ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1695/16

02 лютого 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Ходачкевич Н.І.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представник відповідача Гукалюк Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Тернопільській області в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, яка виразилась у відмові зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до вислуги років обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, часу попередньої роботи в Управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації з 17.12.1996 року по 11.12.1999 року.

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до вислуги років обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, час попередньої роботи з 17.12.1996 року по 11.12.1999 року в Управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації.

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) надбавки за вислугу років починаючи з 27.12.1999 року з врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи з 17.12.1996 року по 11.12.1999 року в Управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації.

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) відпускних, лікарняних, премій починаючи з 27.12.1999 року з врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи з 17.12.1996 року по 11.12.1999 року в Управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами:

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області із проханням зарахування йому до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, як особі на яку поширюється дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII, час роботи на посадах державного службовця в органах державної влади, а саме в Управлінні економіки Тернопільської ОДА з 17.12.1996 року по 11.12.1999 року.

Проте, отримав від Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області відповідь про відмову у зарахуванні стажу роботи на посадах державного службовця у зв'язку з тим, що центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики не затверджений перелік посад в органах податкової міліції, при переході на які до вислуги років може бути зарахований попередній стаж роботи в державних органах.

Позивач вважає такі дії Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити враховуючи наступне:

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 17.12.1996 року працює в органах державної влади, а саме:

- з 17.12.1996 р. по 11.12.1999 р. на посаді головного спеціаліста відділу розвитку підприємництва Управління економіки Тернопільської обласної державної адміністрації;

- з 13.12.1999 р. по теперішній час на різних посадах в органах податкової міліції.

На даний час позивач займає посаду - завідувача оперативно - аналітичного сектору оперативного управління головного управління ДФС у Тернопільській області (а. с. 8-10).

10 листопада 2016 року листом за №28/19-00-21-08 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області із проханням щодо зарахування йому до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, як особі на яку поширюється дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII, час роботи на посадах державного службовця в органах державної влади, а саме в Управлінні економіки Тернопільської ОДА з 17.12.1996 року по 11.12.1999 року, а це 2 роки 11 місяців 24 дні. (а. с. 11-12).

Головне управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області надало відповідь за №450/6/19-00-04-19/11324 від 07.12.2016 р. про відмову у зарахуванні стажу роботи на посадах державного службовця. Підставою такої відмови слугувало те, що на даний час центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики не затверджений перелік посад в органах податкової міліції, при переході на які до вислуги років може бути зарахований попередній стаж роботи в державних органах. Таким чином, на думку ГУ ДФС у Тернопільській області відсутні правові підстави для зарахування часу роботи в державному органі, а саме в Управлінні економіки Тернопільської облдержадміністрації, до календарної вислуги для призначення пенсії (а. с. 13-14).

Позивач вважає такі дії Головного управління ДФС у Тернопільській області протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси, відтак звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Враховуючи вище викладене та дослідивши обставини справи суд звертає увагу на наступне:

Спірне питання, яке є предметом розгляду даної адміністративної справи регулюється Законом України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).

Так, відповідно до пункту «и» ст. 17 Закону №2262 час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.

Позивачу, як особі що підпадає під дію Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закону №2262) до вислуги років, що дає право на призначення пенсії зараховується:

- час навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах до вступу на службу до податкової міліції із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби (з 01.09.1989р. по 23.06.1993р.) - навчання в Тернопільському інституті народного господарства, з коефіцієнтом 0,5 (один рік навчання за шість місяців служби) - 1 рік 10 місяців 26 днів;

- служба в податковій міліції, на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду - 3 13.12.1999р. по 25.04.2016р.- 16 років 4 місяці 12 днів.

Сумарна вислуга років на день призначення на посаду завідувача оперативно-аналітичного сектору оперативного управління згідно наказу ГУ ДФС у Тернопільській області «Про призначення співробітників податкової міліції» від 25.04.2016 року №118-о склала 18 років 4 місяці 9 днів.

Однак, Постановою Кабінету міністрів України від від 17 липня 1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» не встановлений перелік посад офіцерського складу податкової міліції, призначення на які є підставою для зарахування військовослужбовцям до вислуги років для призначення пенсії, часу роботи в державних органах, у разі переходу на службу в податкову міліцію.

Відтак, суд дійшов висновку, що Головне управління ДФС у Тернопільській області не мало правових підстав зараховувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії, як особі на яку поширюється дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ період роботи в державних органах, зокрема в Управлінні економіки Тернопільської ОДА з 17.12.1996 року по 11.12.1999 року.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, згідно з яким вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 71 КАС України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 щодо не зарахування йому до вислуги років для призначення пенсії, як особі на яку поширюється дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ період роботи в державних органах, зокрема в Управлінні економіки Тернопільської ОДА з 17.12.1996 року по 11.12.1999 року. є необгрунтованими, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 09.02.2017р.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.