив  графік погашення кредиту, і  станом на  18 січня  2009 року  заборгованість за кредитом договором  склала 5067,41 доларів США, що становить 39019,06 грн.,  яка складається із заборгованості  за кредитом в сумі 4858,24 доларів США, що складає 37408,45 грн., заборгованості  за відсотками  в сумі 201,89 доларів  США, що складає 1554,55 грн.,  заборгованості  за пенею за несвоєчасне виконання зобов’язань  в сумі 7,28 доларів США, що складає  56,06 грн., що підтверджується  розрахунком заборгованості, наданим позивачем, яка підлягає стягненню на користь позивача ( а.с. 14 -16).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова  установа (кредитодавець) зобов’язується надати  грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути  кредит та сплатити  проценти.

Зобов’язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору ( ст. 526 ЦК України). Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)- ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання  або одностороння  зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Судом встановлено, що у добровільному порядку відповідач  ОСОБА_1  свої  зобов’язання за  кредитним договором  не виконала,   порушила   графік  погашення кредиту, суму кредиту   та відсотки не сплачує, тобто  фактично  відмовилася від виконання  своїх зобов’язань, що  суперечить  чинному  цивільному законодавству.

    Відповідно до  ст. 533 ЦК України за договором поруки  поручитель поручається перед кредитором  боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення  зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник   та  поручитель  відповідають  перед  кредитором, як солідарні  боржники, якщо договором  поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ст. 554 ЦК України ). Поручитель відповідає  перед кредитором  у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату  процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

    В зв’язку з тим, що  відповідачі  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  відповідно до договорів поруки  взяли на себе обов’язок  відповідати за зобов’язаннями  ОСОБА_1, що випливають  із кредитного договору від 04 липня 2008 року,  суму  заборгованості за  кредитним договором, що був укладений між  позивачем та ОСОБА_1, та за нарахованими  відсотками і пенею  належить стягнути у солідарному порядку з усіх відповідачів у справі, так як  відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників)  кредитор має право вимагати  виконання обов’язку часткового або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо.

    Тому суд  доходить до висновку, що  з відповідачів на користь позивача належить солідарно  стягнути  суму  заборгованості  за кредитним договором  в сумі 39019,06 грн.

Належить  солідарно стягнути з відповідачів і судові витрати, які складаються із судового збору  в сумі 390,20 грн. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення процесу в сумі 30 грн., так як відповідно до ст. 88 ЦПК України  стороні, на користь  якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На підтвердження  понесених витрат позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору  в сумі 390,20 грн., та платіжне доручення про сплату  витрат на інформаційне-технічне забезпечення процесу розгляду цивільної справи в сумі 30 грн. ( а.с. 1, 2)

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214 -215, 224 -226 ЦПК України, ст. 525, 526, 530, 533, 554,  651,  1054 Цивільного кодексу України,

                        ВИРІШИВ:

Позов Закритого  акціонерного товариства  комерційний банк «Приватбанк»  в особі Дніпродзержинської філії  до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за кредитним договором   та договорами   поруки, задовольнити у повному обсязі.

    Стягнути солідарно  з ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3  на користь Закритого  акціонерного  товариства  Комерційного банку «ПриватБанк» в особі Дніпродзержинської філії заборгованість  за сумою кредиту  в розмірі 37408,45 грн.,  заборгованість  за відсотками в розмірі  1554,55 грн., заборгованість за пенею за несвоєчасне виконання зобов’язань  за кредитним договором в розмірі 56,06 грн., а всього стягнути  39 019,06 грн. (тридцять дев’ять  тисяч дев’ятнадцять) грн..  06 коп.

Стягнути солідарно  з солідарно  з ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3  на користь Закритого  акціонерного  товариства  Комерційного банку «ПриватБанк» в особі Дніпродзержинської філії судові витрати – судовий збір в сумі 390,20 грн. (триста дев’яносто) грн.. 20 коп.  та витрати на інформаційне-технічне забезпечення процесу в сумі 30 (тридцять) грн.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне  оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою згодою відповідача, поданою протягом  десяти днів з дня отримання його копії.

        Суддя:                             С.М. Алькова