30.03.2010

Справа № 2-349/10р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 року Ленінський районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого - судді Крамаренко Т.В.

при секретарі Пучко І.В.,

за участю прокурора - Кошурко Р.В.,

представників: позивача - ОСОБА_1, третьої особи - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

У серпні 2009 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 є одинокою матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. За заявою матері у зв’язку зі складними життєвими обставинами, з листопада 2008 року тимчасово дитина влаштована до Миколаївському будинку дитини де знаходиться на повному державному забезпеченні по теперішній час.

Посилаючись на те, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов’язків, не цікавиться долею дитини не займається її вихованням, не створює належних умов для життя, не працює, просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 та передати останню органу опіки та піклування для подальшого влаштування.

В судовому засіданні представник позивача та прокурор позов підтримали і просили про його задоволення.

Представник третьої особи - Миколаївського будинку дитини у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про місце й час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. На попередніх судових засіданнях проти позову заперечувала, пояснивши, що дитину в неї відібрали без її згоди та, що вона може самостійно піклуватися долею своєї дочки.

Вислухавши пояснення представників - позивача, третьої особи та думку прокурора, які наполягали на задоволенні позову, відповідачки, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

ОСОБА_4 є одинокою матір’ю малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження 1-ФП №090659 від 13.10.2008 року а/з №446).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.11.2008 року №2066 на підставі заяви ОСОБА_4 малолітню ОСОБА_3, 29.01.2008 року направлено до Миколаївського будинку дитини на повне державне забезпечення строком на шість місяців.

Як вбачається з повідомлень Миколаївського будинку дитини від 16.03.2009 року та від 01.02.2010 року, ОСОБА_3 з грудня 2008 року перебуває у будинку дитини, з моменту вступу та по теперішній час мати дитини не відвідувала її, не цікавилася долею останньої.

Свідок ОСОБА_5 Г.1. у судовому засіданні підтвердила той факт, що відповідачка жодного разу не відвідувала свою доньку у будинку дитини.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.06.2009 року №1422, неповнолітній ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_3 надано повну цивільну дієздатність.

Відповідачка не має постійного місця проживання та гідних умов для дитини, про що свідчать акти обстеження житлово-побутових умов від 31.10.2008 року. 25.06.2009 року.

Як вбачається з копії паспорту, відповідачка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4, який згідно даних ММБТІ від 16.03.2010 р. № 37354 самовільно побудований.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили той факт, що відповідачка за місцем прописки не проживає, а мешкає зі своїм співмешканцем у будинку його родичів та начебто їздила провідувати свою доньку у дитячому будинку.

Судом встановлено, що відповідачка не виконує свої батьківські обов’язки, долею дитини не цікавиться, не створює належних умов для проживання, ніде не працює, дитина знаходиться на повному державному забезпеченні. Висновком Миколаївського міського голови №1994/209/14/19 від 24.07.2009 року позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано доцільним і таким, що відповідає інтересам дитини.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитини має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно зі ч.1,4 ст.155, п.п. 1,2 ч. 1 ст.164 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, а ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На підставі ст. 166 Сімейного кодексу України одночасно з позбавленням батьківських прав, суд з власної ініціативі вирішує питання про стягнення аліментів на дитину, оскільки у відповідності зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд вважає вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачки у доход держави підлягають сплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн. та 51грн. в рахунок судового збору.

Відповідно до ст.367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 88, 209, 212-215, 226, 367 ЦПК "і країни, -

вирішив:

Позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_3 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Передати малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 органу Опіки та піклування.

Стягнути з ОСОБА_4, яка народилася 17 жовтня 1991 року в м. Миколаєві, аліменти на користь органу опіки та піклування для утримання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі % частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткововго мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.08.2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 51(пятдесят) одну гривню та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 (сто двадцять) гривень, а всього 171 (сто сімдесять одну) гривню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: