Єдиний унікальний номер 719/5/17

Номер провадження 2-а/719/3/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року

м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді Луців О.В.,

секретаря Матковської А.О.,

за участю представників відповідача Петряшиної Н.М., Гінгуляка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Новодністровськ, Чернівецької області адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради Чернівецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити поновлення і виплату державних допомог, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2016 року представник позивача ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_4 звернувся в суд із адміністративним позовом до УПСЗН Новодністровської міської ради Чернівецької області, в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо незаконного припинення виплати позивачу починаючи з 01.05.2015 року державної допомоги при народженні дитини та допомоги на дитину як одинокій матері, зобов'язати УПСЗН поновити і здійснити виплату ОСОБА_4, починаючи з 01.05.2015 року державної допомоги при народженні дитини та допомоги на дитину як одинокій матері.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилається на те, що позивач являється одинокою матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.1992 року УПСЗН Новодністровської міської ради Чернівецької області призначило виплату: допомоги при народженні дитини з 01.07.2013 року по 31.07.2019 року; допомоги як одинокій матері з 01.10.2013 року по 31.07.2031 року та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 20.10.2013 року по 28.07.2016 року, що була виключена з 01.07.2014 року згідно ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» № 1166-VІІ від 27.03.2014 року.

В своїх поясненнях представник позивача вказав, що позивач дізналась про припинення виплат соціальних допомог в травні 2015 року від працівників банку, які повідомили їй, що УПСЗН Новодністровської міської ради Чернівецької області припинило перерахування ОСОБА_4 грошових коштів. Однак позивач сприйняла припинення цих виплат лише як помилку відповідача.

В подальшому, 19.08.2016 року ОСОБА_4 звернулась із двома письмовими заявами до відповідача з проханням пояснити причини припинення виплати державних допомог при народженні дитини і як одинокій матері та відновити їх виплату з моменту припинення. Однак, у своїй відповіді УПСЗН Новодністровської міської ради Чернівецької області вказало, що у зв'язку з припиненням діяльності відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Новодністровськ, Чернівецької області з 01.05.2015 року усі виплати через цю банківську установу були припинені, тому за пропозицією головного державного соціального інспектора управління прийнято рішення від 28.04.2015 року про припинення виплати позивачу з 01.05.2015 року державних допомог при народженні дитини та на дітей одиноким матерям.

26 жовтня 2016 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до відповідача з повторною заявою про поновлення виплати незаконно припинених з 01.05.2015 року державних допомог при народжені дитини і як одинокій матері, додавши при цьому до заяви картки реквізитів для проведення переказу коштів на рахунок, операції за якими здійснюються з використанням платіжної картки в установі АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10025/0180 - Чернівецьке обласне управління м. Новодністровськ, Чернівецької області. Проте, у відповідь на вищевказану заяву УПСЗН Новодністровської міської ради Чернівецької області зазначило, що поновлення допомоги сім'ям з дітьми регламентовано «Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженим постановою КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» № 1751 від 27.12.2001 року, відповідно до абз. 33 п. 13 якого - виплата допомоги при народженні дитини поновлюється у разі коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною, звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою, а тому у зв'язку із відсутністю такої заяви від ОСОБА_4 за період з 01.05.2015 року до 01.05.2016 року, поновити її виплату з 01.05.2015 року, не має законодавчих підстав. Також з цієї підстави ОСОБА_3 відмовлено у призначенні допомоги позивачу на дітей одиноким матерям.

Представник позивача вважає дії УПСЗН Новодністровської міської ради Чернівецької області неправомірними, оскільки посилання відповідача на незаконні підстави та «Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затверджений постановою КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» № 1751 від 27.12.2001 року, не мають до даної ситуації ніякого відношення.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача понесені позивачем та її представником судові витрати на правову допомогу і витрати, що пов'язані із прибуттям до суду.

