Справа № 524/5254/14-ц

Провадження № 4-с/524/13/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2017 року, Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого – судді Рибалки Ю.В., при секретарі – Денисенко Н.В.,

за участю: представника скаржника – ОСОБА_1,

державного виконавця – Крупи С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці скаргу ОСОБА_2 на постанову про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник ОСОБА_2 – ОСОБА_1 з вищевказаною скаргою, де зазначив, що вважає неправомірною постанову від 20.12.2016, винесену державним виконавцем Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження № 53159750.

Пояснив, що державний виконавець незаконно відкрив виконавче провадження, оскільки із відповідною заявою звернувся не стягувач ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії», а інша юридична особа ПАТ «Сбербанк», на час відкриття виконавчого провадження будь-яких доказів правонаступництва вказаних юридичних осіб у матеріалах виконавчого провадження не знаходилось, судові рішення про заміну сторони виконавчого провадження не ухвалювались. Також відповідач незаконно вніс виправлення у оскаржувану постанову, самовільно змінивши назву стягувача.

Просив визнати неправомірною та скасувати винесену постанову від 20.12.2016, зі внесеними до неї змінами.

У судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав, просив її задовольнити, з підстав викладених у скарзі.

Державний виконавець у судовому засіданні заперечила проти скарги повністю, пояснила, що дії та постанова щодо відкриття виконавчого провадження є законними.

Вислухавши пояснення представника боржника, державного виконавця, дослідивши письмові матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом установлено, що на виконанні Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження № 53159750 з примусового виконання виконавчого листа від 28.09.2016 № 524/5254/14-ц, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії» у загальній сумі 930 555,99 грн.

Із відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження до ВДВС звернулось ПАТ «Сбербанк».

20.12.2016 державним виконавцем Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_3 відкрито виконавчого провадження № 53159750, боржник – ОСОБА_2, стягувач - ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії». У подальшому, згідно з постановою державного виконавця від 04.01.2017, у постанову про відкриття вказаного виконавчого провадження внесено зміни, зокрема, найменування стягувача змінено з ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії» на ПАТ «Сбербанк».

Будь-яких доказів правонаступництва вказаних юридичних осіб у матеріалах виконавчого провадження не міститься та суду не надано; судові рішення про заміну сторони виконавчого провадження, як пояснив державний виконавець, не ухвалювались.

Підстави відкриття виконавчого провадження за заявою іншої юридичної особи, та у подальшому заміни стягувача і внесення про це змін у оскаржувану постанову, у судовому засіданні пояснено державним виконавцем, як установлена тотожність коду ЄДРПОУ вищевказаних осіб, однак суд вважає, що такі рішення державного виконавця не ґрунтуються на вимогах закону.

Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Крім того, виконавець, згідно зі ст. 34 Закону, зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п’ятою статті 15 цього Закону.

Відповідно до ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Однак, як установлено судом, на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою ПАТ «Сбербанк», стягувачем у виконавчому листі суду зазначено ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії», який ліквідовано. Будь-які докази правонаступництва банків державному виконавцю не надано, ухвали суду щодо заміни сторони виконавчого провадження не приймались, а тому суд вважає, що державний виконавець незаконно відкрив виконавче провадження за заявою ПАТ «Сбербанк» та необґрунтовано, без відповідного судового рішення, замінив особу стягувача на ПАТ «Сбербанк», внісши при цьому зміни до оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, прийняте рішення посадової особи ДВС призвело до порушення законних прав та інтересів скаржника (боржника у виконавчому провадженні).

Згідно зі ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Ураховуючи вищезазначене, суд уважає, що постанова від 20.12.2016 про відкриття виконавчого провадження, винесена державним виконавцем Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_3, зі внесеними до неї змінами, підлягає визнанню неправомірною та скасуванню.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги.

Керуючись ст. 208-210, 213, 385-387 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу – задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову від 20.12.2016, винесену державним виконавцем Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження № 53159750.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.В. Рибалка