Справа 2-5628

2009 р.

                                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                             РІШЕННЯ

9 жовтня 2009 року                                                                 Хмельницький міськрайонний суд в складі:

                                                                                                                 головуючого – судді Приступи Д.І.,

                                                                                                                         при секретарі – Вараниці Н.В.,

                                                                      з участю представника позивача ОСОБА_1,

                                                                                                                            відповідача ОСОБА_2,

                                                                                                             представника відповідача ОСОБА_3  

розглянувши у судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, шляхом визнання права власності,

встановив:

           В липні 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та про поділ між сторонами майна – квартири №6, по вул. Чорновола, 178 в м. Хмельницькому, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за нею, в інтересах неповнолітніх дітей 1996 та 1997 років народження на праві спільної сумісної власності право власності на 2/3 частини зазначеної квартири.    

    В ході судового розгляду справи позивачкою подана заява про збільшення позовних вимог, де вона просить поділити між сторонами майно – квартиру №6, по вул. Чорновола, 178 в м. Хмельницькому, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за нею, в інтересах неповнолітніх дітей 1996 та 1997 років народження на праві спільної сумісної власності право власності на 3/4 частини зазначеної квартири.

В ході судового засідання позивач та його повноважний представник позовні вимоги підтримали.

Відповідач та його повноважний представник в суді щодо того факту, що спірна квартира №6, по вул. Чорновола, 178 в м. Хмельницькому була набута сторонами під час шлюбу не заперечує та вказує, що погоджується на виплату грошової компенсації позивачці в разі продажу спірної квартири.

Позивачка проти отримання грошової компенсації в суді заперечила та наполягає на своїх позовних вимогах.

    Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає  задоволенню.

    Судом встановлено, що між сторонами 25 січня 1995 року в Адміністрації с. Буревісник, Курильського р-ну, Сахалінської області Російської Федерації, зареєстровано шлюб, актовий запис №1.

    За період шлюбу сторонами на підставі договору купівлі-продажу від 11 лютого 2008 року, була набута квартира №6, по вул. Чорновола, 178 в м. Хмельницькому. Право власності на зазначену квартиру було оформлено на відповідача, що підтверджується довідкою Хмельницького бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Хмельницької міської ради №607406 від 24 квітня 2009 року. Ці фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

    Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача з вимогою поділити між сторонами майно – квартиру №6, по вул. Чорновола, 178 в м. Хмельницькому, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за нею, в інтересах неповнолітніх дітей 1996 та 1997 років народження на праві спільної сумісної власності право власності на 3/4 частини зазначеної квартири, обґрунтовуючи це тим, що сторони проживають окремо, їх спільні діти проживають з нею, окремо від відповідача, а останній не сплачує в добровільному порядку аліменти на утримання дітей.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України (надалі – СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба  тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального  користування,  є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст.61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч.3 ст.368 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу,  є їхньою  спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено  договором  або законом.          

Згідно з ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Судом враховується те, що спір між сторонами виник з приводу квартири, яка належить їм на праві сумісної власності, поділити у натурі між сторонами вказану квартиру неможливо, оскільки квартира є неподільною річчю.

Відповідно до ч.2 ст.71 СК України,  неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Згідно з ч.2 ст.364 ЦК України, якщо  виділ  у  натурі  частки  із  спільного   майна   не допускається  згідно  із  законом  або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу),  співвласник,  який бажає  виділу,  має право  на  одержання  від  інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Відповідно до ч.4, ч.5 ст.71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно,  зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків,  передбачених Цивільним кодексом України.

    Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього  внесення  другим  із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При вирішенні даного спору, сторонами не були вчинені дії, щодо отримання компенсації за вартість їх частки квартири, спірна квартира не  може  бути  реально  поділена  між  сторонами відповідно до їх часток без застосування  грошової  компенсації  і припинення  права  власності  одного  з  подружжя на його частку в такому майні.

Окрім того, згідно зі ст.372 ЦК України, у  разі  поділу  майна  між  співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Разом з тим, позивачкою, в позовній заяві, ставиться вимога про поділ зазначеної квартири, шляхом визнання за нею на праві спільної сумісної власності право власності на 3/4 частини вказаної квартири.

Враховуючи зазначене вище в позові слід відмовити.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 364, 368, 372 ЦК України, ст.ст.60,61,71 СК України, суд

вирішив:

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ квартиру №6, по вул. Чорновола, 178 в м. Хмельницькому, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за нею, в інтересах неповнолітніх дітей 1996 та 1997 років народження на праві спільної сумісної власності право власності на 3/4 частини зазначеної квартири відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

                                    Суддя:                                                                Д.І. Приступа