Петряшина Н.М. просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмовому запереченні, а саме. Посилалась на те, у зв'язку із припиненням діяльності Новодністровського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» у квітні 2015 року усі отримувачі державних допомог попереджені про потребу у виборі іншої банківської установи, а тому за відсутності зв'язку за вказаним ОСОБА_4 номером телефону, який використовувався з метою надання цієї інформації, 27.04.2015 року здійснено обстеження матеріально-побутових умов сім'ї позивача і встановлено, що ОСОБА_4 разом з дітьми за вказаною адресою не проживає, про що складено акт від 28.04.2015 року. Підстави невиконання позивачем п. 52 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого постановою КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» № 1751 від 27.12.2001 року дали право на застосування абз. 7 ч. 9 п. 11 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.1992 року в редакції від 01.02.2015 року. Крім того, ОСОБА_4 у 2015 році звернулась до АТ «Райффайзен Банк Аваль» про припинення виплат, але не з'ясувала дані обставини в УПСЗН Новодністровської міської ради Чернівецької області. За усною інформацією позивач тривалий час знаходилась за межами України, а тому не була обізнана про обов'язок надати інший рахунок в банку.

Додала, що, зважаючи на відсутність станом на 01.05.2016 року заяви від ОСОБА_4 про поновлення виплати допомоги при народженні дитини, законодавчих підстав для поновлення цих виплату після 01.05.2016 року немає, оскільки сплив 12-місячний термін звернення із заявою про поновлення.

Стосовно поновлення виплати допомоги на дітей одиноким матерям УПСЗН Новодністровської міської ради Чернівецької області, обгрунтовувала свої доводи абз. 1 п. 55 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого постановою КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» № 1751 від 27.12.2001 року та постановою КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» № 1181 від 25.12.2015 року, якою внесено зміни до п. 34 вищевказаного нормативно-правового документу, згідно положень яких ОСОБА_4 не виконала умови п. 52 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого постановою КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» № 1751 від 27.12.2001 року з 01.01.2016 року, що в свою чергу не дає підстав відповідачу для виплати допомоги на дітей одиноким матерям за минулий з моменту призначення час та її поновлення з 01.01.2016 року.

Відтак, УПСЗН Новодністровської міської ради Чернівецької області вважає свої дії правомірними, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

Представник УПСЗН Гінгуляк О.М. також заперечував стосовно задоволення позову та пояснив, що позивач при зверненні до відповідача із заявою про призначення державних допомог зобов'язувалась у 3-денний термін повідомити Управління про всі зміни, що можуть вплинути на право отримання допомоги одинокій матері, в тому числі про зміну місця проживання. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 даного обов'язку, відповідні виплати державних допомог були припиненні та не могли проводитись в подальшому.

Окрім того, Гінгуляк О.М. посилався на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 18.08.2008 року №558/5/75-08, згідно якого управління праці та соціального захисту населення мають право виявляти факт довготривалої відсутності сім'ї за адресо, за якою призначено допомогу, шляхом складення відповідних актів, що є підставою для подання керівнику органу, що призначив допомогу при народженні дитини, пропозицій щодо припинення її виплат.

Вважав, що здійсненні представником позивача судові витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки документи, надані ОСОБА_3 на підтвердження здійснення таких витрат, за своїм змістом і формою є незрозумілими.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази в їх сукупності, повно та всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Порядок надання матеріальної підтримки сім'ям з дітьми регламентовано Законом України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 року (надалі Постанова №1751).

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_5 та відповідно до ст. 18-1 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.1992 року має статус одинокої матері.

Управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради Чернівецької області призначило позивачу наступні державні допомоги, а саме: допомогу при народженні дитини з 01.07.2013 року; допомогу як одинокій матері з 01.10.2013 року; допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 20.10.2013 року, яка була виключена з 01.07.2014 року згідно ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» № 1166-VІІ від 27.03.2014 року.

