ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12:58 м.Чернівці Cправа 2а-1063/09/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Ковалюка Я.Ю.,
при секретарі -,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, функції якої покладені на Кіцманський районний центр зайнятості, до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю, -
ВСТАНОВИВ:
Кіцманський районний центр зайнятості звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю.
Позов обґрунтований тим, що відповідач, приховуючи факт реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності (фізична особа - підприємець) у відділі державної реєстрації Чернівецької міської ради в період з 11 серпня 1997 року по 8 липня 2008 року, незаконно двічі подала до Кіцманського районного центру зайнятості заяви про надання їй статусу безробітного, внаслідок чого незаконно отримала допомогу по безробіттю в період з 1 липня 2005 року по 13 серпня 2006 року в сумі 1029,44 грн. та з 10 липня 2007 року по 12 жовтня 2007 року в сумі 2115,10 грн., що становить 3144,54 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.
ОСОБА_2 позову не визнала, просила суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі за безпідставністю.
Заперечення мотивовані тим, що згідно довідки ДПІ у м. Чернівці від 2 червня 2008 року № 9868/Д/17-212 починаючи з квітня 2004 року по 8 липня 2008 року відповідач не здійснювала підприємницьку (господарську) діяльність, перебувала на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, податки не сплачувала, з чого слід розуміти, як стверджує відповідач, й не одержувала жодного прибутку. Даний факт спростовує посилання позивача на положення п.п.«б» п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803-XII, яким передбачено зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. Отже, не отримуючи дохід від підприємницької діяльності, відповідач потребувала допомоги, в зв'язку з чим будь - яких дій спрямованих на обман не вчиняла.
Одночасно ОСОБА_2, вважаючи правомірність власних дій у набутті грошової допомоги по безробіттю від позивача, посилається на норму ч.1 п.1 ст.1215 Цивільного кодексу України, де вказано, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та надавши оцінку зібраним доказам в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг створено Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно із ст.12 Закону № 1533-ІІІ функції виконавчої дирекції Фонду, а саме проведення збору страхових внесків, контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків та витрат за страхуванням на випадок безробіття, представництво інтересів Фонду в судових та інших органах, покладено на органи державної служби зайнятості.
В результаті проведення Кіцманським районним центром зайнятості звірки з електронною базою даних Відділу державної реєстрації Чернівецької міської ради встановлено, що відповідач з 11 серпня 1997 року по 8 липня 2008 року була зареєстрована у відділі державної реєстрації Чернівецької міської ради, як фізична особа - підприємець. Приховавши факт реєстрації підприємцем в м. Чернівці, відповідач, будучи прописаною в с. Драчинці Кіцманського району Чернівецької області, двічі зверталася до позивача з метою надання їй статусу безробітного та отримання послуг служби зайнятості. При цьому особисто підписала заяву щодо попередження про відповідальність за надання службі зайнятості недостовірних даних про те, що на даний час (01.07.2005р. та 10.07.2007р.) не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
На підставі ст. 28 Закону від 01.03.1991р. № 803 - ХІІ право на допомогу по безробіттю мають незайняті (непрацюючі) громадяни, визнані в установленому порядку безробітними, зареєстровані у державній службі зайнятості.
В період з 1 липня 2005 року по 13 серпня 2006 року отримала допомогу по безробіттю в сумі 1029,44 грн., а також з 10 липня 2007 року по 12 жовтня 2007 року повторно отримала допомогу в сумі 2115,10 грн., що в сумі складає 3144,54 грн.
Таким чином, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості і отримуючи допомогу по безробіттю, відповідач одночасно була зареєстрована у держреєстратора як суб'єкт підприємницької діяльності, що є несумісним з перебуванням на обліку в службі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, оскільки це суперечить чинному законодавству.
Положення п.п. «б» п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803-XII вказує на те, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств.
Отже, ОСОБА_2, будучи зареєстрованою у державного реєстратора як суб'єкт підприємницької діяльності, слід відносити до категорії зайнятого населення незалежно від того чи вона сплачувала податки. Несплата податків не може вважатися підставою для припинення підприємницької діяльності.
Таким чином, на момент подання відповідачем заяви, перебування на обліку в Кіцманському районному центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, ОСОБА_2 вказала недостовірні відомості щодо власної зайнятості, чим приховала факт реєстрації підприємцем.
Статтею 31 п.1 пп.8 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ передбачено випадок, коли виплата допомоги по безробіттю припиняється - у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
На підставі п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.
Згідно ч.ч. 2,3 ст.36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У разі здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Оскільки ОСОБА_2 відмовилася в добровільному порядку повернути зазначені кошти, то спір, що виник між сторонами, вирішується в судовому порядку, згідно ст.39 Закону № 1533-ІІІ.
На день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість по поверненню незаконно отриманої допомоги по безробіттю до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, в особі Кіцманського районного центру зайнятості, у сумі 3144,54 грн., яка підлягає стягненню. Дана заборгованість підтверджується довідкою - розрахунком незаконно виплачених коштів по безробіттю ОСОБА_2 № 21-03/1021 від 2 липня 2009 року та матеріалами справи.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів сплати заборгованості.
У процесі розгляду справи не виявлено інших обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, а тому суд приходить до висновку позов задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 31, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст. 71, 86, 158, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний № НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Кіцманського районного центру зайнятості незаконно ви6плачену допомогу по безробіттю в сумі 3144,54 грн.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо заява про апеляційне оскарження була подана, але апеляційна скарга у строк, встановлений цим Кодексом, не була подана, постанова набирає сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Я.Ю. Ковалюк