КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2017 р. справа№ 910/14904/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Палій Ю.В.

відповідача - не з'явились

третьої особи - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"

на рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 р.

у справі № 910/14904/16 (суддя - Сташків Р.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний будівельний холдинг"

про стягнення 40231,19 грн

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулось з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" про стягнення 40 231,19 грн за самовільно спожиту електроенергію.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.09.2016 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний будівельний холдинг".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 р. у справі № 910/14904/16 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 р., Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про повну відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що акт про порушення правил користування електроенергією складений позивачем з порушенням вимог закону, між відповідачем та третьою особою існує договір, по якому за безоблікове споживання електроенергії повинна відповідати саме третя особа. Також відповідач посилається на недоведеність позивачем факту безоблікового споживання електроенергії саме з боку відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 р. було порушено апеляційне провадження у справі № 910/14904/16, а розгляд справи призначено на 14.02.2017 р.

В засідання суду, призначене на 14.02.2017 р., представники відповідача та третьої особи не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання цих представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

26.06.2007 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (далі - постачальник) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (далі - споживач) було укладено договір № 71275, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Перевіркою, проведеною 16.02.2016 р., уповноваженими представниками позивача зафіксовано порушення відповідачем статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, зокрема, виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з метою безоблікового споживання електричної енергії, адреса об'єкту: м. Київ, вул. Дорогожицька,15 (3 МАФи).

За результатом вказаної перевірки повноважними представниками позивача було складено Акт № 43035 про порушення Правил користування електричною енергією від 16.02.2016 р.

Акт містить зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти Правил користування електричною енергією та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

24.03.2016 р. відбулось засідання комісії по розгляду Акта про порушення № 43035 від 16.02.2016 р., за результатами якого складено протокол № 708 від 24.03.2016 р.

Так, комісією було встановлено, що споживач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва на об'єкті МАФ «Шаурма», МАФ «Сластішка», МАФ «Фрукти і овочі» за адресою: вул. Дорогожицька, 15 порушив Правила користування електричною енергією, Закон України «Про електроенергетику» та самовільно підключив струмоприймачі МАФ до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем ПВС 2+2х6 мм.кв від ГРЩ ж/будинку 15 по вул. Дорогожицькій, 15 до струмоприймачів МАФ з метою безоблікового споживання електроенергії.

Згідно з розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку, нарахування по акту складає 40 231,19 грн.

Спір у справі виник у з'вязку з тим, що відповідач, на думку позивача, самовільно підключив струмоприймачі до електричної мережі, поза розрахунковими засобами обліку з метою безоблікового споживання електричної енергії, внаслідок чого позивачем було нараховано 40 231,19 грн за самовільно спожиту електроенергію.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією (затв. постановою НКПРЕ України від 31 липня 1996 року № 28).

Пунктом 1.3 вказаних Правил передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

За змістом ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У пункті 1.2 Правил користування електричною енергією дано визначення споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Відповідно до п. 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 р. № 3-38гс11.

Як вбачається з п. 7 Акту про усунення порушення Правил користування електричною енергією № 43035 від 16.02.2016 р., споживання електричної енергії за адресою: вул. Дорогожицька, 15 відбувалось без дозволу позивача, представниками якого було вжито заходів щодо повного відключення від електропостачання даних об'єктів.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

У відповідності до п. 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками позивача (постачальника електричної енергії/електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення було визначено обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформлено протоколом № 708 від 24.03.2016 р. Комісія була створена постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) та складалася з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії; споживач (відповідач) був повідомлений про час і дату засідання комісії, його представник ОСОБА_3 приймав участь у розгляді комісією Акта порушення та ознайомився з повним текстом протоколу засідання комісії, про що розписався на протоколі 24.03.2016 р. Разом з протоколом споживачу було вручено розрахунок величини вартості, розрахунковий документ для оплати та роз'яснено його право щодо можливості оскарження рішення комісії в суді, про що містяться відомості у підписаному відповідачем протоколі.

Відповідно до п. 6.42 Правил користування електричною енергією рішення комісії набрало чинності з дня вручення протоколу споживачу.

Також, в матеріалах справи відсутні докази оскарження споживачем рішення комісії, оформленого протоколом № 708 від 24.03.2016 р.

Отже, як вже було встановлено вище, перевіркою, проведеною 16.02.2016 р., уповноваженими представниками позивача було виявлено самовільне підключення струмоприймачів відповідача до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з метою безоблікового споживання електричної енергії, адреса об'єкту: м. Київ, вул. Дорогожицька,15 (3 МАФи), у зв'язку з чим повноважними представниками позивача було складено Акт про порушення Правил користування електричною енергією № 43035.

Комісія, згідно з оформленим протоколом № 708 від 24.03.2016 р. вирішила нарахування за Актом провести згідно з п. 2.9, та за формулою 2.7 "Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ", яка затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562 за період з 17.08.2015 р. по 16.02.2016 р., потужність самовільного підключення Р = 9,90 кВт, режим роботи: 12 годин на добу, 7 днів на тиждень.

Згідно з розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору), нарахування Акту склало 40 231,19 грн.

Розрахунок заборгованості колегією перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним.

Відповідно до п. 6.43 Правил користування електричною енергією споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Як передбачено ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. За приписами ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки відповідач не є енергопостачальною організацією, то він не має можливості повернути позивачу електричну енергію в натурі, яку спожив без договору, тому він повинен відшкодувати її вартість.

Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 р. № 15/147/10.

Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення 40 231,19 грн за самовільно спожиту електроенергію, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що Акт з його боку не підписаний уповноваженою особою, а тому відсутні правові підстави для сплати нарахованої суми боргу, колегія вважає необгрунтованими, оскільки вказаний Акт підписаний трьома уповноваженими представниками позивача (постачальника електричної енергії/електропередавальної організації).

Також, всупереч запереченням відповідача, відповідно до Правил користування електричною енергією, дійсність акту не ставиться у залежність від виклику його представників для прийняття участі у перевірці, оскільки, як було встановлено вище судом, Акт є дійсним відповідно до п. 6.41 Правил користування електричною енергією, так як підписаний трьома уповноваженими представниками позивача.

Стосовно посилання скаржника на наявність між ним та ТОВ "Індустріальний будівельний холдінг" укладеного договору № 26 від 11.01.2016 р. про надання послуг з утримання будинків, споруд, об'єктів благоустрою та прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону "Дегтярівська", Шевченківського району міста Києва, згідно з п. 3.2.19 якого, ТОВ "ІБХ" зобов'язалося організовувати експлуатацію електротехнічного обладнання житлових будинків згідно вимог ПУЕ, ПБЕЕС, Правил користування приладів обліку споживання електричної енергії, а у разі недотримання зазначених вимог - нести відповідальність згідно чинного законодавства, та у випадку недотримання зазначених правил та виявлення самовільно підключених споживачів - відшкодовувати всі збитки та сплачувати штрафні санкції за власні кошти, колегія зазначає наступне.

Так, питання виконання сторонами договору № 26 від 11.01.2016 р. взятих ними на себе зобов'язань - є питаннями виключно правовідносин між цими сторонами щодо належного чи неналежного виконання ними своїх зобов'язань, та зобов'язання ТОВ "ІБХ" відшкодувати збитки, завдані неналежним виконанням ним умов договору не звільняє відповідача від покладеного на нього в силу закону зобов'язання відшкодувати вартість спожитої ним безоблікової електроенергії.

Щодо посилання відповідача на те, що він не є споживачем безоблікової енергії, оскільки не має жодного відношення до тих трьох МАФів, до яких згідно Акту підведено струм та якими фактично здійснюється безоблікове споживання, колегія суддів зазначає, що зі схеми самовільного підключення та схеми з акта розмежування меж балансової належності електромереж вбачається, що підключення, від якого відбувається безоблікове споживання, було здійснено поза межею балансової належності позивача та у межах балансової належності електромереж відповідача, тому за відсутності доказів споживання іншими особами споживачем у розумінні Правил користування електричною енергією є саме відповідач. Крім того, саме відповідач зобов'язаний слідкувати за своїми електромережами і не допускати самовільного підключення з боку невідомих осіб.

Так, відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергію" безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність, зокрема, за порушення правил користування електричною енергією.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Крім того, в процесі розгляду даної справи, судовою колегією було встановлено, що в рішенні Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 р., зокрема, у резолютивній частині, було допущено описку в сумі стягнення, а саме: замість 40 231,19 грн, як встановлено в мотивувальній частині цього рішення, вказано 40 213,19 грн.

Таким чином, вказана описка підлягає виправленню місцевим судом на підставі ст. 89 ГПК України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 р. у справі № 910/14904/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/14904/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран