ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" лютого 2017 р. м. Київ К/800/7505/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач),

суддів:Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

при секретарі: Борілло Ю.В.,

за участю: ОСОБА_4, - представника Державної фіскальної служби України, -

розглянувши в касаційній інстанції у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 3 грудня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Севастопольської митниці, Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на державній службі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- визнати незаконними та скасувати накази Державної митної служби України від 7 листопада 2011 року № 2449-к «Про притягнення до відповідальності» і від 15 лютого 2012 року № 319-к «Про припинення перебування на державній службі», а також наказ Севастопольської митниці від 17 квітня 2012 року № 114-к «Про припинення перебування на державній службі»;

- поновити його на державній службі в Севастопольській митниці;

- зобов'язати Севастопольську митницю нарахувати та виплатити йому середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 8 листопада 2011 року по час вирішення спору.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 3 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 3 грудня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Витребувано із Окружного адміністративного суду міста Севастополя справу № 2а-1089/12/2770 за цим позовом.

Севастопольською митницею та Міністерством доходів і зборів України подано письмові заперечення на зазначену касаційну скаргу, відповідачі просять таку залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

У зв'язку з ненадходженням до суду касаційної інстанції вказаної справи та на підставі абзацу п'ятого частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2016 року направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва копії матеріалів зазначеної касаційної інстанції для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у цій справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2016 року частково відновлено втрачене судове провадження у справі № 2а-1089/12/2770.

14 липня 2016 року із Окружного адміністративного суду міста Києва відповідні матеріали надійшли до суду касаційної інстанції, й зібраних матеріалів достатньо для розгляду касаційної скарги ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 3 грудня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у цій справі.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_5 перебував на службі в митних органах з 27 вересня 1996 року, з 11 серпня 2010 року займав посаду головного інспектора сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці.

У відповідності до наказу Севастопольської митниці від 10 жовтня 2011 року № 440 було проведено службове розслідування щодо з'ясування обставин переміщення через митний кордон України 14 вересня 2011 року дизельного палива на борту т/х «Aquamarine» (прапор Сент-Кіттс і Невіс), який прибув до Севастопольського морського рибного порту із порту Дахла (Марокко).

За результатами проведеного службового розслідування Севастопольською митницею підготовлено та направлено до Державної митної служби України подання про притягнення позивача до відповідальності.

Згідно наказу Державної митної служби України від 7 листопада 2011 року № 2449-к «Про притягнення до відповідальності» питання притягнення до відповідальності ОСОБА_5, головного інспектора сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці, вирішити після закінчення терміну його тимчасової непрацездатності та ознайомлення з актом службового розслідування (пункт 2 наказу).

Наказом Державної митної служби України від 15 лютого 2012 року № 319-к «Про припинення перебування на державній службі» за порушення Присяги державного службовця (далі - Присяга), відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3723-XII), у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності припинено перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_5, головного інспектора сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці.

Наказом Севастопольської митниці від 17 квітня 2012 року № 114-к «Про припинення перебування на державній службі» з 17 квітня 2012 року припинено перебування позивача на державній службі в митних органах України.

ОСОБА_5 було звільнено на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону № 3723-XII за результатами проведеного службового розслідування, яким встановлено, що 14 вересня 2011 року з порту Дахла (Марокко) до Севастопольського морського рибного порту прибув т/х «Aquamarine» із вантажем рибопродукції на борту.

Митний контроль та митне оформлення даного судна відповідно до наряду від 14 вересня 2011 року здійснювали посадові особи відділу митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці: начальник сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці ОСОБА_7, головний інспектор сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці ОСОБА_5, старший інспектор сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці ОСОБА_8, старший інспектор сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці ОСОБА_9, старший інспектор сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці ОСОБА_10

При здійсненні 14 вересня 2011 року митних процедур щодо вказаного судна посадовим особам митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці була подана декларація про суднові припаси, згідно якої на борту судна «Aquamarine» знаходилось 43,5 тонн дизельного палива. При цьому посадовими особами відділу митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці замірів палива здійснено не було, порушень законодавства під час митного оформлення вказаного судна не виявлено.

Службовим розслідування встановлено, що близько 14 години 9 жовтня 2011 року до т/х «Aquamarine» підійшло СЛВ «Мідія», на борт якого було прийнято 25,21 тонн дизельного палива.

В ході проведення спільних з Управлінням служби безпеки України в місті Севастополі контрольних заходів було встановлено, що станом на 22 годину 20 хвилин 9 жовтня 2011 року на борту т/х «Aquamarine» знаходилось близько 41,5 тонн дизельного палива, а станом на 23 годину 15 хвилин на боргу СЛВ «Мідія» знаходилось 25,21 тонн дизельного палива, яке було прийнято цього ж дня з борту т/х «Aquamarine».

З пояснень членів екіпажу т/х «Aquamarine» встановлено, що 14 вересня 2011 року на борту судна знаходилось 75 тонн дизельного палива, 30 тонн з яких були незаявлені та виявлені при здійсненні митного огляду працівниками митниці. За нескладення протоколу про порушення митних правил начальником сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці ОСОБА_7 та головним інспектором сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці ОСОБА_5 було запропоновано старшому механіку т/х «Aquamarine» ОСОБА_11 вилучити вказане паливо без документального оформлення. Дизельне паливо планувалось вивантажити з борту судна одночасно зі зливом фекальних та льяльних вод із застосуванням СЛВ «Мідія».

Згідно пояснень капітана СЛВ «Мідія» ОСОБА_12 встановлено, що всередині вересня 2011 року до нього звернулись начальник сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці ОСОБА_7 та головний інспектор сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці ОСОБА_5 з проханням здійснити злив з т/х «Aquamarine» залишок дизельного палива. При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_5 акцентували увагу на те, що вказані вантажні операції неповинні бути відображені у будь-яких документах.

Відповідно до записів суднового журналу № 259/262 СЛВ «Мідія» від 9 жовтня 2011 року у період з 14 години 10 хвилин до 16 години за проханням начальника сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці ОСОБА_7 на борт судна завантажено 25,2 тонн дизельного палива.

З пояснень старшого механіка т/х «Aquamarine» ОСОБА_11 з'ясовано, що по приходу 14 вересня 2011 року до Севастопольського морського рибного порту в документах на прихід було вказано близько 44 тонн дизельного палива. Інша кількість палива до митного оформлення не надавалась.

У подальшому, в ході проведення службою боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Севастопольської митниці спільно з Управлінням служби безпеки України в місті Севастополі контрольних заходів було встановлено, що станом на 22 годину 20 хвилин 9 жовтня 2011 року на борту т/х «Aquamarine» знаходилось близько 40 тонн дизельного палива, а станом на 23 годину 15 хвилин на боргу СЛВ «Мідія» - 25,21 тонн дизельного палива, яке було прийнято цього ж дня з борту т/х «Aquamarine».

За результатами проведених заходів працівниками служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Севастопольської митниці складено протоколи про порушення митних правил від 14 жовтня 2011 року № 0148/12300/11 за ознаками порушення, передбаченого статтею 351 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - МК України), та від 18 жовтня 2011 року № 0150/12300/11 за статтею 353 МК України.

Як зазначено у наказі Державної митної служби України від 7 листопада 2011 року № 2449-к «Про притягнення до відповідальності» вищевказане свідчить про те, що посадовими особами митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці ОСОБА_7 та ОСОБА_5 під час здійснення 14 вересня 2011 року митних процедур щодо судна «Aquamarine» в порушення вимог статті 40 МК України не здійснено мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, що призвело до незаконного звільнення від митного контролю 25,21 тонн дизельного палива.

Такі дії зі сторони ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є неприпустимими у роботі митної служби України і завдають шкоду її авторитету, та свідчать про несумлінне виконання ними своїх службових обов'язків, передбачених пунктами 2.1, 2.2, 2.11, 2.15, 2.27 Посадової інструкції начальника сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці та пунктів 2.5, 2.8 Посадової інструкції головного інспектора сектору митного оформлення № 2 митного поста «Рибпорт» Севастопольської митниці відповідно.

У відповідності до статті 10 Закону № 3723-XII одним з основних обов'язків державних службовців є додержання Конституції України та інших актів законодавства України, забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції, безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків.

Згідно зі статтями 408 і 413 МК України, статтею 17 Закону № 3723-XII ОСОБА_7 та ОСОБА_5, як посадові особи митного органу, приймали Присягу та зобов'язувались суворо дотримуватись Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки, а тому вказаними особами порушено Присягу.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що припинення перебування на державній службі в митних органах України позивача згідно оспорюваних наказів на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону № 3723-XII здійснено відповідачами в межах повноважень та у відповідності до чинного законодавства України.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що підставою для припинення перебування ОСОБА_5 на державній службі в митних органах є порушення позивачем Присяги, що виявилося у несумлінному виконанні своїх службових обов'язків, ним не здійснено мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Так, відповідно до статті 413 МК України посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу державного службовця.

Пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону № 3723-XII передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

За приписами статті 17 Закону № 3723-XII громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто, як порушення Присяги, так і інше дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем правових, етичних (моральних) норм. Водночас, дисциплінарне правопорушення, не за порушення Присяги, пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону № 3723-XII за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

Частиною 2 цієї статті Закону № 3723-XII передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Згідно частини 2 статті 9 Закону № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

За приписами статті 408 МК України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом № 3723-XII.

У відповідності до частини 2 статті 410 вказаного Кодексу у митній службі України діє Дисциплінарний статут митної служби України, затверджений Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV (був чинний на час виникнення спірних відносин; далі - Статут).

В абзаці першому преамбули Статуту зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

При цьому в абзаці другому преамбули Статуту вказано, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону № 3723-XII.

Відповідно до статті 21 Статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі статтею 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної

служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 31 Статуту з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 4 лютого 2011 року за № 154/18892; далі - Інструкція).

Ця Інструкція визначає приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення (пункт 1.1 Інструкції).

Згідно з абзацом дев'ятим пункту 1.2 Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів.

За пунктом 1.4 Інструкції з'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, Закону № 3723-XII, Статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу.

Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті21, частині 1 статті 22, статті 31 Статуту, статтях 14, 17, 30 Закону № 3723-XII, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині 2 статті 22 Статуту, частині 2 статті 9 Закону № 3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення. У пункті 6 частини 1 статті 30 Закону № 3723-XII визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Отже, і порушення Присяги, і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, МК України, а в частині, що ним не регулюється, - Законом № 3723-XII. Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону № 3723-XII можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту, оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону № 3723-XII є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, тому неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано.

Розділом IV Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, завдяки чому забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували усіх наведених вимог законодавства України і у відповідності до цього не з'ясували чи вчинений позивачем проступок (як зазначено - несумлінне виконання посадових обов'язків) можна кваліфікувати як порушення Присяги, та чи може це бути підставою для припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону № 3723-XII. Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону № 3723-XII є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу повинно бути мотивованим.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 3 грудня 2013 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції на новий розгляд. Під час нового розгляду справи слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини, які підлягають доведенню в судовому процесі відповідно до предмету спору.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 3 грудня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року - скасувати, справу за позовом ОСОБА_5 до Севастопольської митниці, Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на державній службі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Стародуб О.П.

Швець В.В.