АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-ц-3547/2010 p. Головуючий: І інст. ОСОБА_1

Категорія: «пенсійні» Доповідач: Піддубний P.M.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 року. м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Солодкова A.A.,

суддів: Піддубного P.M., Тичкової О.Ю.,

при секретарі: Соколовій A.B.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2009 ОСОБА_2 звернулась до суду з названим позовом, мотивуючи який зазначила, що відповідно до Закону України від 18 листопада 2004 року N 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» має правовий статус дитини війни та право на щомісячну доплату (підвищення) до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, такий перерахунок пенсії не проводить і підвищену пенсію їй не виплачує, просила суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня по 31 грудня 2008 року та провести відповідні виплати.

У поданих письмових запереченнях відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 січня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області протиправною та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок виплачуваної позивачці пенсії за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 січня 2010 року скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного судового рішення з урахуванням положень частини 1 Закону України від 18.02.2010 року № 1991-У І «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з Положенням «Про Пенсійний фонд України» Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента

України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким відповідно до Закону України від 18 листопада 2004 року N 2195-1V «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон N 2195-ІV) встановлено правовий статус дитини війни.

Згідно зі ст. 6 Закону N 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в зв'язку з чим статтю 6 цього Закону було викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року до спірних правовідносин підлягали застосуванню приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою - статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Разом із тим, після прийняття Конституційним Судом України вказаного Рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з часу прийняття цього Рішення відновлено право громадян, маючих статус дітей війни на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин, суд першої інстанції, вирішуючи спір та частково задовольняючи заявлений позов, правомірно виходив із того, що Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України від 18 листопада 2004 року N 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачці відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була призупинена чи була відновлена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило, чим порушило законні права позивачки.

При цьому суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги заперечення відповідача щодо неврегульованості механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та визнав, що обчислення розрахунку підвищення до пенсії необхідно проводити з визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Безпідставними є і посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії, оскільки реалізація права позивачки на підвищення розміру пенсії, яке базується на чинному Законі України, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Інші доводи апеляційної скарги, наведені в її обґрунтування, є несуттєвими, рішення суду, прийняте по суті розглянутого правового спору, не спростовують, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області відхилити.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді