УХВАЛА

09 лютого 2017 року                                                                       Справа № 913/846/16

                                                                                           Провадження №4/913/846/16

Розглянувши заяву управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської  області про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2016 у справі № 913/846/16 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”,

м. Луганськ

до Відділу освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області, м. Попасна Попасняського району Луганської області

про стягнення 18393 грн. 65 коп.

Суддя господарського суду Луганської області – Старкова Г.М.

Секретар судового засідання – помічник судді  - Наумова В.В.

У засіданні брали участь:

від заявника - представник не прибув;

від позивача – представник не прибув;

від відповідача – представник не прибув.

В С Т А Н О В И В :

На адресу господарського суду Луганської області 16.12.2016 (згідно штампу вхідний № 1153-1749) надійшла заява управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області № 01-28/20 від 16.01.2017 за якою просить суд відстрочити виконання рішення суду у справі № 913/846/16 від 19.09.2016 в частині стягнення з Відділу освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області пеню в сумі 13268 грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 1348 грн. 11 коп., інфляційні нарахування в сумі 3777 грн. 34 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. до врегулювання питання на законодавчому рівні.

         Сторони правом на участь у судовому засіданні 09.02.2017 не скористались.

Разом з тим, на адресу господарського суду Луганської області 13.02.2017 (згідно штампу вхідний № 1480/17) від заявника надійшли письмові пояснення за обставинами справи з додатковими документами, за яким заявник, зокрема, зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з постачальником електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» № 447 від 06.07.2016, бюджетні кошти за спожиту електричну енергію перераховуються через відкритий товариством в установленому порядку не бюджетний рахунок в органі Державної казначейської служби на поточний рахунок із спеціальним режимом використання товариства, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого спрямування їх на поточний рахунок із спеціальним режимом використання державного підприємства «Енергоринок». Перерахування інших платежів на користь ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» в установи банків вищевказаною постановою не передбачено. Вказані пояснення судом розглянуті та долучені до матеріалів справи з усіма доданими документами.

На адресу господарського суду Луганської області 08.02.2017 (згідно штампу вхідний №1090/17) надійшов відзив на заяву Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області № 01-28/20 від 16.01.2017 про відстрочення виконання рішення суду від 19.09.2016 у справі № 913/846/16, за яким позивач, зокрема, зазначає, що поточний рахунок № 26006304703374 на який згідно наказу господарського суду Луганської області № 913/846/16 від 26.10.2016 повинно бути перераховано пеню в сумі 13268 грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 1348 грн. 11 коп., інфляційні нарахування в сумі 3777 грн. 34 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. – відкритий у ФЛОУ АТ “Ощадбанк” у м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Крім того, позивач у запереченнях на заяву про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2016 у справі № 913/846/16 вказує на те, що діюче законодавство не забороняє і не заважає управлінню Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області здійснювати перерахування коштів, стягнутих судом, на поточний рахунок позивача, відкритий у державному банку України на підконтрольній Українській владі території.

Дослідивши заяву та додані до неї документи суд дійшов до наступного.

В провадженні судді господарського суду Луганської області Старкової Г.М., перебувала господарська справа № 913/846/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” до Відділу освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення 18393 грн. 65 коп.

За результатом розгляду, рішенням господарського суду Луганської області від 19.09.2016 у справі № 913/846/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Відділу освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області на  користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” пеню в сумі 13268 грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 1348 грн. 11 коп., інфляційні нарахування в сумі 3777 грн. 34 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп.

          На виконання рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2016 позивачу у справі № 913/846/16 видано наказ господарського суду Луганської області від 16.10.2016 № 913/846/16.

          Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області звернулось до господарського суду Луганської області з заявою, за якою просить суд відстрочити виконання рішення суду у справі № 913/846/16 від 19.09.2016 в частині стягнення з Відділу освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області пеню в сумі 13268 грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 1348 грн. 11 коп., інфляційні нарахування в сумі 3777 грн. 34 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. до врегулювання питання на законодавчому рівні.

