ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 2а-199/09
24 вересня 2009 р. Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі:
головуючого судді Костенко В.В.
при секретарі судового засідання: Кулагіній І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,-
встановив:
В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, уточнивши 15.07.2009 року позовні вимоги, позивачка посилається на ті обставини, що відповідно до ст.1 Закону України № 2195 1У від 18.11.2004 року „ Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни та на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на виплату щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком . У 2006-2007 роках така допомога їй не виплачувалася, а у 2008 та 2009 роках була виплачена не у повному обсязі.
Позивач вважає, що районним управлінням Пенсійного Фонду України порушені її права на отримання соціальної допомоги. З зазначеного питання вона зверталася до відповідача, але їй було відмовлено у проведені доплати надбавки до пенсії.
Позивач просить поновити їй пропущений строк звернення до суду , оскільки про порушення прав їй стало відомо тільки у березні 2009 року від знайомих, вона є малозабезпеченою, пресу майже не читає, у зв”язку із недостатністю коштів на її придбання, а про існування „ Коституційного вісника”, взагалі, взнала тільки від адвоката при написанні позову.
Позивач також просить визнати протиправними дії відповідача, здійснити перерахунок відповідачем щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі 30%, передбаченої Законом України „ Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з січня 2006 року по червень 2009 року включно в сумі 4489,5 грн. та зобов'язати відповідача надалі здійснювати виплати їй надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
У судове засідання позивач не з”явилася, подала до суду 24.09.2009 року письмову заяву про те, що підтримує заявлені вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за її відсутністю.
Представник відповідача також не з”явився до суду, подав 23.09.2009 року письмову заяву про розгляд справи в письмовому провадження за його відсутності. Позовні вимоги не визнає.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.7) та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року, та є пенсіонером за віком, що підтверджується посвідченням (а.с.5).
Згідно статті 6 Закону №2195-1У дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Позивач ОСОБА_1 у 2006-2007 роках не отримувала вищеназвану надбавку до пенсії, а почала її отримувати тільки з 01.01.2008 року, що підтверджується наданою відповідачем на вимогу суду довідкою за № 1891 от 14.08.2009 року.
До суду за захистом порушеного права позивач звернулася в квітні 2009 року та просить поновити їй строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» №1931-ХП від 6 грудня 1991 року (з наступними змінами) сума пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
До того ж, позивач є особою похилого віку, крім пенсії не отримує інших доходів та не має можливості купувати спеціальні юридичні видання, у зв”язку з чим, суд вважає , що встановлений ст.99 КАС України річний термін звернення до суду пропущений нею з поважних причин та підлягає поновленню.
Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачу у 2006 році, суд виходить з наступного.
Дію статті 6 цього Закону було зупинено на 2006 рік відповідно п.17 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року № 3235-ІУ.
Проте, Законом України від 22 березня 2006 року №33 67-1V "Про внесення змін до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було внесено зміни та виключено п.17 ст.77 зазначеного закону.
Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня, тобто 2 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Але Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії "дітям війни".
Згідно довідки відповідача, підвищення пенсії позивачу у 2006-2007 роках як "дитині війни" не здійснювалося.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача, які стосуються вимог про донарахування та виплату надбавки до пенсії у 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на законі.
Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, суд виходить з наступного.
Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 закону України № 2195-ІУ.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно були зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року - були відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, №1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 №489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Крім того, згідно ч.2 ст.85 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" від 5.11.91 р. №1788-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.
Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:за липень - [(406 грн.+1%) х 30%] : 31 х 23 дня = 123,02 : 31 х 23 = 91,27 грн.;за серпень - вересень [(406 грн.+1%) х 30%] х 2 міс. =
(410,06 х 30%) х 2 = 123,02 х 2 = 246,04 грн.; жовтень-грудень [(411 грн. + 1%) х 30%] х 3 =415,11 грн. х 30% х З = 124,53 грн. х 3 = 373,59 грн., а всього за 2007 рік необхідно донарахувати 710,90 грн.
Доводи відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як "діти війни" не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій "дітей війни" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян - є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.
Суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. І тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, суд виходить з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VI "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України №2195-IV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.
Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" N 107-УІ від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІУ в новій редакції.
Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІУ.
Ст. 58 ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах:
травень- (481 грн. х 30%): 31 х 10= 144,3 :31 х 10= 46,55грн.;
червень- 481грн. х 30% = 144,3 грн.
липень - вересень (482 грн. х 30%) х 3 міс. = 144,6x3 =433,80 грн.;
жовтень-грудень (498 грн. х 30%) х 3 міс. = 149,40 х 3 = 448,2 грн.
а всього за 2008 рік необхідно було нарахувати та виплатити - 1072,85 грн.
Підлягають також задоволенню і вимоги щодо підвищення пенсії і за період січень- червень 2009 року, оскільки вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.
Відповідно до вимог ст. 54 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" № 835-VI від 26.12.2008 встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто цей розмір складає 498 грн.
Таким чином, під час розрахунку за січень- серпень 2009 року необхідно застосовувати вищезазначений розмір. Тоді, розмір підвищення пенсії позивача як "дитині війни" буде наступний: з 01січня до 31.08.2009 року (498 грн. х 30%) х 8 = 1195,20 грн.
Таким чином, суд вважає, що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що "дітям війни" (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня - 48,1 гри., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня - 49,8 грн., бо ці положення протиречать Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.
Згідно довідки № 1891 від 14.08.2009 року, виданої УПФУ в Дзержинському районі міста Кривого Рогу у 2006 та 2007 роках виплати надбавки до пенсії як дитині
війни позивачці не здійснювалися, а з 22.05.2008 року, тобто з моменту, коли на підставі рішення Конституційного суду України в неї виникло право на отримання вищеназваної надбавки в розмірі , передбаченої ст. 6 Закону №2195-1У, їй було виплачено : у травні- червні 2008 року по 48,10 грн. щомісячно , в липні-вересні по 48,20 грн. щомісячно, у жовтні-грудні 2008 року по 49,80 грн.). Починаючи 01.01.2009 року по 31.08.2009 року позивачці виплачувалася надбавка по 49,80 грн. щомісячно.
Суд вважає за можливе вирішити спір по суті з метою захисту прав позивача, їх відновлення, недопущення судової тяганини та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за січень- серпень 2009 року, тобто на час винесення рішення суду, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період позивачу у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону або не виплачена.
Суд не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись па відсутність коштів, як на підставу невиконаний своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.
Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження па підставі н. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено па відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Суд , між тим, вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про покладення зобов"язання на відповідача здійснювати у подальшому виплати надбавки у встановлених ст. 6 вищеназваного Закону розміру, оскільки порядок та підстави нарахування допомоги можуть бути змінені законодавством, тому суд не може застосувати такий спосіб захисту прав на майбутнє, як визначення обов"язку суб"єкта владних повноважень здійснювати виплати у конкретному розмірі.
Крім того, суд вважає, що не можуть бути задоволені вимоги про стягнення з відповідача сум недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни, оскільки Управління ПФУ у Дзержинському районі м.Кривого Рогу здійснює зазначені виплати в межах кошторису та перерахованих із Держаного бюджету України сум.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного (або відповідного місцевого) бюджету України. Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, отже суд вважає, що на користь позивачки підлягає стягненню сума судового збору 1 грн.70 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,9,10,11,17,69-72,86,94,99,100, 128,160-162,167,186,254 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Заявлений адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року , за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня - по 31 серпня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком -неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 01 січня по 31 серпня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
У задоволені позовних вимог щодо перерахунку та виплати підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за 2006 рік, за період з 1 січня по 9 липня 2007 року, за період з 1 січня по 22 травня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, стягнення недоплачених сум та покладення зобов”язання здійснювати у подальшому зазначені виплати в конкретних розмірах - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь позивачки ОСОБА_1 понесені нею судові витрати пропорційно частині задоволених на її користь вимог в сумі 1 грн.70 коп.
Відповідно до ст.186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання- після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду у повному обсязі виготовлена 29 вересня 2009 року.
Суддя Костенко В.В.