03 квітня 2015 року відповідач отримав лист від начальника Новодністровського відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому йшла мова про те, що з 27.04.2015 року необхідну взаємодію з УПСЗН буде здійснювати Базове відділення Чернівецької Дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» для чого необхідно надсилати на електронну адресу банку відомості в електронному форматі та листи, пов'язані з процесом зарахування пенсії та грошової допомоги (а.с. 52).

14 липня 2015 року виконавчий директор Чернівецької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до директора Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації із листом, в якому повідомив, що Банком буде здійснена міграція всіх клієнтських рахунків Чернівецької обласної дирекції на баланс Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», а з 20.07.2015 року кошти для зарахування пенсії та грошової допомоги необхідно перераховувати на нові реквізити, що були додані до листа (а.с.53).

27 квітня 2015 року комісією у складі начальника служби у справах дітей, інспектора УПСЗН, директора НМЦСССДМ та фахівця НМЦСССДМ було складено акт обстеження матеріально-побутових умов (а.с. 77) ОСОБА_4, яка проживає за адресою АДРЕСА_1. В даному акті зроблено висновок про те, що при обстеженні фактичного місця проживання позивача з її трьома дітьми встановлено відсутність зазначених осіб за місцем реєстрації.

28 квітня 2015 року головний державний соціальний інспектор Петряшина Н.М. надала начальнику УПСЗН Новодністровської міської ради пропозицію прийняти рішення про зупинення з 01.05.2015 року виплат допомоги на дитину одинокій матері ОСОБА_4 на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 27.04.2015 року, неможливістю перерахування допомоги на дитину одинокій матері ОСОБА_4 у зв'язку з припиненням діяльності АТ «Райффайзен Банк Аваль» на території м. Новодністровськ (а.с. 78) та пропозицію прийняти рішення про припинення виплати допомоги при народженні дитини з 01.05.2015 року позивачу на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 27.04.2015 року, неможливістю перерахування допомоги на дитину одинокій матері ОСОБА_4 у зв'язку з припиненням діяльності АТ «Райффайзен Банк Аваль» на території м. Новодністровськ (а.с. 79).

В цей же день начальником Управління було прийнято рішення про припинення виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_4 з 01.05.2015 року на підставі абзацу 17 ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року та пропозиції головного державного соціального інспектора УПСЗН від 28.04.2015 року (а.с. 80) та рішення про зупинення виплати допомоги на дитину одинокій матері ОСОБА_4 з 01.05.2015 року у зв'язку з відсутністю можливості щомісячної виплати допомоги на дітей одиноким матерям, згідно п. 52 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 року №1751, пропозиції головного державного соціального інспектора УПСЗН від 28.04.2015 року (а.с. 81).

19 серпня 2016 року позивач звернулась із заявами до відповідача стосовно причин припинення виплати допомог та відновлення їх виплати (а.с. 85-86) і отримала відповідь № 1273 від 08.09.2016 року, згідно якої виплату допомог при народженні дитини та одиноким матерям припинено з 01.05.2015 року у зв'язку із припиненням діяльності Новодністровського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с.14).

13 вересня 2016 року відповідач надіслав відповідь на звернення ОСОБА_4 (а.с. 87-88) із роз'ясненням причин припинення (зупинення) їй державних допомог, який позивач не отримала (а.с. 89).

В подальшому, 26.10.2016 року представник позивача звернувся із повторною заявою до УПСЗН Новодністровської міської ради Чернівецької області та отримав відповідь № 1563 від 07.11.2016 року, відповідно до якої у зв'язку із відсутністю заяви ОСОБА_4 з 01.01.2016 року по даний час щодо призначення допомоги одиноким матерям, підстави продовжувати її виплату відсутні. Також у вказаній відповіді містились подібні положення стосовно відмови відповідача з приводу поновлення виплати державної допомоги при народженні дитини, а саме у зв'язку із відсутністю звернення позивача протягом року після припинення виплати цієї допомоги, зокрема з 01.05.2015 року до 01.05.2016 року, законодавчих підстав для поновлення для її виплати немає.

14 лютого 2017 року ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області було поновлено строк звернення до суду представнику позивача та відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав, передбачених ст. 100 КАС України.

Частиною 1 ст. 1 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.1992 року (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон № 2811-XII) передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно ст. 10 Закону № 2811-XII допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з

дитиною.

Відповідно до п. 10 Постанови №1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою

створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Отже, як вбачається із визначення поняття допомоги при народженні дитини, остання має цільовий характер, у зв'язку з чим абз. 21-22 п. 13 Постанови №1751 передбачено, що контроль за цільовим використанням державної допомоги

здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади, в межах повноважень. У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Частиною 9 ст. 11 Закону № 2811-XII (в редакції, чинній на час прийняття рішення про припинення виплат) передбачено, що виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини, у разі виникнення інших обставин.

За змістом п. 13 Постанови № 1751 від 27.12.2001 року, виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги; виникнення інших обставин. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу. У випадках, передбачених абзацами двадцятим - двадцять сьомим цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади. Виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами двадцятим - двадцять сьомим, двадцять дев'ятим і тридцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

За таких обставин, у випадку тривалої відсутності матері за місцем реєстрації, в тому числі у зв'язку перебуванням за кордоном, УПСЗН не може перевірити цільове використання допомоги при народженні дитини, відтак, на думку суду, може припинити виплату такої допомоги з цих підстав.

Дана позиція суду узгоджується також із роз'ясненнями Департаменту державного соціального захисту населення Міністерства праці та соціальної політики України, наданими в листі №558/5/75-08 від 18.08.2008 року, із змісту якого випливає, що обов'язковою умовою призначення допомоги при народженні дитини як громадянам України, так і іноземцям, являється реєстрація та проживання на території України з метою контролю за використанням коштів державної допомоги.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно прийняв 28.04.2015 року рішення про припинення виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_4 з 01.05.2015 року з підстав відсутності останньої за місцем реєстрації, з огляду на складений акт обстеження матеріально-побутових умов від 27.04.2015 року. Окрім того, представник позивача сам визнав ту обставину, що позивач постійно знаходиться за кордоном з 2013 року і час від часу приїжджає на Україну.

Оскільки ОСОБА_4 звернулась про поновлення виплат зі спливом 12-місячного строку з моменту припинення виплат державної допомоги при народженні дитини, відмова відповідача у поновленні виплат такої допомоги була законною, відтак в задоволенні адміністративного позову в цій частині слід відмовити.

Разом з тим, суд вважає помилковим твердження УПСЗН щодо неможливості здійснення виплат державної допомоги при народженні дитини через закриття відділення банку в м. Новодністровськ як одну з законних підстав для прийняття рішення про припинення допомоги, внаслідок наступного.

Так, під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_4 отримувала державні допомоги на рахунок у відділенні АТ «Раффайзен Банк Аваль» у м. Новодністровськ, що підтверджується заявою позивача (а.с. 75), який, як стверджував представник ОСОБА_3 та не заперечувала представник Петряшина Н.М., був картковим.

Відповідно до п. 4 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» №1596 від 30.08.1999 року виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за місцем проживання одержувачів у населених пунктах, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).

Згідно п. 16-17 даної Постанови №1596, якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв'язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку.

Орган Пенсійного фонду та орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги також на підставі оприлюдненого в установленому порядку рішення конкурсної комісії про припинення банком виконання функцій уповноваженого банку.

Якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються з використанням платіжної картки, строк дії якої перевищує один рік, орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення щороку забезпечує ідентифікацію та верифікацію особи шляхом обов'язкового пред'явлення одержувачем особисто паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання.

Якщо ідентифікація та верифікація особи не відбулася протягом року, орган Пенсійного фонду та орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку і проводить виплату через національного оператора поштового зв'язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку.