В обґрунтування заяви, управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області зазначає, що питання щодо проведення розрахунків за пеню, 3% річних, інфляційних нарахувань та витрат зі сплати судового збору на користь ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання», яке не перереєстроване на територію підконтрольну українській владі, на сьогодні залишається не врегульоване.

Також, у своїй заяві управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області вказує на те, що листом Державної казначейської служби України від 09.12.2015 № 19-10/666-31224 зобов’язано проводити розрахунки  за спожиту електроенергію з постачальниками за умови перереєстрації ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання», на територію, підконтрольну українській владі території.

Викладені вище обставини заявник вважає такими, що ускладнюють виконання рішення  господарського суду Луганської області від 19.09.2016 № 913/846/16 та просить суд відстрочити його виконання до врегулювання питання на законодавчому рівні.

          Розглянувши матеріали заяви, оцінивши надані суд дійшов до висновку про залишення заяви управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2016 у справі № 913/846/16 без задоволення з огляду на наступне.

          Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази за правилами статті 43 ГПК України, і за наявності обставин, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, господарський суд має право, зокрема, відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2010 року № 9 роз'яснив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У зв'язку з викладеним вище вбачається, що при вирішенні питання щодо заяви сторони про відстрочку виконання рішення, потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК задоволення заяви можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, поточний рахунок № 26006304703374 на який згідно наказу господарського суду Луганської області № 913/846/16 від 26.10.2016 повинно бути перераховано пеню в сумі 13268 грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 1348 грн. 11 коп., інфляційні нарахування в сумі 3777 грн. 34 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. – відкритий у ФЛОУ АТ “Ощадбанк” у м. Сєвєродонецьк Луганської області, тобто на підконтрольній українській владі території.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження” № 263 від 07.05.2015, зокрема передбачено, що ч. 4 ст. 23 Закону України “Про електроенергетику” установлено, що купівля та продаж з 1 травня 2015 року електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на іншу територію України та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію, здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб’єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості, та/або Публічним акціонерним товариством   “ДТЕК Донецькобленерго” у Донецькій області і товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” у Луганській області. Суб’єкти електроенергетики, що одночасно проводять діяльність на контрольованій та неконтрольованій території, ведуть окремий бухгалтерський облік господарської діяльності на неконтрольованій та контрольованій території.

          З матеріалів справи вбачається, фактичним місцем ведення діяльності ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» є як контрольована так і неконтрольована територія Луганської області, що в свою чергу передбачено діючими ліцензіями. Поточний рахунок            № 26006304703374 на який згідно наказу господарського суду Луганської області                          № 913/846/16 від 26.10.2016 повинні бути перераховані кошти – відкритий у ФЛОУ АТ “Ощадбанк” у м. Сєвєродонецьк Луганської області.

У відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 229 ГПК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов’язання боржник відповідає, хоя би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов’язання. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов’язання за будь-яких обставин.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов’язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Сам по собі результат фінансової діяльності підприємства не може бути підставою для відстрочки рішення суду.

При цьому слід зазначити, що як боржник так і стягувач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. До того ж, ані нормами чинного законодавства, ані умовами укладеного договору не передбачено звільнення від відповідальності у зв'язку з невиконанням державою взятих на себе зобов'язань зі сплати замовлених послуг за бюджетні кошти.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені заявником обставини про відстрочку виконання рішення не носять особливого і надзвичайного характеру,  свідчать лише про негативні явища в поточній діяльності відповідача, а відсутність фактичних надходжень до спеціального фонду державного бюджету не може вважатись винятковою обставиною у розумінні суті статті 121 Господарського кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997                № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого               ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових   рішень”   держава   гарантує   виконання   рішення   суду   про   стягнення   коштів   та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

В силу ч. 1 ст. З Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Більше того, згідно із ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»                  № 1402-VIII від 02.06.2016, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування їх посадовими особами та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

На підставі вищевикладеного, суд не приймає до уваги обставини, на які посилається управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області в заяві про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2016 у справі № 913/846/16 в якості виняткових та таких, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, тому у задоволенні даної заяви суд відмовляє за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 86, 121 ГПК України  господарський суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2016 у справі № 913/846/16 відмовити.

Суддя                                                                                       Г.М. Старкова