ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2009 року Справа № 2а-1076/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Григорука О.Б.,
при секретарі Пікович Л.Р.,
за участю представників сторін:
від позивача : ОСОБА_1
від відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3
до відповідачів: ДПІ в м. Івано-Франківську
про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1від 04 липня 2005 року,-
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3вернувся з позовом до Державної податкової інспекції м. Івано-Франківська про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень НОМЕР_1від 04.07.2005 р., НОМЕР_2 від 04.07.2005 р., рішення про застосування фінансових санкційНОМЕР_3 від 04.07.2005р., мотивуючи тим, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту податкової планової комплексної перевірки № 110/17-2 від 30.06.2005 р., яка проведена з порушенням вимог податкового законодавства та законодавства, що регулює виробництво і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2005 р. по справі за № А-16/251 за позовом Приватного підприємцяОСОБА_3. до ДПІ в м. Івано-Франківську про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення НОМЕР_1від 04.07.2005 р.,НОМЕР_2від 04.07.2005 р. та рішення про застосування фінансових санкційНОМЕР_3 від 04.07.2005р. позовні вимоги були задоволені частково. Визнано нечинним рішення про застосування фінансових санкційНОМЕР_3 від 04.07.2005 р. щодо порушення відповідачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» при здійсненні роздрібної торгівлі. В частині позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1від 04.07.2005р. щодо порушення позивачем при здійсненні підприємницької діяльності вимог Закону України «Про податок на додану вартість», НОМЕР_2 від 04.07.2005 р. щодо порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», було відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2006 р. по справі № А-16/251 було частково скасовано постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2005 року по даній справі та прийнято нову постанову, якою податкове рішення НОМЕР_2 від 04.07.2005 р. в частині визначення суми штрафу 170,00 грн. податкового зобов'язання визнано нечинним. В решті постанову залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.03.2009 р. по справі за № А-16/251 скасовано постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2006 р. у даній справі в частині визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкційНОМЕР_3 від 04.07.2005 р. та матеріали справи у вказаній частині направлені на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В решті ухвалені в справі судові рішення залишені без змін.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги щодо визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій за порушення вимог ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» підтримав в повному обсязі та пояснив суду, що при проведенні 30.06.2005 р. планової комплексної перевірки податковий орган вийшов за межі своєї компетенції при постановленні вказаного рішення. Позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив та пояснив суду, що проведеною 30.06.2005 р. перевіркою було встановлено порушення вимог законодавства стосовно здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідних ліцензій на право реалізації вказаних товарів, які були відображені в акті податкової перевірки № 110/17-2 від 30.06.2005 р. Вважає, що рішення про застосування штрафних санкцій прийнято відповідно до вимог чинного законодавства. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому позов в частині визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкційНОМЕР_3 від 04.07.2005 р. не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що п. ІІ.ІV акту планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_3№ 110/17-2 від 30.06.2005 року встановлено порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (а.с.15-18), відповідно до якої ДПІ в м. Івано-Франківську було прийнято рішення про застосування штрафнихНОМЕР_3 від 04.07.2005 року, яким до позивача було застосовано штрафні санкції в розмірі 5100 грн. (а.с.21).
Згідно п. 5 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. № 833, суб'єкт господарювання провадить торговельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних дозвільних документів (ліцензії, торговельного патенту тощо).
В розумінні статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. (зі змінами та доповненнями) ліцензія (спеціальний дозвіл) є документом державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до аб. 9 ст. 1 вказаного Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами є діяльністю по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Статтею 15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. вказано, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст. 17 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень (зі змінами та доповненнями).
На вимоги частини 4 та 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд запропонував відповідачу надати інформацію щодо отримання СПДОСОБА_3. ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за період з 01.04.2002 р. по 31.12.2005 р.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно реєстру виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами СГДОСОБА_3 за вих. НОМЕР_4 від 23.06.2009 р., пред'явленого відповідачем, позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії на право торгівлі відповідними товарами: алкогольними напоями - 18.03.2004 р. та 19.03.2004 р. в крамниці по АДРЕСА_1(строк дії попередньої ліцензії з 18.03.2003 р. до 18.03.2004 р., наступної - з 20.03.2004 р. до 20.03.2005р.); тютюновими виробами - 07.06.2004 р. в крамниці по АДРЕСА_1 (строк дії попередньої ліцензії з 05.06.2003 р. до 05.06.2004 р., наступної - 11.06.2004 р. до 11.06.2006 р.) та 22.01.2004 р., 02.02.2004 р., 02.03.2004 р. в крамниці по АДРЕСА_2 (строк дії ліцензії починається з 13.03.2004 р. до 13.03.2005 р.). Дана обставина підтверджується наявними у справі копіями фіскальних звітних чеків (а.с. 122-125), копіями ліцензій сер АА № 535768 від 17.03.2003 р., сер. АА № 800074 від 18.03.2004 р. (а.с. 137,138), реєстром виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за вих. НОМЕР_4 від 23.06.2009 р.
Таким чином, судом не беруться до уваги копії пояснюючих записок від 22.01.2004 р. та 27.02.2004 р., так як інформація, яку вони містять спростовується фіскальними чеками та актом податкової перевірки № 110/17-2 від 30.06.2005 р.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги позивача щодо визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкційНОМЕР_3 від 04.07.2005 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити .
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Григорук О.Б.
Постанова в повному обсязі складена 02.10.2009 р.