РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого - Дроботі В.В.
суддів - Боднар О.В., Мацунича М.В.
при секретарі - Рогач І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою позивача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 травня 2009 року,-
встановила :
ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», посилаючись на невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 28 серпня 2006 року, пред'явило позов про його дострокове розірвання та стягнення з відповідача 219957,20 грн. заборгованості шляхом примусового звернення стягнення на предмет іпотеки: АДРЕСА_1, яке належить боржнику.
Заочним рішенням у вимогах про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено, решту позовних вимог задоволено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Вказує на те, що рішення в частині відмови звернення стягнення на будинковолодіння прийнято з порушенням вимог ст.33 ЗУ «Про іпотеку» та ст.589 ЦК України. Окрім того, суд не прийняв рішення щодо збільшеної позовної вимоги стосовно розміру заборгованості.
Колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи зокрема за зверненнями юридичних осіб в межах заявлених ними вимог.
Є доведеним, що звернувшись 25 листопада 2008 року до суду ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» просив розірвати кредитний договір №014/4041/82/32894 від 25 травня 2007 року (а.с.4).
З цією основною вимогою були пов'язані й інші вимоги.
З матеріалів справи видно, що основна вимога щодо договору позивачем в порядку, передбаченому ч.2 ст.173 ЦПК не змінювалась, з дослідженого колегією технічного запису судового засідання суду першої інстанції від 12 травня 2009 року видно, що представник позивача підтримав саме ці вимоги (а.с.1-41).
Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд повинен був винести рішення щодо кредитного договору саме за цими реквізитами (номера та дати), але він розірвав договір під іншим номером та іншою датою, тобто вийшов за межі позовних вимог. Окрім того, проголошене рішення не співпадає з наявним текстом рішення.
Справа №22-1375/09 категорія:27
Головуючий у суді першої інстанції: Івашкович І.І.
Доповідач : Дроботя В.В.
Таким чином, оскільки позивач поставив питання про розірвання договору, який ним та відповідачем не укладався, не реєструвався та не діє, тобто жодних правовідносин за договором №014/4041/82/32894 від 25 травня 2007 року між ними не виникло, то у цій вимозі слід було відмовити.
Відмова у основній вимозі тягне за собою і відмову у інших вимогах.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України неправильне застосування норм процесуального права (межі вимог, заявлених у суді першої інстанції) є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового.
Керуючись ст.ст. 11,173,303,307,309 ЦПК України, ст.ст.15,16,20 ЦК України колегія суддів ,-
рішила:
Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.
Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 травня 2009 року скасувати і ухвалити нове, яким у вимогах ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1про розірвання кредитного договору №014/4041/82/32894 від 25 травня 2007 року та стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Дроботя В.В.
Судді : Боднар О.В., Мацунича М.В.
З гідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області Дроботя В.В.