Справа № 2-2208/ 2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

20 липня 2009 року                                                                                                                                             м. Суми

    Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого-судді  Янголь Є.В., при секретарі Дубініна Т.Ю., розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право на користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

    Позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.  Свої вимоги мотивує тим, що відповідач за зазначеною адресою відсутній з початку серпня 2008 року та не сплачує комунальні послуги.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та пояснила, що з серпня 2008 року проживає одна з двома неповнолітніми дітьми, відповідач пішов проживати у гуртожиток. Визнає ту обставину, що відповідач має ключі від квартири та навідується до квартири однак пояснила що ночував відповідач в спірній квартирі три рази і то після її звернення до суду. Також визнає обставину, що в квартирі знаходяться особисті речі відповідача.  

    Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що у нього з позивачкою постійно виникали сварки, які вона сама провокувала а потім викликала міліцію. Тому він приблизно з серпня 2008 року з метою уникнення конфліктів та щоб не травмувати дітей почав ночувати в гуртожитку за адресою АДРЕСА_2, де йому запропонували тимчасово пожити його знайомі. Пояснив, що в зазначеному гуртожитку він не зареєстрований, ночує тимчасово, своїм житлом вважає квартиру АДРЕСА_1 та регулярно сплачує комунальні послуги за неї, зберігає там свої речі та інше нажите майно, 2 – 3 рази на місяць з серпня 2008 року ночує там та навідується через день. Також пояснив, що неодноразово пропонував позивачці приватизувати квартиру, однак вона не погоджувалася.

    Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши докази вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

    Згідно ст.ст. 10, 61 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

    В судовому засіданні встановлено, що 04.02.2000 року відповідачу та членам його сім’ї було видано ордер на житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 6) та з того часу ОСОБА_2 постійно проживав зі своєю сім’єю за зазначеною адресою. 25 грудня 2007 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 8) однак вони проживали разом за однією адресою.  

    Між сторонами виникали сварки, кілька разів позивачка викликала міліцію.

Приблизно з серпня 2008 року ОСОБА_2 почав ночувати за іншою адресою, що визнається відповідачем. Однак відповідач ОСОБА_2 мав ключі від спірної квартири, в квартирі знаходились його особисті речі та він періодично навідувався до квартири, брав свої речі, продукти харчування, провідував дітей.  

Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що  в 2005 - 2006 роках між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно виникали сварки, які на її думку провокувала позивачка.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що між сторонами виникають скандали, які на її думку провокувала позивачка, що було навіть в її присутності, підтвердила, що в розмові ОСОБА_2 їй  скаржився на те, що позивачка провокує скандали, викликає міліцію також казав, що знімає ліжко в гуртожитку та іноді ночує дома в спірній квартирі.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що між відповідачем, який є його братом, та його дружиною постійно виникали сварки, ОСОБА_1 іноді викликала міліцію, на його думку сварки провокувала ОСОБА_1 Також пояснив, що в зв’язку зі сварками його брат з серпня 2008 року здебільшого почав ночувати в гуртожитку, однак приходив ночувати і додому. Бачить брата біля будинку приблизно 1 -2 рази в неділю. Зробив висновок що брат іноді ночує вдома оскільки бачив як він ввечері заходить в квартиру а вранці бачив як виходить.    

Свідок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що бували в гостях у позивача регулярно. Підтвердили, що між сторонами постійно були сварки та відповідач зловживав спиртними напоями.  Свідок ОСОБА_5 також пояснила що бачила, як відповідач приїзджав на мопеді до свого будинку, заходив в квартиру та підвал, брав продукти харчування, в тому числі приходив, коли нікого вдома не було, частіше почав приходжати після звернення позивачки до суду, вона не бачила щоб ОСОБА_2 ночував в квартирі але стверджувати цього не може. Свідок ОСОБА_6 також пояснила, що бачила відповідача в спірній квартирі, приходив до дітей, щось приносив дітям, чи ночував там не знає але щоб ночував не бачила.      

    Житлово-комунальні послуги протягом спірного періоду оплачувала як позивачка, що підтверджується наданими нею копіями квитанцій (а.с. 9 – 12), поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 так і відповідач, що підтверджується  наданими ним в судовому засіданні копіями квитанцій (а.с. 18) та поясненнями свідка ОСОБА_4, яка пояснила в судовому засіданні що в розмові з відповідачем останній неодноразово їй казав що сплачує житлово-комунальні послуги за квартиру. Доводи відповідача про те, що він здійснював оплату за житлово-комунальні послуги, позивачем не спростовані.

    З довідки ВАТ „Сумихімпром” від 15.04.2009 року (а.с. 18)  вбачається, що відповідач ОСОБА_2 працює на зазначеному товаристві з 1991 року, при прийнятті на роботу його місце реєстрації було  АДРЕСА_1, відомостей про зміну місця проживання ОСОБА_2 не надходило.

    На даний час за зазначеною адресою зареєстровані сторони та їх неповнолітні діти (а.с. 7).

    Таким чином, суд вважає, що позивачкою не доведено, що відповідач ОСОБА_2 був відсутній за адресою АДРЕСА_1 без поважних причин понад шість місяців. В той же час відповідач довів, що не втратив інтересу до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1, зберігав там свої особисті речі, сплачував житлово-комунальні послуги, мав ключі від квартири та  навідувався до квартири як в спірний період і після нього.      

Правовідносини, що виникли між сторонами є житловими і врегульовані ст. 71 ЖК України.

Ту обставину, що відповідач деякий час не ночує за своєю адресою через погіршення відносин зі своєю колишньою дружиною суд не вважає підставою для визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням,  оскільки відповідач ОСОБА_2 не втратив інтересу до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1, зберігав там свої особисті речі, сплачував житлово-комунальні послуги, мав ключі від квартири та регулярно навідувався до квартири.    

Правовідносини, що виникли між сторонами є житловими і врегульовані ст. 71 ЖК України.  

Керуючись ст. 71 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційна скарга на рішення суду – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                     підпис                         Янголь Є.В.

Копія, з оригіналом згідно.

Суддя                                                       Янголь Є.В.

Повний текст рішення суду виготовлений 24.07.2009 року.