Уповноважений банк зобов'язаний забезпечити за бажанням одержувача видачу належних йому сум пенсії та грошової допомоги як безпосередньо у банку, так і з доставкою одержувачу додому у зручний для нього час, що обумовлюється договором між уповноваженим банком та одержувачем. (п. 21 Постанови №1596)

Аналіз вищенаведених положень дозволяє зробити суду висновки про те, що закриття відділення банку без закриття карткового рахунку не створює перешкод для отримання державних допомог, з огляду на те, що картковий рахунок не закритий, УПСЗН може проводити виплату через національного оператора поштового зв'язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку, банк АТ «Райффайзен Банк Аваль» не втратив статусу уповноваженого банку і згідно п. 21 Постанови №1596 саме на уповноважений банк покладається обов'язок забезпечення отримання державних виплат.

При цьому, суд вважає, що відповідач на підставі листа банку від 02.04.2015 року (а.с. 52) помилково допускав, що здійснення виплат технічно неможливе через АТ «Райффайзен Банк Аваль», оскільки із змісту самого листа вбачається, що банк якраз підтверджує технічну можливість здійснення документообігу для обслуговування клієнтів банку, в тому числі позивача, враховуючи закриття відділення у м. Новодністровськ.

Внаслідок таких безпідставних та передчасних висновків УПСЗН, на думку суду, останнє протиправно вимагало від позивача виконання обов'язку щодо надання нових реквізитів рахунку в іншому банку, відділення якого знаходилось у м. Новодністровськ.

Згідно п. 33 Постанови №1751, відповідно до статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Як вбачається із визначення поняття державної допомоги одиноким матерям, остання призначається в силу наявності статусу одинокої матері і, на відміну від допомоги при народженні дитини, немає вимоги щодо цільового використання, що узгоджується також із відсутністю такої підстави для припинення чи зупинення виплати як «нецільове використання коштів державної допомоги одиноким матерям».

Стаття 18-4 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.1992 року визначає, що виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини. У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Аналогічні положення містяться в п. 36 Постанови № 1751, в якій також зазначено, що виплата допомоги зупиняється на підставі поданих обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом об'єднаної територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

На думку суду, вищенаведений перелік підстав зупинення виплат допомоги одиноким матерям є вичерпним і не може підлягати розширеному тлумаченню, оскільки порушуватиме права осіб, що отримують таку допомоги.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією України та законами України.

Оскільки, як вже було встановлено судом, допомога одинокій матері ОСОБА_4 була зупинена з 01.05.2015 року у зв'язку з відсутністю можливості щомісячної виплати допомоги через закриття відділення банку та згідно п. 52 Постанови №1751, і така підстава зупинення виплати допомоги відсутня в п. 36 Постанови №1751, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв неправомірне рішення 28.04.2015 року про зупинення виплати допомоги одинокій матері ОСОБА_4

При цьому, суд зауважує, що твердження представника позивача ОСОБА_3 про протиправність саме дій УПСЗН щодо зупинення виплат допомоги одинокій матері є помилковими, так як підставою для зупинення виплати такої допомоги було рішення. Відтак, з метою забезпечення повного захисту порушеного права позивача на отримання допомоги одинокій матері, суд вважає за необхідне згідно ч. 3 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати рішення УПСЗН Новодністровської міської ради від 28.04.2015 року щодо зупинення виплати з 01 травня 2015 року ОСОБА_4 допомоги на дитину як одинокій матері протиправним.

За таких обставин, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача поновити виплати позивачу державної допомоги як одинокій матері з 01.05.2015 року підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд відхиляє доводи представників відповідача про невиконання ОСОБА_4 умови надання нового рахунку в іншому банку, оскільки судом вже було вище зроблено висновок про безпідставність вимагання від позивача реквізитів нового рахунку при умові чинності карткового рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Що стосується необхідності подання ОСОБА_4 з 01.01.2016 року заяви та декларації про доходи для отримання допомоги як одинокій матері, на думку суду, дані твердження УПСЗН мають значення для визначення розміру такої допомоги та можливості отримання її в подальшому, а тому не можуть оцінюватись як підстава для зупинення допомоги одинокій матері.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, витрати, що пов'язані із прибуттям до суду, регламентовано ст.ст. 87, 90-91, 94, 98 КАС України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частина третя цієї статті визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Стаття 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах"встановлює, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до глави 6 КАС України склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, витрат, пов'язаних з прибуттям до суду, входить до предмету доказування в справі.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.

Витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам. Самі лише докази укладення угоди про надання правової допомоги й її оплати не можуть бути підставою для відшкодування цих витрат.

Оскільки представником позивача було надано на підтвердження здійснення ОСОБА_4 витрат на правову допомогу лише договір та розрахунок гонорару без фінансового документа про отримання такого гонорару та погодинного розрахунку наданої правової допомоги, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не надав допустимі докази здійснення витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн., в тому відсутні підстави для стягнення останніх.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 91 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Представником позивача на підтвердження здійснення вищевказаних витрат були надані квитанції на суму 437,81 грн., витрачених на пальне, та 100,11 грн., витрачених на придбання квитка з м. Чернівці до м. Новодністровськ (а.с. 98-99). Однак для визначення розміру витрат пального для прибуття до суду ОСОБА_3 не надав документи про право користування конкретним транспортним засобом та документів, що свідчать про право представника позивача керувати автомобілем. Незважаючи на те, що судом неодноразово роз'яснювалось ОСОБА_3 право надання таких документів для визначення розміру витрат, на думку суду, представник позивача не довів належними і допустимими доказами здійснення витрат, передбачених ч. 1 ст. 91 КАС України, а тому останні стягнуті бути не можуть.

Що стосується квитанції про оплату квитка 01.02.2017 року, суд не бере даний письмовий доказ до уваги, оскільки судове засідання, яке мало відбутись 01.02.2017 року було відкладено за клопотанням представника відповідача і ОСОБА_3 в судове засідання в цей день не з'явився, відтак суд вважає, що витрати здійсненні представником позивача на придбання квитка до м. Новодністровськ 01.02.2017 року відшкодуванню не підлягають.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Однак при поданні позовної заяви представником позивача було сплачено судовий збір за одну позовну вимогу, хоча ОСОБА_3 було заявлено дві позовні вимоги - про визнання неправомірними дій відповідача щодо незаконного припинення виплати позивачу починаючи з 01.05.2015 року державної допомоги при народженні дитини та зобов'язання УПСЗН поновити і здійснити виплату ОСОБА_4, починаючи з 01.05.2015 року державної допомоги при народженні дитини; визнання неправомірними дій відповідача щодо незаконного зупинення виплати позивачу починаючи з 01.05.2015 року державної допомоги на дитину як одинокій матері та зобов'язання УПСЗН поновити і здійснити виплату ОСОБА_4, починаючи з 01.05.2015 року державної допомоги допомоги на дитину як одинокій матері.

У зв'язку з вищенаведеним з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 551,20 грн., який підлягав би стягненню з позивача на рахунок держави.

На підставі ст. 19, 46 Конституції України, ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.1992 року, «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого постановою КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» № 1751 від 27.12.2001 року, ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року, Постанови КМУ «Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» №1596 від 30.08.1999 року, ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191-VI від 20.12.2011 року та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-11, 14, 16, 87, 90-91, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов представника позивача ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради Чернівецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити поновлення і виплату державних допомог - задовольнити частково.

Визнати неправомірним рішення Управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради Чернівецької області від 28.04.2015 року щодо зупинення виплати з 01 травня 2015 року ОСОБА_4 допомоги на дитину одинокій матері.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради Чернівецької області поновити виплату з 01 травня 2015 року ОСОБА_4 допомоги на дитину як одинокій матері згідно вимог чинного законодавства.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради Чернівецької області, код ЄДРПОУ 21433826 (60236, м. Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», буд. 1-Г, Чернівецької області) на користь держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СУДДЯ